середа, 27 грудня 2023 р.

Лекція-тренінг "Кібербезпека: навички, що захищають життя"

Уявити сучасне життя без послуг мережі Інтернет навряд чи можливо. Але чи   замислюємося ми над тим, хто має доступ до тієї інформації, яку ми публікуємо в соцмережах або шукаємо в Інтернеті? Наскільки надійним є захист нашого профілю? Чи знаємо ми, що таке фішинг та мобінг і як захиститися від них? Які фактори ризику існують в Інтернеті та як їх попередити? Реагуючи на ці виклики 27 грудня 2023 року Центр (Пункт) європейської інформації провів лекцію-тренінг «Кібербезпека: навички, що захищають життя». Мета зустрічі – продемонструвати приклади різноманітних загроз в Інтернеті та пояснити, яким чином можна їх уникнути.

неділя, 24 грудня 2023 р.

Перегляд стрічки режисера Пітера Челсома "Інтуїція"

 

25 грудня 2023 року в Україні, як і в усьому світі, відзначається відзначати одне з найбільших християнських свят – Різдво Христове. Напередодні святкування, 21 грудня шанувальники Клубу європейського кіно переглядали стрічку режисера Пітера Челсона «Інтуїція», створену спільно британськими та американськими кінематографістами, якраз стосовно подій, що відбуваються саме в цей романтичний і таємничий період року.

середа, 6 грудня 2023 р.

Година інформації з елементами тренінгу "Разом проти насилля"

 5 грудня 2023 року в Центрі (Пункті) європейської інформації відбулася інформаційна година з елементами тренінгу «Разом проти насилля». Насильство – мабуть, одна з найболючіших проблем, яка впродовж останніх років дедалі загострюється та все більше привертає до себе увагу. З цим ганебним явищем пов’язано дуже багато з того, що відбувається зараз у сучасному світі. Довготривалий час проблема насильства була прерогативою правоохоронних органів і розглядалась як різновид злочинів. Сьогодні ж проблемі насильства все більше уваги приділяють засоби масової інформації і сучасні науковці та й саме суспільство наразі займає активну позицію щодо її обговорення та вирішення.

пʼятниця, 1 грудня 2023 р.

Книжкова виставка-калейдоскоп "Права людини в цифрову добу"

«Всі люди народжуються вільними й рівними в своїй гідності та правах», – цією тезою починається Загальна Декларація прав людини. 10 грудня 2023 року світ відзначатиме день народження одного з найважливіших документів в історії людства. Також ця дата вважається Міжнародним днем з прав людини. Обидва свята були затверджені 4 грудня 1948 року на засіданні Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. Центр (Пункт) європейської інформації представляє книжкову виставку-калейдоскоп «Права людини в цифрову добу», присвячену знаменним подіям.

середа, 22 листопада 2023 р.

Перегляд і обговорення романтичного фентезі режисера Марка Паланські "Пенелопа"

 

22 листопада 2023 року в Клубі європейського кіно відбулися перегляд та обговорення романтичного фентезі від британського режисера Марка Паланські «Пенелопа» (2006). У сучасному кінематографі не так багато стрічок, котрі можна віднести до жанру «казка для дорослих». Є велика кількість різноманітних містичних та фантастичних фільмів, але без класичної фінальної сцени в якій «принц» та «принцеса» врешті решт знаходять своє довгоочікуване сімейне щастя. Марк Паланські вирішив створити саме таку картину, з яскравим сюжетом та захопливими і незвичайними пригодами головних героїв, перегляд якої було влаштовано у нашому Клубі.

понеділок, 13 листопада 2023 р.

Віртуальний інформаційний дайджест "Толерантність - це свобода бути різними"

Щороку, 16 листопада в усьому світі відзначається Міжнародний день толерантності. Він запроваджений 16 листопада 1995 року. Саме цього дня держави-члени ЮНЕСКО ухвалили «Декларацію принципів толерантності», яка серед іншого підтверджує, що толерантність є не поступкою, а розумінням мультикультурності нашого суспільства, проявом поваги та терпимості. Всі люди за своєю природою різні, але рівні у своїх правах. Центр (Пункт) європейської інформації, що діє при відділі обслуговування користувачів, підготував та пропонує ознайомитися з віртуальним інформаційним дайджестом «Толерантність – це свобода бути різними», приуроченим до названої дати.

вівторок, 7 листопада 2023 р.

Книжково-ілюстративна виставка-портрет "Альбер Камю: творчість, що відсуває смерть"

 В колі письменників та інтелектуалів минулого століття, життя та творчість яких викликала великий резонанс серед інтелігенції Заходу й чинила на неї значний вплив, одне з почесних місць належить Альберу Камю – видатному французькому прозаїку, драматургу, журналісту, театральному режисеру, актору, автору філософських есе, лауреату Нобелівської премії. Вагомість його внеску в світову літературу і духовну культуру ХХ століття важко переоцінити. Цікавість сучасного читача до творів Камю під плином часу аж ніяк не зменшилась, тому можна з певністю констатувати, що творчий спадок митця витримав найсуворішу і найсправедливішу перевірку – перевірку часом. 7 листопада 2023 року з нагоди 110-річниці від дня народження класика зарубіжної літератури Центр (Пункт) європейської інформації підготував книжково-ілюстративну виставку-портрет «Альбер Камю: творчість, що відсуває смерть».

четвер, 2 листопада 2023 р.

Інформаційна година"Галопом по Європах" (1 листопада - День заснування Європейського Союзу)

 

1 листопада 2023 року вся світова спільнота відзначила День  заснування  Європейського Союзу. ЄС утворився на основі підписаного 7-го лютого 1992 року Маастрихтського договору, який набув чинності 1 листопада 1993 року i  який заклав основи існування Єдиної Європи в тому вигляді, в якому ми знаємо її сьогодні.У Центрі (Пункті) європейської інформації, який діє при відділі обслуговування користувачів, відбулася інформаційна година «Галопом по Європах», присвячену цій визначній події.

четвер, 26 жовтня 2023 р.

Перегляд та обговорення історичної мелодрами "Чорний тюльпан"

 

26 жовтня 2023 року в Клубі шанувальників європейського кіно відбувся черговий перегляд фільму. Цього разу в поле нашого зору потрапила стрічка «Чорний тюльпан». Місце зйомки картини – Франція, жанр – історична мелодрама, рік виходу в світовий прокат – 1964, режисер – Крістіан-Жак, головну роль виконав видатний французький актор – неперевершений Ален Делон.

четвер, 19 жовтня 2023 р.

Книжкова виставка-застереження "Торгівля людьми - сучасний прояв рабства"

 


До Європейського дня боротьби з торгівлею людьми (відзначається щорічно 18 жовтня) Центр (Пункт) європейської інформації представляє книжкову виставку-застереження «Торгівля людьми – сучасний прояв рабства».

Віртуальне інформ-досьє "Не стати живим товаром"

 

До Європейського дня боротьби з торгівлею людьми, який відзначається щороку 18 жовтня, Центр (Пункт) європейської інформації представляє віртуальне інформ-досьє «Не стань живим товаром». Проблема торгівлі людьми привертає останнім часом до себе пильну увагу усього світового співтовариства. Міжнародна за розповсюдженням, ця проблема у кожній країні має суто свої національні чинники та наслідки.

понеділок, 25 вересня 2023 р.

Книжкова виставка-порада "Не бійтесь заглядати у словник"

 26 вересня 2023 року відзначається Європейський день мов. Це свято проголошене Радою Європи 6 грудня 2001 року за підтримки Європейського Союзу з метою надихнути жителів Європи до вивчення іноземних мов не тільки в різноманітних навчальних закладах, але й впродовж всього свого життя. В зв’язку з цим Центр (Пункт) європейської інформації, що діє при відділі обслуговування користувачів, представляє книжкову виставку-пораду «Не бійтесь заглядати у словник», адже досконало оволодіти іноземною (і не лише іноземною, але й рідною) мовою, без словника неможливо.

четвер, 21 вересня 2023 р.

Перегляд та обговорення стрічки французького режисера Бернара Бордері "Анжеліка - маркіза янголів"

  20 вересня Клуб європейського кіно разом із своїми шанувальниками у черговий раз здійснив захоплюючу подорож у просторі і часі. Ми потрапили у 1964 рік, бо саме тоді  в світовий прокат вийшов фільм французького режисера Бернара Бордері «Анжеліка – маркіза янголів», знятого за мотивами серії історико-пригодницьких романів подружжя Анни і Сержа Галон.

вівторок, 19 вересня 2023 р.

Година пізнань і відкриттів "Разом заради миру"

 18 вересня 2023  року  в Центрі (Пункті) європейської інформації, який діє при відділі обслуговування користувачів ПОУНБ імені І. П. Котляревського, відбувся захід, присвячений Міжнародному дню миру (відзначається щороку, 21 вересня).  

четвер, 17 серпня 2023 р.

Перегляд та обговорення мелодрами італійського режисера Франко Костеллано "Приборкання норовливого"

Вже вкотре зібрав своїх шанувальників Клуб європейського кіно, який діє при Центрі (Пункті) європейської інформації у відділі обслуговування користувачів. 16 серпня 2023 року ми переглядали та обговорювали романтичну мелодраму режисера Франко Костеллано «Приборкання норовливого» (Італія, 1980 рік).

четвер, 10 серпня 2023 р.

                             Книжковий мікс  "Прокачай мозок"

До Міжнародного дня молоді, котрий відзначається в Україні 12 серпня 2023 року, Центр (Пункт) європейської інформації пропонує до перегляду книжковий мікс «Прокачай мозок».

Видання, представлені на експозиції, містять інтригуючу інформацію про найскладніший та найдосконаліший мікрокосмос у Всесвіті – людський мозок. Як він працює? Питання риторичне, ще не кінця розгадане наукою. Мозок визначає нашу індивідуальність, дає змогу розуміти одне одного, опановувати навколишнє середовище. Чому одні люди легко відмовляються від спокус, а інші не в змозі їм протистояти? Яким чином ми успадковуємо хист та здібності до окремих занять? Як впливають на наш мозок медитація, сон, масаж, фізичні вправи, приємне відчуття спокою, спека, холод? Як ми мріємо, навчаємося, запам’ятовуємо або пригадуємо щось? Як правильно готувати страви та харчуватися для ментального здоров’я мозку?

   
  
   
   
                         

Мозок керує всіма органами тіла і виконує безліч важливих справ! Без нього ми не здатні нічого зробити. Книги, що покликані розкрити секрети діяльності вищої нервової системи людини – це захопливі розповіді про неймовірно цікаві дослідження, котрі проводяться в різних куточках світу й ґрунтуються на найновіших досягненнях нейробіології. Автори монографій – провідні спеціалісти в галузі сучасної клінічної психології України, Європи, США та Австралії – у легкій, невимушеній, дотепній формі, інколи з гумором, говорять про штучний інтелект, функціональну магнітно-резонансну томографію, передавання нейронами електричного імпульсу, а також пояснюють сутність роботи мозку й показують, як технології майбутнього (наприклад, завантажування в мозок спогадів і нових навичок, боротьба з невиліковними на сьогоднішній день хворобами, відкриття в робототехніці й астронавтиці, телепатичне спілкування і телекінез) здатні змінити наше життя на краще. Вчені глибоко занурились у розкриття таємниць нашого «внутрішнього скарбу» і пильно стежать за тенденціями його розвитку, тож читачі матимуть унікальну можливість зазирнути у майбутнє.
 

Ми – це наш мозок. І він чекає, коли ми зможемо використовувати його потенціал на повну. Порада від фахівців – спробувати влаштувати собі «мозковий штурм» за допомогою: вправ для креативного письма, тестів для розумової аргументації, розвивальних ігор та головокруток, математичних прикладів і задачок для гуманітаріїв. Всі завдання вміщено в бестселерах. 

Сподіваємося, книжковий мікс стане в нагоді не тільки юним користувачам, а й буде корисним та пізнавальним для відвідувачів всіх вікових категорій.


  

Запрошуємо завітати на перегляд з 10 серпня по 22 вересня 2023 року. 
Координаторка Центру (Пункту) європейської інформації Наталія Рой.
 
   

вівторок, 8 серпня 2023 р.

                                        Віртуальний калейдоскоп                          "Стежиною батьківського краю"

Полтавщина споконвіку славилась працьовитими і обдарованими людьми. Щедра на таланти полтавська земля дала Україні цілу плеяду видатних особистостей. Велика кількість з них впродовж багатьох століть або десятиліть давно стала її гордістю та красою. Коли як не сьогодні, в наш буремний, такий нелегкий час не пригадати нам їх великі здобутки, гарні справи та добрі вчинки, що покликані підняти престиж вітчизняної науки, освіти, культури на найвищий щабель.

Центр (Пункт) європейської інформації пропонує переглянути віртуальний калейдоскоп «Стежиною батьківського краю»,  котрий містить добірку стислих повідомлень про деяких непересічних постатей минулого: вчених-дослідників, істориків, етнографів, педагогів, філософів, лікарів, письменників, літературознавців, спортсменів. Ознайомившись із життєписами яких, ми ще раз переконуємося в тому, наскільки невичерпним на славнозвісних героїв є наш рідний край!              

Остроградський Михайло Васильович (1801-1862) – відомий український математик, спеціаліст з аналітичної механіки, математичного аналізу і математичної фізики та балістики. Вважається одним із провідних математиків середини ХІХ століття. Життя великого українця – це історія про хлопчика, який страшенно не любив сидіти за партою в школі, проте, закохавшись одного дня в науку, став геніальним вченим зі світовим ім’ям.


Вернадський Володимир Іванович (1863-1945) геніальний учений, мислитель, філософ, політик, громадський діяч. Один з засновників Української академії наук. Її перший президент. Заклав фундамент нових наук про землю, таких як: гідрогеологія, біогеохімія, радіогеологія; створив вчення про біосферу.

Щепотьєв Володимир Олександрович (1880-1937) –  літературознавець, історик, етнограф, фольклорист, краєзнавець, архівіст, педагог, композитор, перекладач. Брав активну участь у проведенні українізації в установах і навчальних закладах. Фундатор Полтавського історичного архіву, Українського наукового товариства дослідження пам'яток старовини та мистецтва на Полтавщині, Полтавського наукового товариства при Національній академії наук України. Автор понад 100 наукових розвідок, статей, книг, у тому числі двотомного видання «Розмови про українських письменників». Організатор історико-краєзнавчих досліджень на Полтавщині. Самобутній композитор, написав 103 музичні твори: пісні, романси, дуети, хори. В 1921 році був у числі засновників театральної студії в Полтаві, у 1925—1927 роках завідував літературною частиною в її трупі.


Кондратюк Юрій Васильович (1897-1942)
– вчений-винахідник, один із основоположників ракетної техніки та теорії космічних польотів. Ім’я нашого славетного земляка золотими літерами викарбовано в Залі слави Космічного музею НАСА в США. Також ім’ям уславленого полтавця у світовій космічній галузі названо трасу, яка вперше привела людину на Місяць і кратер на зворотному боці супутника Землі. 


Зубковський Іван Андрійович (1848-1933)
– лікар, відкривач миргородського джерела мінеральних вод, засновник Миргородського курорту. Лікарську практику і активну громадську діяльність поєднував із краєзнавством, літературною творчістю, мемуаристикою, залишив спогади про зустрічі з багатьма відомими людьми того часу. Виступав на захист української мови.


Гурамішвілі Давид (1705-1792) – класик грузинської літератури, один з талановитіших поетів ХVІІІ століття. Більшу половину свого життя провів на Миргородщині. Поет-вигнанець щиро полюбив українську землю, її гостинних людей, мову і пісні. Тут він залишився навіки, тут він написав свої невмирущі твори, один з яких – збірка віршів «Давіані» (у віртуозному перекладі Миколи Бажана) стала справжнім надбанням українського народу, назавжди увійшла в його культурну скарбницю, збагатила національну поезію низкою перлин справді високохудожніх образів і водночас здивувала вмінням проникати в найпотаємніші, найскладніші нюанси першотвору.


Леся Українка (1871-1913)
– талановита вітчизняна письменниця та перекладачка.  Внесла неоціненний внесок в українську літературу, на її творах виросло не одне покоління українців. Тісно пов’язана з Полтавщиною і через кровний зв’язок із матір’ю Оленою Пчілкою, яка тут народилась, і через духовний зв’язок з «батьком української поезії» Іваном Петровичем Котляревським, на уклін до якого прибула влітку 1903 року, на відкриття пам’ятника поету у нашому місті. Леся Українка називала Полтавщину «краєм лагідної краси». Він надихнув поетесу на створення патріотичних та ліричних віршів, драм, поем та публіцистичних творів.


Ротач Петро Петрович (1925-2007)
 відомий усьому світу історик, критик, поет, прозаїк, публіцист, літературознавець, педагог, просвітянин, краєзнавець. Здійснив вагомий внесок у відродження культури і духовності рідного народу.


Бутовський Олексій Дмитрович (1838-1917)
– член першого складу і один із засновників Міжнародного Олімпійського Комітету та сучасного Олімпійського руху. Декілька десятиліть у Полтавському кадетському корпусі викладав теоретичний курс з  історії фізичної культури, проводив практичні заняття з фехтування, стрільби, гімнастики та рухливих ігор.  Неодноразово перебував у Європі, де вивчав викладання спортивних дисциплін у передових навчальних закладах Швеції, Данії, Німеччини, Бельгії, Англії та Франції. Досконале володіння кількома іноземними мовами посприяло знайомству та налагодженню особистих контактів зі спеціалістами в галузі фізкультури та спорту в багатьох країнах. У 1892 році під час перебування у Франції познайомився з бароном П'єром де Кубертеном, з яким у нього співпали погляди на розвиток спорту та відродження Олімпійських ігор. 1894 року П'єр де Кубертен особисто запросив Олексія Бутовського на Міжнародний атлетичний конгрес до Парижа (разом вони приймали участь у шести із них). В 1896 році Бутовський був свідком І тогочасної Олімпіади, за підсумками якої написав книгу «Афіни на весні 1896 року».


Піддубний Іван Максимович (1871-1949)
– видатний український спортсмен- борець, шестиразовий чемпіон світу з класичної боротьби. Як пригадували молодші брати майбутнього велетня, Іван з дитинства відрізнявся неабиякою силою: підлітком самотужки носив лантухи зерна на плечах. Спочатку виступав на аренах цирків як атлет-гирьовик, представник греко-римської боротьби, потім перейшов на французьку – класичну боротьбу. Переміг всіх відомих атлетів Європи, за що отримав прізвисько «чемпіон чемпіонів». За 40 років спортивної кар'єри не програв жодного турніру. Неодноразово бував із гастролями на різних континентах. Відвідав понад 150 міст у 14 країнах. Численні пропозиції щодо еміграції за кордон відхиляв одразу, завжди наголошуючи при цьому: «У моєму житті є лише одна любов і гордість – Україна!».


Бочарова Ніна Антонівна (1924-2020)
дворазова чемпіонка та призер із художньої гімнастики на Олімпійських іграх 1952 року в Гельсінки (Фінляндія). Чемпіонка України, Європи, світу. Першою з українських спортсменів завоювала золоту олімпійську медаль.  У 2004 році Бочаровій була надана честь нести факел естафети олімпійського вогню на українській землі.


Чуб Олена Федорівна (1924-2015) семиразова чемпіонка світу з легкої атлетики серед ветеранів. Свій перший світовий рекорд встановила в 75 років. Із 1998-го по 2006 роки брала участь у 12 чемпіонатах Європи і світу у змаганнях з бігу (у спринтах та марафонах). Завоювала 7 золотих і 10 срібних медалей. Вболівальники стоячи аплодували їй на стадіонах Італії, Іспанії, Канади, Норвегії. Нині ім’я  спортсменки та її досягнення відомі не тільки в Україні, але й далеко за її межами. 


Координаторка Центру (Пункту) європейської інформації Наталія Рой.



   

 

 

середа, 26 липня 2023 р.

 Книжкова виставка-знайомство 

"Франц Кафка: закоханий у страждання"

Центр європейської інформації пропонує переглянути книжкову виставку-знайомство «Франц Кафка: закоханий у страждання» до 140-річниці від дня народження видатного німецького письменника.

У пантеоні світової літератури ХХ століття, мабуть, важко знайти особистість, парадоксальнішу за Франца Кафку. Відомий за життя лише вузькому колу поціновувачів художнього слова, він за чверть століття після смерті перетворився на одного із зачинателів літературно-мистецького напрямку – модернізму. Кафку вважали пророком, основоположником теми абсурду та релігійним мислителем. Через призму свого світобачення письменник відображав безнадійність людського існування, відчуження особистості в хащах сучасного світу. Конфлікти, про які він писав у своїх творах, мали соціальний і водночас глибоко особистий характер, віддзеркалили внутрішній стан душі автора.

Франц Кафка народився 3 липня 1883 року у Празі в німецькомовній родині. Батько майбутнього письменника – Герман Кафка був комерсантом, мав галантерейну крамничку та невелику фабрику. Мати – Юлія Леві – походила з більш освіченого та заможного роду. Вісім років хлопчик провчився в гімназії, по закінченню якої вступив до Празького державного університету, де студіював юриспруденцію. Здобув звання доктора права і все своє життя працював у системі страхування, залишаючись скромним чиновником, без будь-якого бажання зробити кар’єру. До своїх службових обов’язків ставився сумлінно, через декілька років його призначили помічником директора компанії. Робота митця повністю задовольняла: вона тривала тільки до обіду, решту часу Франц міг присвятити творчості.

Плодами плідної праці письменника, яка продовжувалась близько двадцяти років, були три  романи «Америка» (1912), «Процес» (1914), «Замок» (1922), а також новели, притчі, афоризми. Особливе місце у літературній спадщині Кафки посідають щоденники та листи, що балансують на межі документальної та художньої прози. Лише незначна частина написаного побачила світ за життя автора, вийшли друком такі книги: «Споглядання» (1913), «Кочегар» (1914), «Перевтілення» (1915), «Вирок» (1916), «Сільській лікар», «Голодомайстер» (1924). Видавництва залюбки бралися за публікацію творів майстра, але сам Кафка, постійно незадоволений тим, що виходило з-під його пера, не бажав оприлюднювати сумнівні речі, котрих, на його прискіпливий погляд, була більшість.

Письменник лишив чимало рукописів, які заповідав знищити, але його найкращий приятель, філософ та драматург, театральний критик та видавець Макс Брод зрозумів, що йдеться про рукописи генія, тому він не тільки ухилився від виконання останньої волі друга, а й доклав чималих зусиль щодо популяризації творів свого видатного співвітчизника. Творчість Франца Кафки стала справжньою сенсацією, його персонажі заговорили багатьма мовами світу.

Франц Кафка – письменник незвичайної долі. Сучасниками він не був помічений, хоча його талант високо цінували такі відомі письменники як Томас Манн, Герман Гессе, Марсель Пруст, Джеймс Джойс. Це сталося тому, що талановитий художник на багато випередив свій час, передбачаючи і відчуваючи ті катаклізми, які мало пережити людство у XX столітті. «Мистецтво – дзеркало, іноді воно поспішає, як годинник», – стверджував Кафка…

На експозиції широко представлено матеріали про життя та творчість Франца Кафки, як зарубіжних, так і вітчизняних літературознавців, а також твори прозаїка у повному зібранні та в окремих виданнях. Сподіваємося, цікавим для ознайомлення буде епістолярна спадщина письменника і його щоденники.









 

Книжкова виставка діє з 26 липня по 10 серпня 2023 року.

Координаторка Центру (Пункту) європейської інформації Наталія Рой.