четвер, 25 листопада 2021 р.

Вечір-знайомство «Душі людської доброта»



    Всі ми живемо в суспільстві, багато спілкуємося, кожен день зустрічаємо нових людей. Останнім часом  все частіше чуємо про таке поняття як «толерантність». Толерантність – термін, що означає терпимість до іншого світогляду, поведінки та звичаїв. Водночас, толерантність – це активна життєва позиція, дотримання загальнолюдських цінностей: милосердя, доброзичливості, співчуття. Чи вміємо ми приходити на допомогу тим, хто її потребує? 
     Про волонтерство як спосіб життя йшла мова під час вечора-знайомства «Душі людської доброта», присвяченого Міжнародному дню толерантності. Учасниками заходу стали студенти І курсу Полтавського фахового кооперативного коледжу, які навчаються за спеціальністю право.
     Зоя Воронянська, відома полтавська волонтерка з ГО «Агенція сталого розвитку», розповіла присутнім про напрями своєї діяльності: це і допомога військовим, які перебувають на фронті, це і підтримка притулків для тварин, а також благодійність. Ірина Коноз, екоактивістка, координаторка проєкту «Екоцінності», поділилася із студентами цікавою інформацією  про своє життя в стилі еко, неординарні проєкти  Poltava Volunteer Community. Також гості вечора розповіли про свої здобутки: Ірину Коноз визнали Кращим волонтером м.Полтави 2019 року, Зоя Воронянська не один раз отримувала подяки за свої унікальні, творчі, патріотичні розписи з музеїв України.
    Полтавки запропонували студентам спробувати свої сили у волонтерстві. Адже для того, щоб стати волонтером не потрібні досвід чи спеціальна освіта. Потрібно лише бажання допомагати тим, хто цього потребує.
    Вечір-знайомство підготувала та провела Тетяна Гусар, координаторка Центру (Пункту) європейської інформації відділу обслуговування користувачів.
    Світлини – Наталія Рой, бібліотекарка відділу.


Клуб європейського кіно

Зустріч із Ніко Лапуновим


    Чи любите ви казки? Як давно ви хоча б подумки поверталися у світ дитинства? Чи любите ви мріяти? З таких запитань розпочалася зустріч із Ніко  Лапуновим, головним режисером Полтавського академічного обласного театру ляльок (в рамках Кіномистецької вітальні). 

    Ніко Лапунов – людина-оркестр: він і актор, і викладач, і художник по костюмах, а ще – відкрита, щира, творча особистість. Учасники зустрічі «зазирнули» за лаштунки театру ляльок, дізналися, як народжується лялька, скільки часу йде на підготовку однієї вистави. Цікавою для всіх присутніх була розповідь Ніко Лапунова про  колекцію дизайнерського одягу «Nico Lapunov Studio», показ якої відбувся в Барселоні; люневільську вишивку, що вражає своєю красою та довершеністю. Згадали також і знакові вистави Полтавського академічного обласного театру ляльок «Леді в лавандовому» та «Великий льох», які стали справжніми мистецькими подіями в житті міста. Ніко Лапунов виявився цікавим співрозмовником – тож, незважаючи на сутінки за вікном, присутні ще довго не хотіли розходитися: обговорювали почуте, ділилися враженнями.

    Захід підготувала і провела Тетяна Гусар, координаторка Центру (Пункту) європейської інформації.






неділя, 21 листопада 2021 р.

Клуб європейського кіно

Запрошуємо на зустріч із Ніко Лапуновим, головним режисером Полтавського академічного обласного театру ляльок:

четвер, 11 листопада 2021 р.

Інформаційне віртуальне повідомлення "Портрет багатогранного митця"



     Ів Монтан. Хлопчина із простої родини, чий голос підкорив серця мільйонів, без якого неможливо уявити французький шансон. Його любили найвродливіші жінки світу – Едіт Піаф, Мерилін Монро, Симона Синьоре. Його любили всі.  І ті, хто ставали героями його пісень – боксери, солдати, наймані робітники – і витончені меломани. Низький голос, дивовижно ніжний тембр.
    13 жовтня 2021 року виповнилося 100 років від дня народження французького актора та шансоньє.

    Центр (Пункт) європейської інформації запрошує невиправних романтиків на прогулянку неповторними вуличками  Парижа і сторінками кохання ніжного та брутального Іва Монтана. 


четвер, 4 листопада 2021 р.

Книжкова виставка-діалог «Мистецтво жити поруч»



     16 листопада 1995 року державами-членами ООН було проголошено і підписано Декларацію принципів толерантності. Щодо суті поняття «толерантність» у ст. 1 зауважено: «Толерантність означає поважання, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування  та свобода думки, совісті і переконань. Толерантність – це єдність у різноманітті. Це не тільки моральний обов’язок, а й політична та правова потреба. Толерантність – це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від культури війни до культури миру. Толерантність – це не поступка, поблажливість чи потурання. Толерантність – це передусім активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав і основних свобод людини. Толерантність у жодному разі не може бути виправданням посяганню на ці основні цінності. Толерантність повинні виявляти кожна людина, групи людей та держави». 

    Проблема розвитку духовності, зокрема толерантного ставлення людини до свого оточення, залишається актуальною. Нетерпимість людей до навколишньої реальності (навіть у середовищі «рівних» і «однакових» за національністю, освітою, рівнем життя) набуває загрозливих форм. Оскільки тепер світу притаманна тотальна міграція, люди різних етносів, рас, культур через життєві обставини стають сусідами та партнерами, суперниками та конкурентами. Отже, принципово важливим є усвідомлення необхідності бути євроцентричними, навчитися жити у світовій спільноті, керуючись принципами толерантності. 

    До Міжнародного дня толерантності  у Центрі (Пункті) європейської інформації підготовано книжкову виставку-діалог «Мистецтво жити поруч». Матеріали, представлені на експозиції, розкривають основні принципи толерантності, психологічні умови формування терпимості; розповідають історію дев’яти великих міст світу – Александрії, Флоренції, Амстердама, Сан-Франциско, Ісфахана, Багдада, Паталіпутри, Ханчжоу, Мілета – поєднаних толерантністю і відкритістю до сприйняття іншості, що уможливили заможне життя та культурний поступ. Славетні історії міст насправді розповідають про тих сміливців, хто наважився бути самим собою, незважаючи ні на що, наважився бути людиною. Прислухаймося, можливо, нам потрібні такі історії саме зараз. 

    Підготували книжкову виставку-діалог Тетяна Гусар, координаторка Центру (Пункту) європейської інформації, та Алла Кириленко, провідна бібліотекарка відділу обслуговування користувачів.