понеділок, 25 вересня 2023 р.

Книжкова виставка-порада "Не бійтесь заглядати у словник"

 26 вересня 2023 року відзначається Європейський день мов. Це свято проголошене Радою Європи 6 грудня 2001 року за підтримки Європейського Союзу з метою надихнути жителів Європи до вивчення іноземних мов не тільки в різноманітних навчальних закладах, але й впродовж всього свого життя. В зв’язку з цим Центр (Пункт) європейської інформації, що діє при відділі обслуговування користувачів, представляє книжкову виставку-пораду «Не бійтесь заглядати у словник», адже досконало оволодіти іноземною (і не лише іноземною, але й рідною) мовою, без словника неможливо.


…Книга – одне з найбільших див, створених людиною. З книг ми дізнаємося про давно минулі часи, сьогодення, вона веде нас у захопливу подорож країною знань. Книги є невичерпним джерелом мудрості. Однак, інколи трапляється так, що деякі слова або терміни викликають труднощі, потребують роз’яснення. Як пояснити невідоме? Де відшукати відповіді на незрозумілі питання? У цих випадках потрібно звертатися до довідкових видань, зокрема до словників. Словник – це книга, яка містить сукупність слів певної мови, зібраних за характерними ознаками і, як правило, впорядкованих за алфавітом. Словники – наші вірні друзі, наші надійні помічники. Ці видання допомагають правильно писати слова, визначати їх значення та пояснювати походження, вони покликані розширяти наш інформаційний простір, надавати нові дані з різних галузей науки, освіти, техніки, мистецтва, літератури, урізноманітнювати та збагачувати мовлення, залучати до культурної спадщини народів світу. У словниках зібрані знання, накопичені багатьма поколіннями людей.
Словники почали укладати з практичних потреб, за необхідності пояснити застарілі  або незнайомі вирази з інших мов. Так, у давнину греки та римляни укладали глосарії – тлумачні таблички, в яких пояснювали значення того чи іншого слова, вживаного у старовинних пам’ятках. У східних слов’ян словники відомі з ХІІІ століття. Спочатку все розміщувалось без будь-якої послідовності, а вже із ХV – слова та фрази розташовувалися за алфавітом (азбукою). Їх називали азбуковниками. В Україні перший літописний словничок з’явився наприкінці ХVІ століття. У ХVІІ столітті розпочався друк словників.

До назви заголовка нашої експозиції ми обрали славнозвісні рядки з вірша «Мова» видатного поета, публіциста, етнографа, перекладача, класика української літератури Максима Рильського «Не бійтесь заглядати у словник». 

А для чого ж слід заглядати у словники?  Виявляється, у них існує своя класифікація. Наведемо її. Отже, для того що б:

       - не помилитись з правопису складного слова допомагає орфографічний словник;

       - щоб дізнатись про походження слова доцільно звернутись до етимологічного словника;

      - уточнити значення слова дає змогу тлумачний словник;

      - уникнути повторення слів допоможе словник синонімів;

       -підібрати протилежні за змістом слова надасть можливості словник антонімів;

       -висловити думку влучно та дотепно – в нагоді стане фразеологічний словник.

До речі, всі перелічені види словників представлені на нашій книжковій виставці-пораді.

Бажаємо зосередити вашу увагу на виданні «Словаря української мови», який упорядкував з додатками власного матеріалу Борис Грінченко (Київ, 1907 рік). 


Борис Грінченко – вітчизняний вчений-мовознавець, перекладач, автор численних наукових публікацій із лексикології, фольклористики, етнографії. Народився на Харківщині, багато років працював учителем, писав байки, казки, оповідання. Видав першу книгу для читання українською мовою в школі «Рідне слово». Титанічна праця над «Словарьом української мови» видатного науковця дала світові не тільки один з найкращих словників свого часу, але й звела духовний пам’ятник творчому генію українського народу – його мові.

Вважаємо за необхідне звернути вашу увагу на ще одне фундаментальне видання. Це академічний тлумачний Словник української мови в 20 томах. Його випуск здійснено в межах Державної програми розвитку Національної словникової бази України. Воно охоплює загальновживану лексику сучасної української мови, поширені терміни, діалектизми, усталені словосполучення. На сьогодні в фонд відділу обслуговування користувачів надійшло (починаючи з 2010 року) 13 томів. Очікуємо на продовження надходжень.




Запрошуємо всіх на перегляд словникового розмаїття в період з 25 вересня по 16 жовтня 2023 року.

Підготувала координаторка Центру (Пункту) європейсько інформації Наталія Рой.

        

Немає коментарів:

Дописати коментар