26 вересня 2023 року
відзначається Європейський день мов. Це свято проголошене Радою Європи 6 грудня
2001 року за підтримки Європейського Союзу з метою надихнути жителів Європи до вивчення іноземних мов не тільки в різноманітних
навчальних закладах, але й впродовж всього свого життя. В зв’язку з цим Центр
(Пункт) європейської інформації, що діє при відділі обслуговування користувачів,
представляє книжкову виставку-пораду «Не бійтесь заглядати у словник», адже
досконало оволодіти іноземною (і не лише іноземною, але й рідною) мовою, без
словника неможливо.
…Книга – одне з
найбільших див, створених людиною. З книг ми дізнаємося про давно минулі часи,
сьогодення, вона веде нас у захопливу подорож країною знань. Книги є
невичерпним джерелом мудрості. Однак, інколи трапляється так, що деякі слова
або терміни викликають труднощі, потребують роз’яснення. Як пояснити невідоме?
Де відшукати відповіді на незрозумілі питання? У цих випадках потрібно
звертатися до довідкових видань, зокрема до словників. Словник – це книга, яка
містить сукупність слів певної мови, зібраних за характерними ознаками і, як
правило, впорядкованих за алфавітом. Словники – наші вірні друзі, наші надійні
помічники. Ці видання допомагають правильно писати слова, визначати їх значення
та пояснювати походження, вони покликані розширяти наш інформаційний простір,
надавати нові дані з різних галузей науки, освіти, техніки, мистецтва,
літератури, урізноманітнювати та збагачувати мовлення, залучати до культурної
спадщини народів світу. У словниках зібрані знання, накопичені багатьма
поколіннями людей.
Словники почали
укладати з практичних потреб, за необхідності пояснити застарілі або незнайомі вирази з інших мов. Так, у
давнину греки та римляни укладали глосарії – тлумачні таблички, в яких
пояснювали значення того чи іншого слова, вживаного у старовинних пам’ятках. У
східних слов’ян словники відомі з ХІІІ століття. Спочатку все розміщувалось без
будь-якої послідовності, а вже із ХV – слова та фрази
розташовувалися за алфавітом (азбукою). Їх називали азбуковниками. В Україні
перший літописний словничок з’явився наприкінці ХVІ
століття. У ХVІІ столітті розпочався друк словників.
До назви заголовка
нашої експозиції ми обрали славнозвісні рядки з вірша «Мова» видатного поета, публіциста, етнографа, перекладача,
класика української літератури Максима Рильського «Не бійтесь заглядати у
словник».
А для чого ж слід заглядати у словники? Виявляється, у них існує своя класифікація.
Наведемо її. Отже, для того що б:
– - не
помилитись з правопису складного слова допомагає орфографічний словник;
– - щоб дізнатись
про походження слова доцільно звернутись до етимологічного словника;
– - уточнити
значення слова дає змогу тлумачний
словник;
– - уникнути
повторення слів допоможе словник
синонімів;
– -підібрати
протилежні за змістом слова надасть можливості словник антонімів;
– -висловити
думку влучно та дотепно – в нагоді стане фразеологічний
словник.
До речі, всі
перелічені види словників представлені на нашій книжковій виставці-пораді.
Бажаємо зосередити вашу увагу на виданні «Словаря української мови», який упорядкував з додатками власного матеріалу
Борис Грінченко (Київ, 1907 рік).
Борис Грінченко – вітчизняний
вчений-мовознавець, перекладач, автор численних наукових публікацій із
лексикології, фольклористики, етнографії. Народився на Харківщині, багато років
працював учителем, писав байки, казки, оповідання. Видав першу книгу для читання
українською мовою в школі «Рідне слово». Титанічна праця над «Словарьом
української мови» видатного науковця дала світові не тільки один з найкращих
словників свого часу, але й звела духовний пам’ятник творчому генію
українського народу – його мові.
Вважаємо за необхідне
звернути вашу увагу на ще одне фундаментальне видання. Це академічний тлумачний
Словник української мови в 20 томах. Його випуск здійснено в межах Державної
програми розвитку Національної словникової бази України. Воно охоплює
загальновживану лексику сучасної української мови, поширені терміни,
діалектизми, усталені словосполучення. На сьогодні в фонд відділу
обслуговування користувачів надійшло (починаючи з 2010 року) 13 томів. Очікуємо
на продовження надходжень.
Запрошуємо всіх на
перегляд словникового розмаїття в період з 25 вересня по 16 жовтня 2023 року.
Підготувала
координаторка Центру (Пункту) європейсько інформації Наталія Рой.
Немає коментарів:
Дописати коментар