8 грудня у
Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені
І. П. Котляревського, в рамках 14 Мандрівного фестивалю
документальних фільмів про права людини Docudays UA, відбувся показ фільму
Марії та Анастасії Старожицьких «Війна химер».
В імпровізованому
кінозалі був аншлаг. На перегляд фільму прийшло близько 90 чоловік.
Така цікавість
до фільму невипадкова, адже Марія та Анастасія Старожицькі тісно пов’язані з Полтавою.
Мама пані Марії свого часу працювала бібліотекарем в Полтавській обласній
універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського. Майбутня
режисер зростала серед бібліотечних стелажів та книг.
У залі можна
було побачити представників усіх верств полтавської громади: студентську та
учнівську молодь, волонтерів, учасників АТО, колишніх однокласників Марії
Старожицької, представників різних установ та організацій.
Перед показом
заступник голови лубенського медіа-клубу Володимир Безчасний вручив медаль «4 влада – велика сила» президенту
медіа-клубу Полтави, правозахиснику, журналісту, партнеру і другу Бібліотеки
Людмилі Кучеренко.
До присутніх у
залі звернулася Ганна Киященко, голова Полтавської філії Суспільної служби України.
Вона розповіла про історію Docudays UA на Полтавщині.
А потім був
фільм. Важкий і відвертий, який не приховує жахів Іловайської трагедії, фільм-діалог.
Камера режисера
повільно фіксує найдрібніші подробиці: залізничні рейки, рану на руці бійця, обличчя
дітей з нещодавно визволеного Слов’янська, понівечені будинки, квітучі соняшникові
поля, обличчя бійців, палаючу військову техніку, весілля на набережній Дніпра,
безвихідь відступу.
І на фоні цього
триває безперервний діалог Насті та Лавра, головних героїв стрічки. Якщо
коротко охарактеризувати фільм, то це звучатиме так «любов, війна, смерть».
Смерть – це те,
що руйнує міф про романтику війни. Виживши в Іловайському котлі, Лавр розмірковує
про доцільність війни, про те, що це надто жорстокий і сумнівний спосіб для
самоствердження молодих чоловіків.
А ще цей фільм
про наш роздвоєний світ. Світ де співіснують дві паралельні реальності – війна
і мир, світ в якому в одній з реальностей одружуються, радіють і співають, а в
іншій – просто гинуть.
Перегляд
завершився обговоренням стрічки. Присутні запитували у режисерів про подальшу
долю Лавра. Учасники АТО та волонтери ділилися своїми історіями, яких би
вистачило ще на кілька документальних стрічок .
Працівники Центру
(Пункту) європейської інформації надавали організаційну, інформаційну та
технічну підтримку показу фільму.