вівторок, 29 листопада 2016 р.

Щорічно 30 листопада в багатьох країнах відзначається Всесвітній день домашніх тварин (World Day Pets)

За європейськими традиціями свої свята відзначають не лише люди, але й домашні тварини.
Кіт Монік, мій домашній улюбленець
Ідея проголошення даного свята була озвучена на Міжнародному конгресі прихильників захисту природи, що проходив у Флоренції (Італія) в 1931 році. Тоді різні екологічні організації та природоохоронні суспільства заявили про готовність організовувати різноманітні масові заходи, спрямовані на виховання в людях почуття відповідальності за все живе на планеті, у тому числі і за домашніх тварин.
З тих пір свято проводиться щорічно і присвячується всім одомашненим людиною тваринам, щоб ще раз нагадати всьому людству про відповідальність за «братів наших менших». Не дивно, що девізом цього Дня стали слова Маленького принца з твору Антуана де Сент-Екзюпері: «Ти назавжди у відповіді за тих, кого приручив», які звернені до всіх нас.
Відзначають це свято по-різному. Хтось проводить пікети на захист домашніх тварин, а хтось пригощає своїх улюбленців смачненьким і виконує усі їх забаганки.
За даними опитування, яке провела компанія Research & Branding Group, більша половина жителів України утримує домашніх тварин (57%). Найчастіше українці тримають дома котів (79%) і собак (61%).
За іншими статистичними даними Україна займає дев’яте місце в рейтингу країн, де більше всього людей тримає вдома котів, їх загальна кількість становить 7, 5 млн.
Хоча в Україні цей день не відзначають на офіційному рівні, однак у 57% українців є привід привітати своїх улюбленців зі святом, привернути увагу української спільноти до проблем домашніх тварин, зробити щось заради  покращення їх становища.


понеділок, 21 листопада 2016 р.

Пункт європейської інформації вітає усіх читачів нашого блогу з Всесвітнім днем вітань

Вітаємо Вас! Ця проста і нехитра фраза знайома кожному з нас. Ми говоримо її, майже не замислюючись про це. Своїм привітанням ми привертаємо до себе увагу співрозмовника, відкриваємося перед ним, створюємо дружню обстановку. Привітанням можна показувати безліч почуттів та емоцій, своє особливе ставлення до людини. Вітання  це проста  універсальна дія,  яку ми здійснюємо на початку будь-яких ситуацій, надаючи позитивний вплив на будь-який процес. Вона виключає пасивність і є своєрідною акцією життєствердження.
Всесвітній день вітань, починаючи з 1973-го року, став щорічно відзначатися 21 листопада. Своїм виникненням він зобов’язаний двом братам – Брайану і Майклу Маккомак, громадянам Сполучених Штатів Америки.
Пропонуємо познайомитися з найпоширенішими  європейськими вітаннями, адже цивілізована Європа в цьому плані досить цікава. Тут існують шаблонні привітання, діючі переважно по всій планеті, у тому числі в нашій державі. Люди незалежно від національності обмінюються фразами «Привіт», «Здрастуйте», «Добрий день/вечір/ранок» тільки на своїй рідній мові. Так, іспанці говорять при зустрічі «Hola», данці – «Goddag», французи – «Bonjour», угорці – «Szia», португальці – «Oi».
Цікавий сербський варіант привітання: наші брати південні слов'яни вимовляють, побачивши знайомого, слівце «Поздрав», дуже співзвучне з російським «Вітаю». А по суті це аналог вітчизняного «Здрастуй», в якому укладено побажання міцного здоров'я і довгих років життя. Те ж саме означає вітання болгар «Zdraveite». У свою чергу голландське «Hallo», фінський «Hei», шведське «Hej» на кшталт нашого «Привіт» при проголошенні цього слова, до речі, ми даємо зрозуміти, що «привечаем» людини, тобто готові прийняти його у себе вдома в якості гостя.
Є й інші, цілком оригінальні привітання, здійснювані європейцями «без зайвих слів», характерні для представників певної національності. Наприклад, французи обмінюються дружнім поцілунком в щічку». Але в більшості випадків всі європейці використовують в якості привітання, рукостискання, а для особливо близьких людей у них припасений «зліт брів». Крім того, є у різних представників білошкірих народів унікальні привітання-фрази. Британець, помітивши знайомого, задає питання: «How do you do?», що значить «Як справи», а буквально «Як ти робиш?» Італійці кажуть «Come sta», що перекладається: «Як стоїш?».

пʼятницю, 18 листопада 2016 р.

16 листопада до Полтави завітали Януш Яблонський, генеральний консул Республіки Польща у Харкові та Ян Ждановський, віце-консул Республіки Польща з питань культури

16 листопада Спілка шанувальників польської культури на Полтавщині «Полонія», з якою тісно співпрацює наш Пункт європейської інформації, організувала відкриття меморіальої дошки на честь славнозвісного митця-фотографа Йозефа Целестиновича Хмелевського (вул. Соборності, 20). 
Йозеф Хмелевський
Ініціативу підтримала своїм рішенням Полтавська міська рада. Автор пам'ятки – член Національної Спілки Художників України, полтавський скульптор Сергій Олешко. На відкриття меморіальої дошки  завітали поважні гості – Януш Яблонський, генеральний консул Республіки Польща у Харкові та Ян Ждановський, віце-консул Республіки Польща з питань культури.
Докладно про цю подію можна дізнатися з публікації в газеті «Коло» http://kolo.news/category/suspilstvo/982.
 Нагадаємо,  Хмелевський Йозеф (Йосип) Целестинович (18.3.1849, Варшава - 5.8.1924, Полтава) проживав у Полтаві з 1875 року. 

Він був відомим  український фотографом і фоторепортером, одним з найбільш відомих фотомайстрів Російської Імперії II-ї половини ХІХ – початку ХХ ст.

Візитівка Йозефа Хмелевського
Фотоательє  Йозефа Хмелевського знаходилося в будинку М. К. Ромера (1875-1880, на розі Олександрівської та Стрітенської, напроти державного банку), потім у будинку О. С. Васильєва (1880-1922 (?), Олександрівська, 30).
В. Волков. Стрітенська церква. Поруч будинок Ромера, де розташовувалося ательє Йозефа Хмелевського


 За фотографіями Й. Хмелевського видані серії поштових листівок «Види Малоросії» і «Типи Малоросії» (19021916). Листівки видавалися в «Писчебумажном магазине И. Дохмана въ Полтаве». 

Йозеф Хмелевський з серії«Види Малоросії» 

середу, 16 листопада 2016 р.

16 листопада у Пункті європейської інформації відзначили Міжнародний день толерантності



Ми самі створюємо світ в якому живемо, прикладаючи певні зусилля, коригуючи власну поведінку ми змінюємо його на краще. Про ці, та інші важливі речі говорили восьмикласники, які навчаються у полтавських  загальноосвітніх школах № 28 та № 7.  

На бібліотечному уроці «Будь толерантним» учні не лише знайомилися з теоретичними аспектами толерантності, але й брали участь у цікавих іграх, які допомогли їм усвідомити, що непотрібно намагатися бути «таким як всі», непотрібно приховувати свою індивідуальність та засуджувати людину, яка думає інакше, яка має інше віросповідання, одягається інакше  тощо.


Учасники уроку толерантності вчилися бачити особливе в схожому і схоже в особливому. Вони зрозуміли, що толерантність – це не просто поступливість, а активна життєва позиція. Вона допомагає зберігати добрі стосунки з оточуючими й, водночас, володіти ситуацією.



Обговоривши проблему толерантності, школярі сформулювали основні правила толерантної поведінки:
-    поважай думку іншого;
-   намагайся зрозуміти іншу людину;
-  всі люди не кращі і не гірші. Вони просто різні.
Квітка толерантності, яку створили учасники заходу, засвідчила засвоєння уроків толерантної поведінки і бажання слідувати їм у повсякденному житті.


 Дякуємо заступнику директора ЗОШ № 28 Ірині Сергіївні Земелько та вчителю  зарубіжної літератури, художньої культури, етики школи № 7 Литовченко Тетяні Михайлівні за плідну співпрацю.
Під час заходу були використані відеоматеріали: https://youtu.be/CNOHOiFRU3k

вівторок, 15 листопада 2016 р.

Пункт європейської інформації повідомляє

23 листопада 2016 року о 12.30
(Полтавська державна аграрна академія, МАЗ)
відбудеться презентація
стипендіальної програми ім. Лейна Кіркланда
за участі координатора програми Анни Венцик

Програма реалізується в рамках двосеместрового навчання у вищих навчальних закладах Польщі та 2–4 тижневих професійних стажувань у державних або приватних установах й організаціях.
До участі запрошуються політики, підприємці, діячі культури, викладачі, журналісти, які здобули вищу освіту та зацікавлені у розвитку демократії, економіки та громадянського суспільства у своєму регіоні.
Стипендія охоплює широкий ряд спеціальностей, серед яких: економіка, менеджмент, державне управління, охорона здоров‘я, соціологія, політологія, право, міжнародні відносини та інші.
Організатори програми Польсько-Американський Фонд Свободи та Фонд Лідери Змін надають стипендію розміром 1800 злотих на 9 місяців. Додаткова стипендія покриває оплату за навчання, проживання у Польщі, страхування, транспортні витрати.

Детальна інформація: Польський Центр ПДАА
м. Полтава, вул. Сковороди, 1/3
тел. 0999850839 – Олена Кощенко, керівник Польського Центру

інтернет сторінка програми: www.kirkland.edu.pl

понеділок, 7 листопада 2016 р.

Зустріч ініціативних громадян в Пункті європейської інформації, що діє у відділі обслуговування користувачів Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського

3 листопада до Пункту європейської інформації завітав німецький публіцист та письменник Крістофер Брумме разом з однодумцями, які хочуть зробити проживання у нашому місті по європейськи комфортним.
Перш ніж потрапити в Україну, пан Брумме подолав 4500 кілометрів на ровері. Три з половиною місяці він витратив на те, щоб перетнути Німеччину, Польщу, Молдову і Україну.
Суспільні процеси, які відбуваються в нашій державі, так вразили німецького письменника-публіциста, що він написав книгу «Майдан Молотова» і залишився в Україні набагато довше, ніж планував.
Потрапивши до Полтави, пан Брумме поставив за мету зібрати команду однодумців, діяльність якої буде спрямована на покращення багатьох аспектів нашого буття: екології, освіти, мистецтва.
Один з напрямків діяльності майбутнього громадського об’єднання – співпраця з Полтавською обласною універсальною науковою бібліотекою імені І. П. Котляревського.
Крістофер Брумме та заступник директора бібліотеки з інформаційних технологій  Людмила Власенко обговорили можливості співпраці щодо поповнення фонду бібліотеки новими книгами іноземними мовами.


Разом з полтавським архітектором Артуром Арояном Крістофер Брумме розглянув можливості перетворення Полтави у місто велосипедистів. В ході бесіди Артур Ароян заначив, що Полтава на сьогодні мало пристосована для велосипедного транспорту, але в місті, розпочинаючи з березня 2016 року, реалізується Концепція розвитку велосипедної інфраструктури міста.
Обговорювали небайдужі громадяни й інші неменше цікаві питання. Сподіваємося, що зусилля німецького письменника-публіциста та небайдужих членів місцевої громади перетворять Полтаву на справжнє європейське місто.




неділю, 6 листопада 2016 р.

Готуємося до свята: 11 листопада День незалежності Польщі

11 листопада 1918 року, після чотирьох поділів території країни між іншими державами Польща повернула свою цілісність і здобула незалежність. В цей день Регентська Рада Польщі призначила «начальником держави» Йозефа Пілсудського.
До початку II світової війни День незалежності святкували лише двічі – в 1937 і 1938 роках.
Під час нацистської окупації Польщі у 19391944 роках свято було заборонене. У 1945 році тодішня польська влада встановила святкування національного свята  22 липня. В цей день було підписано маніфест Польського комітету національного визволення.
У період Польської народної республіки (1952–1989 рр.) свято незалежності було  також під забороною. Його відновили законом сейму ПНР у 1989 році.
З тих пір 11 листопада є головним національним святом у Республіці Польщі. Цей день є вільним від роботи, в багатьох польських містах відбуваються щорічні урочистості. Проводяться служби божі за Вітчизну, покладаються квіти до пам’ятників тих, хто  загинув за свободу, відбуваються реконструкції подій початку 20 століття, проходять конкурси на спільне виконання патріотичних пісень тощо.
На сьогодні Польща є членом Європейського Союзу (з 1 травня 2004 року) і будує добросусідські відносини з Україною. Під час перепису населення у Польщі, у 2002 році, українцями себе назвало 27 тисяч громадян. А за даними перепису населення в Україні у 2001 році, поляками себе визнають 219,2 тис громадян. В багатьох обласних центрах діють  товариства польської культури.  Сучасна Польща є однією з найпопулярніших країн для трудових мігрантів з України. У першому півріччі 2016 року консульства та дипломатичні відомства Польщі видали українцям 700 тисяч віз.
Зважаючи на постійну взаємодію громадян обох держав, інформація про традиції, культуру, сучасне життя в Польщі є  актуальною для українців. 
До Дня Незалежності Польщі Пункт Європейської інформації пропонує переглянути невеличке відео «Poland is beautiful». 

Для тих, хто бажає мати свіжу інформацію щодо працевлаштування чи навчання в Польщі радимо звернутися до сайту «OSTARBEITER: Польща для українців» http://ostarbeiter.vn.ua

пʼятницю, 4 листопада 2016 р.

Порядок звернення до Європейського суду з прав людини

За оцінками фахівців Україна була і залишається лідером зі звернення громадян до Європейського суду з прав людини.
На кінець 2015 року на розгляді Європейського суду з прав людини було 64 тис. 850 справ, із них 13 тис. 850 справ  заяви проти держави Україна наших громадян.
Зважаючи на стан вітчизняного правосуддя, потреба звернутися до Європейського суду з прав людини може виникнути у більшості українців. Тому варто знати порядок звернення до Страсбурзького суду.
Пункт європейської інформації Полтавської обласної бібліотеки імені І. П. Котляревського пропонує ознайомитися з «Порядком звернення до Європейського суду з прав людини».
Джерело інформації: офіційний веб-сайт Міністерства Юстиції України:

Готуємося до свята: 9 листопада відзначають День «Книги рекордів Гіннесса»

День «Книги рекордів Гіннесса» започаткували в 2005 році, коли було продано її 100 мільйонний примірник. Цього ж року видання отримало титул «книги, захищеної авторським правом, яка найбільше продається в світі».
Книга рекордів Гіннесса – довідник, що
містить відомості про унікальні явища, видатні досягнення людства, світові рекорди, курйози у природі.
 Книга отримала свою назву на честь відомої ірландської пивоварної компанії Arthur Guinness Son&Co. Ідея створення Книги належить виконавчому директору цієї компанії Х'ю Біверу (Hugh Beaver).
У листопаді далекого 1951 року Х'ю Бівер разом з друзями пішов на плювання. А у вечорі, коли чоловіки зібралися у барі за кухлем пива, між ними зав’язалася суперечка, яка з диких птахів найшвидша. Чоловіки шукали відповідь на своє питання в різних довідниках та енциклопедіях (мережі Internet тоді ще не існувало), але відповіді не знайшли. Саме це й наштовхнуло виконавчого директора на думку створити книгу в якій би були зафіксовані всі рекорди й назвати її на честь своєї пивоварні.
Перша Книга рекордів вийшла у світ у Лондоні 27 серпня 1955 року тиражем у кілька тисяч примірників. Вона складалася з 198 сторінок, а видали її брати Норріс і Росс Маквіртери (Norris and Ross McWhirter). Спочатку планувалося видавати книгу невеликим тиражем для власників пабів. Перше видання називалося «Книгою чудових ступенів. Про найвищого. найнижчого, найбільшого, найменшого, найшвидшого, найстаршого, найновішого, найгучнішого, найгарячішого, найхолоднішого, найсильнішого». Успіх книги був приголомшливим, до Різдва вона стала бестселером №1 у Великобританії.
 У листопаді 1974 року книга завоювала власне місце в Книзі рекордів Гіннесса як найпопулярніша книга в історії видавничої справи – вона була розпродана в кількості 23,9 мільйона примірників.
Як свідчить статистика, за понад 60-річну історію популярність збірки світових рекордів з кожним роком зростає. За даними, наведеними на офіційному веб-сайті Книги рекордів Гіннеса, продано понад 130 млн. примірників видання більш ніж в 100 країнах світу. Збірка перекладена на 25 мов. Це одне з найбільш розповсюджуваних видань («лише Біблія, Коран и цитатник Мао Цзедуна мають більший тираж».
На сторінках Книги рекордів Гіннесса відображаються й рекорди наших співвітчизників, про які можна дізнатися, переглянувши цікаве відео.

Для тих, хто бажає долучитися до відзначення Дня «Книги рекордів Гіннеса» Пункт європейської інформації Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського пропонує переглянути видання цього найвідомішого довідника, які зберігаються у її фонді.