У Центрі (Пункті) європейської інформації преглянули фільм режисера Жанни Максименко-Довгич "Вихідний"

У Центрі (Пункті) європейської інформації відбувся перегляд документального  фільму «Вихідний», який створено  українським режисером Жанною Максименко-Довгич. Фільм демонструвався в рамках   XV-го  Мандрівного фестивалю документальних фільмів про права людини Docudays UA.

Невеликий за тривалістю, лише 16 хвилин, але напружений за змістом, фільм з перших кадрів заволодів увагою глядача.

У південному українському місті люди вийшли відзначити важливе державне свято. Старі та нові символи, пошук ідентичності та можливість порозуміння між людьми, які, хоч і живуть на сусідніх вулицях, проте стають все далі й далі одне від одного... «Вихідний» – це портрет міста і, водночас, людей, які в ньому живуть. Це фільм про пошук ідентичності на тлі нової війни й тектонічних змін у країні і, як наслідок, у свідомості людей. Чи можна й далі жити, застрягши однією ногою в радянському минулому, а іншою – крокуючи в Європу?

Після перегляду розпочалося обговорення, яке виявило цікаві, іноді несподівані думки про побачене.  І це не дивно, адже в залі були присутні різні категорії глядачів: курсанти-першокурсники Військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформації міста Полтави, студенти 1-го та 2-го курсу Полтавського кооперативного коледжу, учні 9-Б класу   Полтавської гімназії № 13. В той час, як студенти та курсанти мали чітке переконання, що дотримання законів Держави, в якій ти живеш обов’язкове, і використання гасел та символіки держави-агресора недопустиме, школярі говорили, що не можна утискати права літніх людей, які попри Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виробництва і пропаганди георгіївської (гвардіської) стрічки" використовували заборонену символіку. Однак навідні запитання модератора та репліки «більш досвідчених» глядачів допомогли їм дійти до висновку, що мир і спокій у Державі ґрунтується на повазі до її законів і, що перед законом усі рівні, незважаючи на вік та роками сформований менталітет.

Миколайчик Тарас Іванович та Бабирь Юлія Вячеславівна, головні спеціалісти Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, поділилися враженнями про фільм і вручили присутнім на перегляді пакети з інформаційними матеріалами, розробленими  в рамках реалізації проекту «Я маю право».

Полтавці переглянули документальний фільм режисера Петра Армяновського «Гірчиця в садах»

XV  Мандрівний фестиваль документальних фільмів про права людини Docudays. UA подарував полтавцям ще одну незабутню зустріч з документальним кіно. 20 листопада у Центрі (Пункті) європейської інформації  глядачі переглянули документальний фільм режисера Петра Армяновського «Гірчиця в садах».

Війна на сході України змінила життя і долі багатьох людей, змусила їх зробити вибір, переглянути цінності.

Олена повертається додому, в село на лінії фронту в «сірій зоні» Донецької області, де провела своє дитинство. У саду, щоб будяки не лізли до сусідів, її брат посіяв гірчицю. Дівчина лягає в колючу траву і згадує, які великі й смачні були колись абрикоси, вишні, груші, черешні, яке було життя до і після ...

Історія, просякутиа ностальгією та війною, не залишила байдужими глядачів, які затрималися  після перегляду, щоб оговорити побачене.

Для Олени Бурим, модератора перегляду – ця історія майже особиста. Так само як і головна героїня фільму, вона покинула рідну Луганщину і кілька років поспіль вибудовує своє життя в гостинній Полтаві. З одними поглядами героїні фільму глядачі погоджувалися, з іншими не погоджувалися, але дійшли до висновку, що фільм «Гірчиця в садах» представляє погляд людини, яка тривалий час  жила «на іншому боці» і попри все, не піддалася ворожому інформаційному впливу, побувала в інших регіонах країни і вірить, що українці можуть жити мирно у спільному домі, бо кожен регіон нашої держави має свої чесноти: на Заході – українці підприємливіші, на Сході – уміють міцно тримати слово.

На перегляді фільму були присутні учні Полтавської гімназії № 13 та учні Полтавського електрорадіотехнічного ліцею.

Толерантність - крок до свободи!

Доброю традицією для юних полтавців стали уроки толерантності, які проводять працівники Центру (Пункту) європейської інформації 16 листопада кілька років поспіль, адже саме цієї осінньої пори відзначають Міжнаро́дний день толера́нтності. Цього разу  до уроку толерантності долучилися учні 10-А класу  Полтавської гімназії № 13. В невимушеній ігровій формі вони пізнавали ази толерантного ставлення до оточуючого світу. Ніби-то нескладні вправи «Кошик яблук», «Чим ми схожі», «Ситуації, ситуації», «Асоціативний ряд» допомогли підліткам по-новому поглянути на ситуації, з якими вони зустрічаються майже щодня.

 Не оминули на уроці толерантності й таких актуальних для нашого суспільства питань, як гендерні стереотипи і булінг. Завершився захід створенням квітки толерантності.

Організатори заходу сподіваються, що уроки толерантності допоможуть юним полтавцям відшукати правильні життєві орієнтири.

XV Мандрівний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA завітав до Полтави

XV Мандрівний  фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA крокує містами та містечками України. Завітав він і до Полтави.

13 листопада у Центрі (Пункті) європейської інформації  ПОУНБ імені І. П. Котляревського зібралися зацікавлені містяни, щоб переглянути фільм «Ґвендолін» австрійського режисера Рут Казерер. Аудиторія була досить різною: школярі середньої школи, студентська молодь, люди старшого віку. Дехто з них вперше доторкнувся до світу документального кіно, тому модератору події Олені Бурим довелося більш детально зупинитися на особливостях жанру кінодокументалістики й розповісти про значення гасла цьогорічного фестивалю «рівні рівності». 

Незважаючи на мовний бар’єр (фільм англійською мовою з українськими субтитрами), більша частина глядачів уважно слідкувала за історією життя Ґвендолін ‒ мужньої жінки шістдесяти з чимось років, яка важить заледве 52 кг і має три світові титули з важкої атлетики. Ця антропологиня на пенсії бореться з раком слинної залози, тому їй справді варто було б відступитися й перепочити, але Ґвендолін навіть не думає про це. Вона тренується, щоб знову стати чемпіонкою світу. Заручившись підтримкою свого відданого тренера Пата, свого молодшого на двадцять років чоловіка Чарлі родом з Кот’Івуару та свого сина Йозефа, вона починає боротьбу проти фізичних та особистих обмежень. 

Декому з глядачів фільм видався надто важким та довгим, але переважна частина присутніх на перегляді додивилася його до кінця і долучилася до  обговорення побаченої історії. Глядачі визнали, що дивлячись на енергійну Ґвендолін, яка не втратила любові до життя, дізнавшись про тяжкий діагноз, розпочинаєш більше цінувати власне життя та підтримку близьких і рідних, по-іншому оцінювати складні ситуації. Олена Бурим зазначила, що історія Ґвендолін є свідченням того, що немає непідйомних речей для людини, яка йде до мети і хоче залишатися активним членом суспільства а не «людиною з інвалідністю». А ще цей фільм змусив присутніх задуматися над роллю держави у забезпеченні соціального захисту своїх громадян, адже не секрет, що для багатьох українців діагноз «онкологічне захворювання»  звучить як вирок.

Приємно, що активними учасниками обговорення були не лише глядачі старшого віку а й школярі, яким на сьогодні лише  14 чи 15 років. І це, на думку організаторів заходу, є правильним, адже чим активніше підлітки будуть пізнавати й аналізувати проблеми «дорослого світу», тим успішнішим буде наше суспільство в майбутньому. Були і побажання до організаторів фестивальних показів, зокрема про те, що цей фільм значно виграв, якби був озвучений українською мовою.

Проект "Все про Європу: читай, слухай, дізнавайся в Пунктах європейської інформації в бібліотеках". Публічний звіт.

Розклад показу документальних фільмів у Центрі європейської інформації (XV Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA.)

У листопаді  на Полтавщину завітає XV Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Центр (Пункт) європейської інформації, що діє у відділі обслуговування користувачів запрошує всіх бажаючих переглянути документальні фільми, які демонструються в рамках фестивалю.

13.11.2018 о 13.00 (кімн. 310)

«Гвендолін» (Gwendolyn)

АВСТРІЯ/ 2017 /85 ХВ.

ТВОРЧА КОМАНДА

Режисер: Рут Казерер

Продюсер: Юрґен Каразек

Оператор: Зерафін Шпітцер

Режисер монтажу: Йоана Скрінці

Звукорежисер: Тон Чжан

20.11.2018 о 13.00 (кімн. 310)

«Гірчиця в садах»

(Mustard in tne gardens)

Україна/2017/40 хв.

ТВОРЧА КОМАНДА

Режисер: Пьотр Армяновський

Продюсер: Пьотр Армяновський

Оператор: Пьотр Армяновський

Режисер монтажу: Пьотр Армяновський

Звукорежисер: Сергій Кульбачний

29.11.2018 о 14.00 (кімн. 310)

«Вихідний»

(Holiday)

Україна/2017/16 хв.

ТВОРЧА КОМАНДА

Режисер: Жанна Максименко-Довгич

Продюсер: Оксана Янішевська

Оператор: Максим Руденко, Сергій Ходченко

Режисер монтажу: Артем Кобець, Петро Цимбал

Звукорежисер: Тарас Черниш, Олександр Бурмицький

Святкуємо День народження Європейського Союзу

Європейський союз – напевно найбільш природне сучасне економіко-геополітичне об’єднання на сьогоднішній день, яке представлене більш ніж півмільярдом її жителів і яке наближається до чверті в світовому валовому внутрішньому продукті частини економіки.

ЄС утворився на основі підписаного 7 лютого 1992 року Маастрихтського договору, який набув чинності 1 листопада 1993 року. Цьому передувала величезна робота, що почалася ще з 1951 року, коли в Парижі було підписано договір про створення Європейського об’єднання вугілля і сталі. Європейський союз – це унікальне утворення, націлене насамперед на ефективну регіональну інтеграцію. Загальні стандарти і основні цінності, якість і повага до прав людини, єдина, монолітна, але гнучка політика, питання колективної безпеки, роблять Єврозону найбільш надійним партнером як для найближчих сусідів, так і для всіх інших країн світу.

ЄС – це унікальне економічне і політичне об’єднання 28 європейських країн, які сформували «загальний ринок», котрий насамперед забезпечує вільне пересування товарів і людей. У межах ЄС діє єдина валюта – євро, яку станом на 2018 рік використовують 19 країн-учасниць, і функціонує власний парламент, уповноважений ухвалювати рішення в широкому діапазоні сфер: від питань, пов’язаних із захистом навколишнього середовища, до встановлення тарифів на мобільний зв’язок.

В цей День ми приєднуємося до привітань і поздоровлень на адресу цього об’єднання, бажаємо йому стійкості, зростання суспільного, економічного і політичного добробуту, яскравих перемог і мирного неба! З днем народження, Європейський Союзе!

Книжкова виставка діятиме з 22 жовтня  по 4 листопада  2018 року.

18 жовтня відбулися дебати на тему "Трудова міграція"

Європейський день боротьби з торгівлею людьми започаткований 18 жовтня 2007 року Європейським Парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми та небайдужості громадськості до цього явища.

З метою збільшення обізнаності українців щодо питання протидії торгівлі людьми у Центрі (Пункті) європейської інформації відбулися дебати на тему «Трудова міграція».

 Учасниками дебатів стали студенти Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Полтава).  Модератори заходу: Костянтин Калюжний,  юрисконсульт Обласного молодіжного центру та Яна Горохова, ініціаторка створення спільноти «Дебатний клуб Полтава».

 Дебати пройшли в  рамках комплексного інформаційного заходу «Гараж-Sale», який є заключною частиною проекту «Людина Не на продаж» (ВГО «Українська бібліотечна асоціація)».

МИ НЕ РАБИ! РАБИ НЕ МИ? ПЕРША ІНФОРМАЦІЙНА БАРАХОЛКА А ПОЛТАВІ!

Гараж-SALE: інформаційна барахолка

ВІдбувся вечір німецької поезії та музики «Усі ангели говорять німецькою. Це традиція.»

Вечір німецької поезії та музики "Всі ангели говорять німецькою. Це традиція."  відбувся 26 вересня, напередодні  Європейського дня мов. Він став своєрідним підсумком  Року німецької мови в Україні, який тривав з вересня 2017 по липень 2018 року. У програму вечора увійшли поетичні і музичні твори німецьких митців.

Назвою вечора «Усі ангели говорять німецькою. Це традиція.» є  цитата з фільму «Небезпечний метод». Використавши цю  цитату у якості назви,  організатори хотіли зламати  існуючий стереотип щодо німецької мови, який сформувався за часів імператора священної Римської імперії  Карла V. Саме він сказав, “Я говорю іспанською мовою з Богом, італійською – з жінками, французькою  – з чоловіками,  німецькою – зі своїм конем”.

 Відтоді, як були сказані ці слова, минуло багато часу і безліч талановитих німців, австрійців та представників інших народів, які говорять німецькою мовою, довели, що ця мова – мова пісень, поезії, філософії.

Вечір відкрився твором німецького композитора Георга Філіпа Телемана  «Арія» у виконанні Ліліани Деркач, учениці Полтавської міської школи мистецтв «Мала академія» імені Раїси Кириченко (викладачі Альона Павлівна Деркач та  Тетяна Володимирівна Циплюк, концертмейстер Тетяна Олександрівна Прауліна), лауреата Міжнародного інтернет-конкурсу дитячої струнно-смичкової музики «Чарівні смички-2017».

Заслужена артистка України, викладач-вокаліст Полтавської дитячої музичної школи № 3 імені Б. Гмирі Олена Володимирівна Мальцева та концертмейстер Марина Георгіївна Давидюк порадували присутніх чудовими музичними творами німецьких композиторів, які Олена Мальцева заспівала німецькою та латинською мовами. У її виконанні прозвучали: «Morgen»  Ріхарда Штрауса, «Dignare, o Domine» Георга Фірідріха Генделя, «Ave Maria» Франца Шуберта.

Учениці 10-го класу  Полтавського міського багатопрофільного ліцею № 1 імені І. П. Котляревського: Марія Шачнєва, Марія Пунько,  Дар’я Лебеденко, Оксана Коляда, Ірина Гаврилишин  декламували балади німецьких поетів-романтиків Йогана Вольфганга Гете та Генріха Гейне мовою оригіналу.

Юні вокалісти, що навчаються у Полтавському музичному училищі імені М. В. Лисенка, виконали арії з творів відомих німецьких та австрійських композиторів італійською та російською мовами. Глядачі з задоволенням послухали: арію Лепорелло з опери Вольфганга Амадея Моцарта «Дон Жуан» (вокаліст Олексій Слюсар, концертмейстер Валентина Нагорна), арію Альміри з опери Георга Фрідріха Генделя «Ринальдо» (вокалістка Карина Краузе, концертмейстер Валентина Нагорна).

Легка і радісна соната Франца Йозефа Гайдна "Мі бемоль мажор" частина 1, у виконанні Катерини Филь, студентки Полтавського музичного училища імені М. В. Лисенка, зворушила усіх присутніх.

Учасники вечора мали змогу  переконатися, що німецька мова – не лише мова класичної поезії й пісні. Сучасні німецькі музиканти можуть підкорювати світ не гірше за своїх попередників. Про це свідчить успіх культової німецької групи «Rammstein», яка утворилася 1994 року. З тих пір було продано понад 35 мільйонів одиниць записів цієї групи.

Музичну композицію з репертуару групи «Rammstein» «Rosenrot» (Трояндочка) подарували присутнім  Марія Просяник та Марія Зелінська, учениці 10 класу Полтавського міського багатопрофільного ліцею № 1 імені І. П. Котляревського.

 

До речі, в основу сюжету пісні покладено поезію Гете «Дика троянда» та казку братів Грімм «Біляночка і Трояндочка».Ця драйвова пісня стала логічним завершенням музично-поетичного вечора «Усі ангели говорять німецькою. Це традиція.».  Свято мови, поезії та музики відбулося.