Клуб європейського кіно

 Італійська кінокласика в Клубі європейського кіно

Італійський кінематограф 50-80-х років минулого століття став золотим фондом світової культури. Фільми видатних італійських режисерів, таких як Федеріко Фелліні, Лукіно Вісконті, Мікеланджело Антоніоні, П'єра Паоло Пазоліні, Джузеппе Де Сантіса давно завоювали любов і прихильність глядачів в багатьох країнах світу. 

23 лютого 2022 року у Клубі європейського кіно відбулися перегляд та обговорення відомого італійського класичного фільму «Дні кохання» (1954) з Марчелло Мастроянні та Мариною Владі. Стрічка режисера Джузеппе Де Сантіса, одного з основоположників неореалізму в кінематографі, розповідає про історію кохання Паскуале і Анжеліни. Закохані хочуть одружитися, але їм не вистачає коштів на весілля. Тому вони вирішують інсценувати свою втечу з села, щоб обвінчатися без весільної церемонії. Проте життя вносить свої корективи…

Фільм «Дні кохання» розкриває давно знайомі теми з легкою чарівністю італійського темпераменту.  Колоритна, весела кінокартина захопила всіх  з першого кадру. За подіями на екрані присутні  слідкували, затамувавши подих. Молоді, вродливі герої, талановито зіграні  Марчелло Мастроянні та Мариною Владі, викликали симпатію і співчуття.

Зацікавила поціновувачів хорошого кіно розповідь про життя і творчість Марини Владі, яку підготувала Тетяна Гусар, координаторка Центру (Пункту) європейської інформації. Романтичні, інколи трагічні сторінки з біографії знаменитої акторки стали відкриттям для багатьох.  

Оксана Кравченко, одна із постійних відвідувачок кінопоказів у Клубі європейського кіно, розповіла про сьогодення Марини Владі та закликала присутніх не здаватися перед життєвими труднощами.

Клуб органічного городництва, садівництва і здорового способу життя «Дивосвіт»

 «Його величність – Виноград»: зустріч з Андрієм Прилепком

Виноград разом з фініковою пальмою, оливою, фіговим деревом, пшеницею і ячменем належить до найдавніших культур. Історія розвитку виноградарства, в цивілізаційному плані, сягає неймовірних часових глибин. Можливо, ще в часи після Потопу люди, що пережили глобальні катаклізми, садили його біля своїх осель. Відомі єгипетські ієрогліфи, які позначали лозу, родзинки, вино і грона. Існують малюнки давильних установок, посудин, лоз і навіть знаходили монети із зображенням винограду. 

На теренах Руси-України було відоме споживання вина ще за княжих часів (X-XI ст.). Його завозили з Візантії. З поширенням християнства виноградники насаджували при монастирях та княжих палацах. Перші згадки про вирощування винограду належать до періоду Київської Русі. Зокрема в літературних джерелах ХІV ст. згадується про успішну культуру винограду при монастирях Києва. За козацьких часів у XVI-XVII ст. виноградники росли на Слобожанщині (Чугуїв), при цьому культура винограду була на високому рівні зі застосуванням опор, удобренням та укриванням винограду на зиму. Зараз виноград можна зустріти чи не на кожному подвір’ї, а ласувати смачними ягодами полюбляють і дорослі, і малеча.

20 лютого 2022 року у клубі органічного городництва, садівництва і здорового способу життя «Дивосвіт» відбулася зустріч з Андрієм Прилепком, відомим виноградарем з села Мачухи Полтавського району. Вирощування винограду – сімейна справа родини Прилепків вже понад 20 років. Зараз у розсаднику ростуть і набираються сили близько 200 сортів сонячної ягоди.

 Андрій Прилепко виявився чудовим лектором. Його розповідь – нестримний вибух енергії, емоцій, справжня лавина інформації, приправлена хорошим почуттям гумору. Хлопець ділився досвідом, давав практичні поради, відповідав на численні питання. Питання були різноманітні: вирощування саджанців, пасинкування, щеплення, захист від шкідників і хвороб, підживлення, укриття на зиму. Присутні уважно слухали, записували потрібну інформацію.

 Інформативною була книжкова виставка «Все про виноград», яку презентувала Алла Павленко, головний бібліограф відділу документів із природничих та аграрних наук. З документів, представлених на експозиції, можна дізнатися про тонкощі вирощування винограду на присадибних ділянках.

Більше дізнатися про секрети вирощування винограду можна на каналі "Ютуб" Андрія Прилепка

Клуб європейського кіно

 Запрошуємо!

Вебекспедиція

 «Німеччина – країна поетів і мислителів»

17 лютого 2022 року в Центрі (Пункті) європейської інформації відбулася вебекспедиція «Німеччина – країна поетів і мислителів». Віртуальними туристами стали учні 8 і 11 класів КЗ «Полтавський міський багатопрофільний ліцей №1

 ім. І. П. Котляревського Полтавської міської ради Полтавської області». Учасники вебподорожі мандрували федеральними землями Німеччини, її великими містами і маловідомими містечками. Вони мали чудову можливість осягнути географію країни через призму історії людей – інтелектуалів, які жили в тому чи іншому місті і вплинули на її розвиток; спостерігати за незвичними поворотами долі відомих письменників, художників, композиторів. 

Богдан Стороха, завідувач кафедри романо-германської філології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, створив масштабне епічне полотно – справжню  мапу Німеччини  з нанесеними на неї іменами, розлогими описами; змалював яскравими фарбами картини з життя відомих людей.

Туристи віртуально побували в місті Кіль, з яким пов’язана доля Марини Левицької – британської письменниці українського походження; відвідали Ганновер, відомий тим, що в ньому жив і працював Лейбніц – провідний німецький філософ і математик; затрималися в місті Оснабрюк, в якому народився Еріх Марія Ремарк – найпопулярніший та найвідоміший німецький письменник ХХ століття. А ще на мапі були Потсдам, Берлін, Віттенберг, Дюссердольф, Кельн, Дрезден, Ерфурт…і багато-багато імен.
Наприкінці вебекспедиції звучали слова вдячності невтомному гіду Богдану Сторосі за цікаву розповідь, захоплюючі факти від уважних і вдумливих віртуальних мандрівників.
Захід організувала і провела Тетяна Гусар, координаторка Центру (Пункту) європейської інформації.

Клуб органічного городництва, садівництва і здорового способу життя «Дивосвіт»

 Запрошуємо!

Увага!

Для відвідування події необхідно мати сертифікат про вакцинацію або негативний ПЛР-тест, який діє на момент проведення заходу.

Година спілкування «Щоб робота в Інтернеті була безпечною»

8 лютого 2022 року у світі відзначають День безпечного Інтернету. Метою Дня безпечного Інтернету є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді. Право на доступ і безпечне використання технологій залишається одним з ключових пріоритетів у майбутній Стратегії Ради Європи з прав дитини (2022-2027).

 Для сучасного суспільства Інтернет є невід’ємною частиною життя, а дехто вже не уявляє своє існування без всесвітньої мережі. Більша половина населення нашої планети має доступ до Інтернету – це близько 4 млрд користувачів. Кожного дня ця цифра збільшується ще на 1 млн. 71% українців користуються Інтернетом. Використовуючи домашній комп’ютер або портативний пристрій, наприклад смартфон або планшет, ми можемо «подорожувати» віртуальним світом. Ми маємо можливість шукати інформацію, грати в комп’ютерні онлайн-ігри, поширювати різноманітні аудіо- та відеоматеріали, здійснювати покупки, спілкуватися з друзями, створювати собі сторінки в  соціальних мережах. 

З розвитком технологій змінюються відносини між людьми, з’являються нові ризики. Про те, як убезпечити себе від можливих неприємностей, як не потрапити на ґачок шахраїв, йшла мова під час години спілкування «Щоб робота в Інтернеті була безпечною».

 Марина Зінюха, начальник відділу зв’язків з громадськістю Управління патрульної поліції в Полтавській області, розповіла присутнім про небезпеки, які містить в собі Інтернет, конфідеційність інформації і цифровий слід, акцентувала увагу на явищах кібербуллінгу і кібершахрайства, навела цікаві приклади з життя.

 Учасниками години спілкування стали учні 8 класу Полтавської гімназії №7 імені Т. Г. Шевченка Полтавської міської ради. Восьмикласники були активними: відповідали на питання, пропонували свої варіанти розвитку подій у запропонованих  ситуаціях, демонстрували чималу обізнаність з питань безпечної поведінки в Інтернеті.

Годину спілкування підготувала і провела Тетяна Гусар, координаторка Центру (Пункту) європейської інформації.

  #ДеньБезпечногоІнтернету2022

Клуб органічного городництва, садівництва і здорового способу життя «Дивосвіт»

 В передчутті весни

За вікном ще панує  чаклунка-зима з її білосніжними хуртовинами, заметами снігу, кусючими  ранковими морозами, а дбайливі господарі вже починають готуватися до нового сезону: міркують, які культури будуть сіяти-садити в цьому році;  планують, як будуть розташовувати грядки із своїми городніми улюбленцями; мріють про великий урожай. А ще лютий – час, коли запеклі ґазди і ґаздині дістають свої полотняні вузлики, паперові  пакетики, коробки та коробочки –  і переглядають насіння: зібране минулого сезону, придбане в інтернет-магазинах, наділене друзями-сусідами.

От і 6 лютого 2022 року в клубі органічного городництва, садівництва і здорового способу життя «Дивосвіт» говорили про маленькі, але надзвичайно важливі  нюанси проростання насіння різних сільськогоподарських культур, секрети вирощування здорової розсади, тонкощі органічного землеробства. Сергій Пономаренко, керівник Полтавського клубу органічного землеробства, розповів про власні методи підготовки насіння до сівби, поділився досвідом з вирощування деяких культур, відповів на запитання присутніх. Тетяна Гусар, координаторка Центру (Пункту) європейської інформації, анонсувала наступну цікаву зустріч в клубі «Дивосвіт», ознайомила з роботою Центру.

Книжкова виставка-інформація

  «Літературний світ Чарльза Діккенса»

                             Милосердя, співчуття, щедрість – 

                                 ось на що я мав би                                                           спрямувати свою діяльність.                                                           Ч. Діккенс

 Коли заходить мова про англійську літературу, у свідомості мільйонів читачів зазвичай услід за ім’ям Шекспіра випливає ім’я Чарльза Діккенса. Чарльз Діккенс ще за життя набув світової слави, став загальновизнаним класиком. Його віднесли до когорти тих письменників, слава яких не згасала ні за життя, ні після смерті. Діккенс був критиком англійського суспільства, займався благодійництвом, віддавав багато сил видавничій справі й журналістиці, був чудовим оратором, обдарованим актором, спостережливим мандрівником і аматором довгих прогулянок, пристрасним організатором святкових розваг. Романтик-мрійник, що прагнув Правди, суворий реаліст, який відобразив глибокі соціальні, політичні, економічні проблеми Англії.

Твори Діккенса – це класика світової літературної скарбниці. Звичайно, ця яскрава постать, яка привернула увагу світової спільноти, не залишила байдужими й українське красне письменство та широку читацьку аудиторію. Факти свідчать про те, що з творами англійця були знайомі Т. Шевченко, П. Куліш, М. Драгоманов, І. Франко, Леся Українка, О. Кривинюк…

7 лютого 2022 року виповнюється 210 років від дня народження Чарльза Діккенса, відомого англійського романіста. Здійснити подорож у часі, поринути у світ діккенсовських героїв, пропонує Центр (Пункт) європейської інформації відділу обслуговування користувачів, працівники якого підготували книжкову виставку-інформацію «Літературний світ Чарльза Діккенса».

 Експозиція діє з 3 по 28 лютого 2022 року.

Клуб органічного городництва, садівництва і здорового способу життя «Дивосвіт»

 Запрошуємо!

Увага!

Для відвідування події необхідно мати сертифікат про вакцинацію або негативний ПЛР-тест, який діє на момент проведення заходу.

Клуб європейського кіно

 Перегляд та обговорення мюзиклу «Співаючи під дощем»

26 січня 2022 року у Клубі європейського кіно відбулися перегляд та обговорення мюзиклу «Співаючи під дощем». 

Мюзикл сформувався як окремий жанр лише у 20-х роках ХХ століття. Все завдяки легендарному нью-йоркському Бродвею. Оскільки театри там не мали постійних труп, орендаторам доводилось постійно вигадувати щось нове, щоб зацікавити глядача й не прогоріти на провальній виставі. Результатом цих пошуків став мюзикл – динамічна вистава, де спів був не просто вставкою, яка часто могла переривати сюжет (як в опері чи опереті), а частиною розповіді. Окрім того, такі вистави були комедійними та розповідали про молодих, привабливих, зухвалих героїв – саме те, що потрібно було публіці після Першої світової війни. Успіх мюзиклів на Бродвеї збігся з закінченням ери німого кіно. У результаті перші звукові фільми наповнилися піснями, щоб на повну розкрити нові можливості Голлівуду. 

«Співаючи під дощем» – мюзикл з далеких 50-х, який здобув статус культового у світовому кіно. Тут старий Голлівуд у всій своїй красі: безмежний оптимізм, жовті дощовики, рожевощокі дами, галантні чоловіки і легендарні сцени. У фільмі багато музичних номерів, пісень, танців. Це – майже автобіографія Голлівуду епохи переходу від німого до звукового кіно. Бездоганний в технічному плані, мюзикл «Співаючи під дощем» задав стандарти для кіноіндустрії на багато десятків років вперед.

Присутні із задоволенням переглянули фільм, а потім було обговорення, де звучали слова захоплення від вишуканих танцювальних шедеврів, яскравих костюмів, музичних номерів. Заінтригувала  всіх і барвиста книжкова виставка «Мюзикл в історії світового кінематографа», на якій були представлені документи з фонду бібліотеки. Цікавою була інформація про Джина Келлі – актора, виконавшого роль головного героя Дона Локвуда. Американський актор, сценарист, продюсер, режисер, хореограф – унікальна особистість – танцюрист, який зміг популяризувати танець. 

Захід підготувала і провела Тетяна Гусар, координаторка Центру (Пункту) європейської інформації.