четвер, 16 травня 2019 р.

Європейські пазли в українському місті збирали учні Полтавської спеціалізованої школи-інтернату спортивного профілю та працівники ПОУНБ імені І. П. Котляревського



Знайомство з правилами квесту
16 травня, напередодні відзначення дня Європи в Україні, Центр європейської інформації та працівники відділу обслуговування користувачів підготували і  провели квест «Європейські пазли в українському місті».  
Учасниками квесту стали учні 10-х класів Полтавської спеціалізованої школи-інтернату спортивного профілю та працівники різних структурних підрозділів ПОУНБ імені І. П. Котляревського. О 15.00, з інтервалом в 1 хвилину, на маршрут вирушили чотири команди: «Бібліогави», «One Teame», «Світловодськ» та «Чайка і Сід».

Команди отримують карти маршруту
Маршрут квесту пролягав вулицями: Небесної сотні,  Котстиуції, Пилипа Орлика. Він включав чотири станції які певним чином пов’язують українське місто Полтаву з культурою та історією країн Європи.
Наприклад, перша станція, що розташовувалася на ґанку Бібліотеки, мала назву «Сонячний годинник». Дійсно, ґанок бібліотеки сонячний, але питання, на які учасники квесту відповідали на цій станції, стосувалися Греції. «До чого тут Греція? Який зв'язок між ПОУНБ імені І. П. Котляревського і Грецією?» –  запитаєте ви. На перший погляд ніякого, та все ж…. Греція –  батьківщина першої публічної бібліотеки. І саме слово «бібліотека» має грецьке походження:  «біблос» – книга, «тека» – сховище.
"Бібліогави" на станції "Сонячний годинник"
Команди ""Бібліогави" та "Світловодськ"на станції "Майже Гайд парк"

Відвідавши усі чотири станції, учасники квесту дізналися, що є спільного між Полтавою (Полтавщиною)  і Францією, Італією, Великою Британією.

"Чайка і Сід" на станції "Французький слід в Полтаві"

Команда "Світловодськ" дісталася до "Смачної країни"
Фінішували квестери біля пам’ятника Т. Г. Шевченку, який споруджений видатним українським скульптором Іваном Кавалерідзе у стилі конструктивізм. Виявляється, що пам'ятник  має зв'язок зі столицею Франції. Чи знаєте ви, що полтавський пам'ятник Кобзареві та Ейфелева вежа належать до одного й того ж архітектурного стилю?
Першою до фінішу, з результатом 13,5 бали,   «прилетіла» команда «Бібліогав», другими, з результатом 11,5, балів фінішував «Світловодськ», третіми, набравши 13,5 бали, прийшла на фініш команда «One Teame», четвертими, з результатом 10, 5 балів, дісталися фінішу учасники команди «Чайка і Сід». Однак, кожна з команд отримала додаткові бали: за швидкість, за глибоке знання античної міфології, за найшвидшу відповідь на фінальне запитання. Тому у підсумку  усі учасники квесту отримали невеликі призи: ручки з логотипом ПОУНБ імені І. П. Котляревського та книги, які розповідають про Бельгію – європейську країну, яка стояла біля витоків Європейського Союзу.
Очікування на фініші
Фінальне питання

Учасники квесту отримують призи

Учасники квесту "Європейські пазли в українському місті"

четвер, 2 травня 2019 р.

Відбувся єврофест для наймолодших «Всiм вiдомо – сажотрус не якийсь там боягуз. Будь-якого димаря, мов Говерлу, пiдкоря» (1 травня англійське свято «День сажотруса»)


Першого травня у 140 країнах світу, і в нашій країні також, відзначають День праці,  однак це не єдине свято, що припадає на перше травня. Цього дня в різних країнах відбувається багато цікавих свят та фестивалів. Про одне з таких свят довідалися наймолодші полтавці, шо навчаються в 1-А класі Полтавської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 30.
2 травня для учнів молодшої школи працівники Центру європейської інформації та відділу обслуговування користувачів підготували та провели веселий  єврофест для наймолодших «Всiм вiдомо – сажотрус не якийсь там боягуз. Будь-якого димаря, мов Говерлу, пiдкоря» (1 травня англійське свято «День сажотруса»).
До сьогодні в Англії професія сажотруса користується повагою. Хоча в більшості будинків використовують сучасні технології, залишилося чимало будівель з пічним опаленням. В Англії зараз налічується близько 600 сажотрусів. З цією професією пов'язано чимало легенд. Раніше, наприклад, ходили чутки, що багаті люди спеціально віддавали своїх нащадків в сажотруси, щоб ті сповна пізнали труднощі життя і цінували своє становище. Професія була дійсно не з легких. Досить сказати, що вихідний у сажотруси мали всього один день в році ‒ 1 травня, саме він і став їхнім професійним святом. До 1900 року День Сажотруса відзначався по всій Англії, проте він був скасований і відновлений лише в 1980 році владою міста Рочестер, в якому знаходиться відомий замок часів Вільгельма Завойовника. Саме під його стінами розгортається барвисте видовище  парад, в якому беруть участь як самі сажотруси, так і персонажі в карнавальних костюмах: лицарі, феї, чарівники. Екстравагантна колона наповнює вулиці міста танцями, сміхом і веселою музикою. В цей день в Рочестері досить людно. Багато хто приїжджає сюди спеціально, щоб зустріти справжнього сажотруса, бо вважається, що це приносить щастя.

Завдяки цікавому країнознавчому матеріалу маленькі полтавці також поринули  в атмосферу веселого свята. Вони дізналися про історію виникнення професії «сажотрус» та про те, як відзначають День сажотруса в сучасній Англії.
Веселий український сажотрус Берті Бачі (у виконанні провідного бібліотекара відділу обслуговування користувачів Світлани Ізмайловської) провів  конкурс загадок.



















Ведуча свята, координатор Центру європейської інформації, Лариса Лисенко та сажотрус Берті Бачі запросили маленьких полтавців до гри «Спритний сажотрус». 

В програмі єврофесту демонструвалися цікаві мультфільми та звучали аудіоказки про сажотрусів.



Технічну підтримку заходу надавала бібліотекар першої категорії відділу обслуговування користувачів Тетяна Гусар.
Бібліотека вдячна вчителю молодших класів Полтавської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 30 Наталії Дмитрівні Паньковій за співрацю.

пʼятниця, 5 квітня 2019 р.

Відбулася велнес-зустріч "Fit Curves - шлях до вдосконалення та розвитку"

 International Day of Sport for Development and Peace — порівняно нове свято в календарі міжнародних та всесвітніх дат, встановлених Організацією Об’єднаних Націй.
23 серпня 2013 року Генеральна Асамблея ООН одноголосно ухвалила резолюцію в якій зазначалося, що «здоровий спосіб життя, фізична та інтелектуальна активність — запорука загального процвітання й добробуту».
Нині дедалі більше людей займається фізкультурою «для себе», поліпшуючи власні здоров’я та фізичний стан. У парках і скверах західноєвропейських міст і містечок щодня можна побачити людей різного віку, які роблять руханки, пробіжки. Мати абонемент у спортивний зал чи басейн – звичайна справа. Тож якщо ми справді прагнемо «до Європи», як це декларуємо, — варто, мабуть, упритул зайнятися підтримкою свого здоров’я. Зрештою, витрачати час на руханку значно приємніше, ніж витрачати гроші на лікування
Напередодні цього свята у Центрі (Пункті) європейської інформації відбулася велнес –зустріч «Fit Curves до вдосконалення і розвитку».

На зустріч зі студентами Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, які навчаються за спеціальністю фізична культура і спорт, завітали: Лілія Телюк, власниця спортивного клубу для жінок «Fit Curves» та Олена Чайкіна, консультант зі збалансованого харчування спортивного клубу для жінок «Fit Curves».

Пані Лілія розповіла про: розвиток ринку фітнес-послуг в Україні, історію виникнення франшизи «Fit Curves», особливості проведення фітнес- занять для жінок.


Пані Олена поділилася зі студентами секретами збалансованого харчування.

Студенти-дівчата, які прийшли на велнес-зустріч, отримали тижневі абонементи для занять у клубі «Fit Curves».
Бібліотека вдячна представникам спортивного клубу для жінок «Fit Curves» за співпрацю.

вівторок, 26 березня 2019 р.

Для учнів та вчителів села Плоске Решетилівського району провели екскурсію «Європейський слід в Полтаві»


Проект «Архітектурне обличчя мого міста»  втілюється в життя євроклубом «Dream Team» Плосківської ЗОШ I-III ступенів та Євроклубом «Nika» Полтавського міського багатопрофільного ліцею 1 імені І. П. Котляревського в рамках проекту Представництва Європейського Союзу в Україні «Інформаційна підтримка молодіжних Мереж ЄС в Україні». Партнером щодо реалізації цього проекту є   Центр (Пункт) європейської інформації ПОУНБ імені І. П. Котляревського. 25 березня працівники бібліотеки провели екскурсію історичною частиною Полтави.


 Маршрут екскурсії охоплював територію, на якій у 1808 році було засновано колонію німецьких ткачів. Учні та вчителі Плосківської ЗОШ дізналися про побут та умови праці німецьких колоністів, а також ознайомилися зі зразками архітектури кінця 19 початку 20 століття, які добре збереглися у затишному куточку Полтави: старий корпус Полтавської державної аграрної академії (колишня Полтавська духовна семінарія), будинок Старицьких, в якому провів останні місяці свого життя Михайло Остроградський, корпус Аграрно-економічного коледжу Полтавської державної аграрної академії (колишнє Полтавське духовне училище), будинок пастора лютеранської кірхи Петра і Павла, житлові будинки, побудовані на початку 20 століття тощо. Побували учні в оранжереї ботанічного саду Полтавського національного педагогічного університету імені І. П. Котляревського, який знаходиться на території колишнього архієрейського саду.

Планується подальша співпраця Плосківської ЗОШ з Центром (Пунктом) європейської інформації щодо реалізації проекту «Архітектурне обличчя мого міста»


вівторок, 19 березня 2019 р.

19 березня полтавці побували у театрі книги «Великий мрійник Сірано де Бержерак»


У свідомості багатьох людей ім’я Сірано де Бержерака асоціюється з героєм п’єси Едмона Ростана «Сірано де Бержерак». Однак літературним персонажем Еркюль Савіньєн Сірано де Бержерак став лише у 1897 році. До цього він був реальною людиною: драматургом, письменником, воїном, дуелянтом, улюбленцем жінок, філософом, мрійником, чоловіком з величезним носом. Еркюль Савіньєн народився 6 березня 1619 року в передмісті Парижа Шеврез. У 2019 році у світі відзначають 400-річчя від дня народження цієї відомої людини.
В історію світової літератури він увійшов як предтеча жанру наукової фантастики. Його дилогія, що вийшла  під загальною назвою «Інший світ», ґрунтується на положеннях лібертинажу та ідеях гностицизму.
Глядачі, які побували в театрі книги, мали нагоду дізнатися про реальне та літературне життя пана  де Бержерака і одночасно доторкнутися до світу театрального мистецтва.
Фінальну сцену з п’єси Едмона Ростана «Сірано де Бержерак» виконали молоді полтавські актори: Антон Височанський, артист Полтавського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя та Дар’я Жук, студентка III-го курсу, яка вивчає акторське мистецтво в Полтавському музичному училищі імені М. В. Лисенка. Режисером постановки  став заслужений артист України,  викладач акторської майстерності театрального відділення Полтавського музичного училища імені М. В. Лисенка, провідний актор обласного театру Олександр Віталійович Любченко.

Координатор Центру (Пункту) європейської інформації Лариса Лисенко представила добірку фрагментів з театральних постановок п’єси Едмона Ростана «Сірано де Бержерак». 


Присутні змогли побачити рідкісні відеофрагменти зі спектаклю 1900 року з Констаном Кокленом у головній роліДо речі, Констан Коклен був першим виконавцем ролі Сірано де Бержерака на театральних підмостках.
П’єса «Сірано де Бержерак» є родзинкою в репертуарі українських театрів, зокрема, Сумського академічного театру імені М. С. Щепкіна,  Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра та інших. Тому учасники заходу могли насолодитися монологом Сірано у виконанні провідного артиста Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, заслуженого артиста України Миколи Боклана
Театр книги є інформаційно-мистецьким заходом, який знайомить зацікавлених осіб з історією літератури та театральним мистецтвом водночас. Тому працівники Центру (Пункту) європейської інформації планують і надалі використовувати театралізовані форми роботи, які є досить ефективними для поліпшення інтелектуального розвитку і покращення емоційного стану жителів полтавської громади.