Традиційно, 8 квітня, починаючи з
1971 року відзначають у світі Міжнародний день ромів. Його мета – звернути
увагу на самобутню культуру циганського народу, перша згадка про який з’явилася
у 1501 році, коли циганський ватажок Василь отримав охоронну грамоту від
московського князя Олександра Казимировича.
Цигани – вихідці з Індії, етнічна
спільність, групи якої живуть у багатьох країнах світу. Найбільші циганські
громади проживають в Угорщині, Чехії, Словаччині. На територію України цигани
переселилися з приазовських степів у XV столітті. Більшість українських циган – вихідці з Бесарабії, Румунії та
Балкан. Вони розмовляють циганською мовою, що належить до індоарійської групи,
за віросповіданням вони – православні. З нагоди відзначення Міжнародного дня ромів у Центрі (Пункті) європейської інформації відбулася презентація книжкової виставки «І лінії життя циганського народу – як лінії доріг і лінії річок» ( Л. Костенко «Папуша)»
На презентацію завітали
студенти, що навчаються на першому курсі Полтавського базового медичного
коледжу.
Вони отримали інформацію про історію розселення ромського народу на
території Європи, про проблеми інтеграції ромів в сучасне суспільство, та про
програми інтеграції ромів, які діють в Європі та Україні. Увазі молоді було
представлено документи, що експонуються
на виставці: довідники про національні відносини в Україні, статті про
становище ромів у країнах Східної Європи та Україні, художні твори сучасних
ромських письменників.
Книжкову виставку «І лінії життя
циганського народу – як лінії доріг і лінії річок» ( Л. Костенко «Папуша)»
підготувала провідний бібліотекар відділу обслуговування користувачів Алла
Кириленко. Презентацію провела координатор центру (пункту) європейської
інформації Лариса Лисенко.
Книжкова виставка діє 2 по 15
квітня 2018 року.
А далі даємо невелике інформаціне повідомлення про історію та сучасне становище ромського народу.
Ро́ми (також — цигани) — група народів індійського
походження, що проживає у багатьох країнах світу — в Європі, Близькому та Середньому
Сході, Північній Африці та в
країнах обох Америк (переважно
в Латинській).
В українській мові поширений етнонім цигани;
перші згадки про яких датуються ХІІІ століттям.
Ромська
мова належить до індійської групи індоєвропейських мов. Однак слід зазначити, що дуже
значна частина ромів, якщо не більшість, не говорять ромською, а послуговуються
місцевими мовами або ж їх діалектами.
Час
виходу ромів з Індії
різні дослідники називають періоди від 5-7 до 10-12
століть. Після виходу з Індії роми
спершу осіли в Західній Азії і
жили переважно у східній частині Візантійської імперії та закавказьких провінціях Ірану.
У Європі появу ромів вперше зафіксовано у
хроніці угорського короля Андраша ІІ (1219). У Словаччині їхня поява відображена у хроніці
Далиміла 1242 року. Але це були невеличкі групи ромів. Масова їх поява у Чехії відома з 1399 року.
В Угорщині роми масово з'явилися близько 1417 року,
коли імператор Сигізмунд погодився видати їм охоронні грамоти. Вони прибули
до Вестфалії, ганзейських міст, Швейцарії. 1419 року роми
перейшли кордони сучасної Франції, а у серпні 1427 року вперше
з'явилися біля брам Парижа, який перебував тоді в руках англійців. Їхній
табір у Шатель-Сен-Дені протягом трьох тижнів приваблював цілі юрби допитливих.
Перші згадки про ромів у португальських джерелах належать до XVI ст. Майже тоді ж вони з'явилися в Шотландії та Англії. Можливо, там вони привертали менше уваги, ніж на
своїх попередніх стоянках, бо на Британських островах споконвіку жили кочівники «тінкери»,
спосіб життя яких багато в чому нагадував ромський.
Одним
з найважливіших явищ ромської історії було розселення румунських ромів «керделарів» (котлярів),
зараз їх нащадки становлять приблизно половину всіх ромів світу. З пізнього
середньовіччя Румунія була чи не головною «ромською» країною світу і мала
значне ромське населення. Всупереч міфологічним уявленням про «вільний» народ,
роми в Румунії перебували в рабстві, яке було оформлене навіть юридично. І хоч
частина з них тікала (саме від таких утікачів походить найбільша українізована
частина наших ром «серви», що отримали
назву від лат. servus (раб),
але масова міграція румунських ромів розпочалася лише після скасування рабства
в 60-ті роки 19 століття. Цей процес розселення отримав назву «велике нашестя
керделарів». Саме тоді вони розселилися як у країнах, де вже існували ромські
меншини, так і в тих, де ромів до тих часів не було чи майже не було.
8 квітня 1971 року
в Лондоні відбувся
установчий з'їзд Міжнародного союзу ромів, в якому взяли участь представники 30
країн (відтоді 8 квітня відзначають як Міжнародний день ромів).
Національний прапор ромів: верхня
частина — синя (символізує небо), нижня — зелена (символізує траву),
посередині — червоне колесо (символ вічної дороги).
У лютому 2016 року Міжнародна
конференція ромів за участю міністра закордонних справ Індії звернулася до
уряду історичної прабатьківщини з рекомендацією вважати громади ромів у 30-ти
країнах частинами індійської діаспори.
Вперше в Україні роми з'явилися у XV—XVII ст. —
спочатку в Бессарабії та в Криму.
Перша письмова згадка про ромів в Україні — 1501 рік (в
охоронній грамоті, виданій великим
литовським князем Олександром
ромському ватажкові Василю).
Традиційними зайняттями ромів були
ремесла: ковальство, столярство, лоткарство, конярство і мандрівна торгівля;
інші джерела їх заробітку — музика, співи і танці, також ворожіння.
За релігією роми на Наддніпрянщині були
православні, в Галичині й на Закарпатті — греко-католики.
Всупереч
уявленням, більшість ромів не кочують. Насправді завжди більшість ром живуть
осіло, а кочівники становлять лише меншу частину.
Левова частина ромів в Євросоюзі опинилися там разом із його розширенням. Хвиля ж
переселення ромів з центральної і східної Європи в західному напрямку почалася
з 2004 року та досягла свого апогею після приєднання Румунії до ЄС у 2007
році. Тамтешні роми їдуть до Італії, яка є найближчою до Балкан країною зі
старої європейської сім'ї. Восени 2007 року кількість таборів, що виросли
довкола італійських міст досягла вже 340. Міністр внутрішніх справ Італії Джуліано
Амато виступив у Сенаті з гострою промовою стосовно ситуації, що склалася: «Це
справжній біблійний вихід (exodus) ромів із Румунії. Ситуація кризова і ми
маємо діяти».
Італійські політики були
одностайні в тому, що потрібно обмежити приплив ромів, оскільки є побоювання
виникнення етнічних конфліктів. Мийники автомобільного скла, що силоміць
нав'язують свої послуги, жебраки та грабіжники сьогодні в Італії творять образ
цього народу в ЄС. З метою усунення проблеми, впродовж 2005 до 2015 років у
восьми країнах Центральної та Східної Європи тривав проект Декада ромської інтеграції. У 2013 році
відомий американський філантроп Джордж
Сорос у своїй вітальній промові на 24-му засіданні Міжнародного координаційного
комітету «Декади Ромської Інтеграції» зазначив, що незважаючи на те, що
результати діяльності країн у межах «Декади» поки що скромні й роми в Європі
досі живуть у складних життєвих обставинах, це не є причиною здаватися та
припиняти свої зусилля.
Найбільшими
осередками компактного проживання ромів в Україні є Закарпаття, Крим і Південна Бессарабія. Майже половина
ромського населення живе в містах. Лише 40 % ромів у містах вважають
ромську мову рідною, у селах— 35 %; решта за рідну мову вважає українську,
російську та румунську мови.
За радянських часів влада намагалася
змусити всіх ромів до осілого життя (постанова 1926 року і
указ Президії Верховної Ради СССР 1956 р.).
Нині багато ромів працює в сільському
господарстві і промисловості, але й далі чимало їх тримається старих традицій.
В Україні роми мають власні періодичні
видання та національно-культурні товариства.
З 1999 року в Ужгороді циганською,
українською та російською мовою виходить газета «Романі Яг». 17 циганських
національно-культурних товариств нині діють в Україні, 8 з яких — у Закарпатті.
Дві ромські школи функціонують в Ужгороді. Ромський центр та недільна школа
діють у місті Ізмаїл. На
Закарпатському обласному телебаченні створена й працює редакція передач
ромською мовою.
Активно функціонує Асоціація Ромів України, заснована у 2001 році. На
всеукраїнському рівні функціонують спілка громадських організацій «Конгрес
Ромен України», Всеукраїнська громадська організація «Центр об'єднання та
захисту прав ромів». Третьою всеукраїнською ромською організацією є Міжнародна
громадська організація ромів «КЄТАНЄ».
Незважаючи на роботу
національно-культурних об’єднань ромів, вони є найменш інтегрованими в сучасне
суспільство серед усіх національних меншин. За словами Олени Макарової, заступника директора Інституту демографії і соціологічних
досліджень України важливими проблемами ромського населення в Україні є:
низька освіченість, низький рівень життя, втрата
рідної мови, правова незахищеність.
Згідно з опитування громадської
думки, яке проводив Інститут соціології Національної академії наук Країни у 2002 році, ступінь толерантності українців до
ромів вчені оцінили у 22 бали (зі 100 можливих) — середньостатистичний
українець згоден їх терпіти як туристів, гостей України, і не сприймає ромів як
повноправних громадян. Підозри до циган з боку корінного населення спричиняють
випадки дискримінації на роботі, у медобслуговуванні, навчанні, що породжує
зустрічну агресію з боку циган.
Представники ромської національної меншини в
Україні продовжують залишатися однією з найбільш вразливих соціальних груп, яка
піддається систематичній маргіналізації, стигматизації та дискримінації. Серед найбільших проблем, з якими стикаються роми в Україні, є
ускладнений доступ до освіти, медицини, соціальних послуг і працевлаштування,
відсутність ідентифікаційних документів. Серед соціально-економічних чинників,
які найбільш негативно впливають на становище ромів, є низький рівень доходів,
неналежні побутові умови, а також низька обізнаність щодо виховання,
харчування, догляду за дітьми. В сукупності ці проблеми призводять до
соціальної ізольованості ромської національної спільноти та обмеженості у
реалізації прав. Близько 75% українських
ромів віком до 30 років є неписьменними. Приблизно половина ромських дітей не
відвідує середню школу взагалі, а з тих, хто відвідує, атестат про
закінчену середню освіту отримують до 30 відсотків учнів з ромської громади
Керівник ромської програмної ініціативи міжнародного фонду "Відродження" Ольга Жмурко відзначає, що на сьогодні з меншин, рівень ксенофобії до якої перебуває на стабільному найбільш високому рівні. роми є першою.
На території сучасної Полтавщини проживають цигани-расейці та серви. У зв'язку з переселенням населення з районів, що постраждали від аварії на ЧАЕС, їх кількість збільшилась за рахунок прибулих з Чернігівської та Житомирської областей. Більшість поселялись у Миргороді та Лубнах.
Якщо ознайомитися з інформацією, яка висвітлює ромську тематику в нашій області, то вона є здебільш негативною: кримінал, асоціальний спосіб життя тощо. І оцінка причин такої поведінки різна.
Причиною того, що роми не
йдуть до центрів зайнятості, на думку начальника відділу профорієнтації Центру Миколи
Окари є те, що вони переважно або торгують на ринку, або ж є власниками
магазинів. Тож оформляти державну допомогу не мають потреби. Також він зауважив, що зараз обласний центр зайнятості пропонує фінансову допомогу для започаткування власної справи. У свою чергу
керівники ромських общин Полтавщини вбачають тут іншу причину. Зокрема, голова
ГО «Миргородські Роми» Микола Чернявський пояснив, що більшість ромів є
малограмотними і їм часто дуже складно навіть написати заяву, звертаючись до
певної державної установи. Тому усі питання вони намагаються вирішувати самі.
Долучаючись до всього
цивілізованого світу, Україна в цілому, і Полтавщина зокрема, намагається
розв’язати ромське питання та сприяти інтеграції ромів в сучасне суспільство. В
Україні розроблена державна стратегія захисту та інтеграції в українське
суспільство циганської національної меншості на період до 2020 року.
Реалізується ця стратегія й на Полтавщині. Зараз на Полтавщині
проживає близько 1,5 тисячі представників ромського етносу. Найбільше їх в
Кременчуці та Кременчуцькому районі, Лубенському, Машівському, Новосанжарському,
Миргородському районах. Зареєстровано 5 недержавних громадських об'єднань
ромів.
Голова ромської общини Миргорода Микола Чернявський вважає. Що Полтавська область є одним з найлояльніших регіонів для проживання ромів. Миргородська організація ромів організація була заснована у 2009 році і з того часу освоїла всі сфери соціального захисту національних меншин і входить до Всеукраїнської організації.
