Книжкова виставка-знайомство 

"Франц Кафка: закоханий у страждання"

Центр європейської інформації пропонує переглянути книжкову виставку-знайомство «Франц Кафка: закоханий у страждання» до 140-річниці від дня народження видатного німецького письменника.

У пантеоні світової літератури ХХ століття, мабуть, важко знайти особистість, парадоксальнішу за Франца Кафку. Відомий за життя лише вузькому колу поціновувачів художнього слова, він за чверть століття після смерті перетворився на одного із зачинателів літературно-мистецького напрямку – модернізму. Кафку вважали пророком, основоположником теми абсурду та релігійним мислителем. Через призму свого світобачення письменник відображав безнадійність людського існування, відчуження особистості в хащах сучасного світу. Конфлікти, про які він писав у своїх творах, мали соціальний і водночас глибоко особистий характер, віддзеркалили внутрішній стан душі автора.

Франц Кафка народився 3 липня 1883 року у Празі в німецькомовній родині. Батько майбутнього письменника – Герман Кафка був комерсантом, мав галантерейну крамничку та невелику фабрику. Мати – Юлія Леві – походила з більш освіченого та заможного роду. Вісім років хлопчик провчився в гімназії, по закінченню якої вступив до Празького державного університету, де студіював юриспруденцію. Здобув звання доктора права і все своє життя працював у системі страхування, залишаючись скромним чиновником, без будь-якого бажання зробити кар’єру. До своїх службових обов’язків ставився сумлінно, через декілька років його призначили помічником директора компанії. Робота митця повністю задовольняла: вона тривала тільки до обіду, решту часу Франц міг присвятити творчості.

Плодами плідної праці письменника, яка продовжувалась близько двадцяти років, були три  романи «Америка» (1912), «Процес» (1914), «Замок» (1922), а також новели, притчі, афоризми. Особливе місце у літературній спадщині Кафки посідають щоденники та листи, що балансують на межі документальної та художньої прози. Лише незначна частина написаного побачила світ за життя автора, вийшли друком такі книги: «Споглядання» (1913), «Кочегар» (1914), «Перевтілення» (1915), «Вирок» (1916), «Сільській лікар», «Голодомайстер» (1924). Видавництва залюбки бралися за публікацію творів майстра, але сам Кафка, постійно незадоволений тим, що виходило з-під його пера, не бажав оприлюднювати сумнівні речі, котрих, на його прискіпливий погляд, була більшість.

Письменник лишив чимало рукописів, які заповідав знищити, але його найкращий приятель, філософ та драматург, театральний критик та видавець Макс Брод зрозумів, що йдеться про рукописи генія, тому він не тільки ухилився від виконання останньої волі друга, а й доклав чималих зусиль щодо популяризації творів свого видатного співвітчизника. Творчість Франца Кафки стала справжньою сенсацією, його персонажі заговорили багатьма мовами світу.

Франц Кафка – письменник незвичайної долі. Сучасниками він не був помічений, хоча його талант високо цінували такі відомі письменники як Томас Манн, Герман Гессе, Марсель Пруст, Джеймс Джойс. Це сталося тому, що талановитий художник на багато випередив свій час, передбачаючи і відчуваючи ті катаклізми, які мало пережити людство у XX столітті. «Мистецтво – дзеркало, іноді воно поспішає, як годинник», – стверджував Кафка…

На експозиції широко представлено матеріали про життя та творчість Франца Кафки, як зарубіжних, так і вітчизняних літературознавців, а також твори прозаїка у повному зібранні та в окремих виданнях. Сподіваємося, цікавим для ознайомлення буде епістолярна спадщина письменника і його щоденники.

 

Книжкова виставка діє з 26 липня по 10 серпня 2023 року.

Координаторка Центру (Пункту) європейської інформації Наталія Рой. 

       

                                  Перегляд та обговорення 

                                           фільму-біографії

                 британського режисера Роджера Споттісвуда

         "Вуличний кіт на прізвисько Боб"

Як вже повідомлялося, в травні 2023 року Центр (Пункт) європейської інформації проводив Євротиждень – цикл заходів, присвячених відзначенню Дня Європи «Разом ми – Європа». В рамках циклу відбулася презентація книжкової виставки «Сучасні європейські письменники». Розповідаючи про майстрів художньої прози та поезії, завідувачка відділу обслуговування користувачів Ніна Климко звернула увагу присутніх на автобіографічну повість британського письменника Джеймса Бовена «Вуличний кіт на прізвисько Боб» і особливо порадила подивитися зворушливу кінострічку із однойменною назвою знятою за мотивами твору. Ми відгукнулися на чудову пропозицію і 19 липня 2023 року в Клубі європейського кіно вирішили переглянути та обговорити фільм-біографію британського режисера Роджера Споттісвуда «Вуличний кіт на прізвисько Боб», але на початку познайомилися з біографією самого автора книги.

Майбутній прозаїк і вуличний музикант Джеймс Бовен народився 15 березня 1979 року в графстві Суррей, на півдні Англії. Після розлучення батьків, разом з матір’ю і вітчимом, переїхав до Австралії. Проте життя в родині не склалося, що суттєво позначалося на навчанні хлопчика у школі, яке дедалі ставало все гірше і гірше. Врешті-решт він був змушений залишити освітній заклад. Підлітком мріяв про кар’єру рок-співака, але здійснити задум не вдалося. При поверненні на Батьківщину в 1997 році, Джеймс декілька місяців мешкав у своєї двоюрідної сестри, проте взаємини поміж ними були напружені і невдовзі Бовен опинився на вулицях Лондона як безпритульний. Єдиною його думкою на той час було якнайшвидше втекти від жахливої реальності, тому все частіше, перебуваючи у стані відчаю та безнадії, юнак почав вживати наркотичні речовини. Після 10 років поневірянь Джеймс отримав соціальне житло, влаштувався продавати пресу на перехресті, також співав там, акомпануючи собі на гітарі, а найголовніше, наважився пройти курс лікування від наркозалежності. Нова сторінка історії Бовена відкрилася одного дня, коли він, повертаючись додому, зустрів біля дверей своєї квартири худорлявого та пораненого рудого кота. Не знайшовши господаря тваринки, чоловік вирішив віднести бідолашного до ветеринарної клініки. Невдовзі рани загоїлись і Джеймс хотів вже відпустити тварину, але сталося щось дивне: відтоді хвостатий приятель супроводжував Бовена всюди, не відходячи від нього не на крок. Джеймс назвав кота Бобом і завжди брав із собою на роботу.

В піклуванні про свого нового друга Джеймс Бовен віднайшов сенс змінити своє життя на краще…

Мемуари про пухнастого Ангела-рятівника відразу стали міжнародними бестселерами та започаткували цілу серію книг (на сьогоднішній день їх вийшло друком сім штук), які із захопленням читають діти та дорослі в усьому світі.

Історія про те, як тварина вилікувала і врятувала людину надихнула сценариста, продюсера та кінорежисера Роджера Споттісвуда на її екранізацію. Світова прем’єра стрічки відбулася у листопаді 2016 року, а січні 2017-го – картина отримала спеціальний приз у номінації «Кращий британський фільм 2016 року». 

Роль Джеймса виконав 38-річний англійський актор театру і зірка телесеріалів Люк Тредевей, а Боб зіграв самого себе. Люк з раннього віку приймав участь у дитячих виставах коледжу королеви Єлизавети, згодом навчався в Лондонській академії музичного і драматичного мистецтва. На даний момент працює в Національному молодіжному театрі.

                                             

«Вуличний кіт на прізвисько Боб» нікого із глядачів нашого Клубу не залишив байдужим.

Ми хвилювалися за обох героїв до кінця перегляду, а після нього учасники засідання ділилися враженнями з приводу побаченого і почутого. 

Всім все дуже сподобалось, навіть запропонували при нагоді подивитися продовження епопеї про пригоди двох чарівних друзів, решта з цим погодилась, адже від того, що комусь на землі стало легше жити, хтось позбувся самотності, знайшовши любов та турботу – від цього здається і сонце сяє яскравіше, і трава на подвір’ї зеленіша, і повітря чистіше, і на душі стає тепліше… І, головне, сюжет картини – це не творча фантазія письменника, а реальна історія.

Координаторка Центру (Пункту) європейської інформації Наталія Рой. Світлини  провідної бібліотекарки відділу документів іноземними мовами Лесі Солодун, провідної бібліотекарки відділу обслуговування користувачів Алли Кириленко та Наталії Рой.  

 ЗАПРОШУЄМО!