Віртуальне інформ-досьє "Не стати живим товаром"

 

До Європейського дня боротьби з торгівлею людьми, який відзначається щороку 18 жовтня, Центр (Пункт) європейської інформації представляє віртуальне інформ-досьє «Не стань живим товаром». Проблема торгівлі людьми привертає останнім часом до себе пильну увагу усього світового співтовариства. Міжнародна за розповсюдженням, ця проблема у кожній країні має суто свої національні чинники та наслідки.

Торгівля людьми – це здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина. Торгівля людьми є одним із найсерйозніших злочинів проти людства, котрий має економічні, соціальні, педагогічні, психологічні причини. Саме тому Європейським Парламентом (вищим законодавчим органом Європейського Союзу) був встановлений День протидії торгівлі людьми як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми та небайдужості громадськості до цього явища. Вперше він відзначився 18 жовтня 2007 року. Два роки раніше, 17 листопада 2005 року Радою Європи була підписана Конвенція “Про боротьбу з торгівлею людьми” – перший міжнародний договір, який вимагав від держав забезпечення виплат компенсацій жертвам за нанесену шкоду. Після цього, Європейський парламент одностайно прийняв звіт «Стратегії запобігання торгівлі жінками та дітьми, які є вразливими до сексуальної експлуатації». Країни, які ратифікували Конвенцію “Про боротьбу з торгівлею людьми”, вдосконалюють систему надання допомоги потерпілим за кошти державних структур, процедури розгляду судових справ, координують діяльність силових відомств у сфері протидії торгівлі людьми з боку відповідних державних установ.

Торгівля людьми − глобальний злочинний бізнес, сучасна форма рабства, що грубо порушує права людини. Ця проблема може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу. Щорічно близько 600 – 800 тисяч осіб у світі продають за кордон з метою експлуатації (за оцінками уряду США). Експлуатація може відбуватись як всередині країни так і поза її межами, а вербувальниками найчастіше є знайомі люди – ті, яким довіряють.

Торгівля людьми може відбуватись у різних формах:

1)  перевезення, передача, продаж;

2) усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях;

3) використання у військових конфліктах;

4) залучення до злочинної діяльності;

5) трансплантація чи насильницьке донорство;

6) рабство і ситуації подібні до рабства, примусова праця;

7) залучення в боргову кабалу;

8) використання шантажу, погроз, насильства.

За оцінками Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні понад 230 000 українців постраждали від торгівлі людьми, починаючи з 1991 року, що робить Україну однією з основних країн походження постраждалих від сучасного рабства в Європі. Більшість постраждалих, які протягом останніх років отримали допомогу від МОМ, – молодь до 35 років. 60% постраждалих від торгівлі людьми, що звернулися по допомогу до МОМ  – чоловіки, понад 80% постраждалих мають вищу або технічну освіту. Наймолодшій постраждалій було 3 роки, а найстаршій – 83.

Торгівля людьми є одним із тих видів злочинів, які заподіюють найбільшу шкоду життю та здоров’ю особи. Незважаючи на все те, що робиться в Україні для протистояння цьому явищу, залишається ще багато проблем, які потребують негайного вирішення як з боку держави так і з боку громадськості. Оскільки торгівля людьми є і причиною і наслідком порушень прав людини, ефективність заходів по  запобіганню торгівлі людьми, переслідування та покарання винних суттєвою мірою залежить від забезпечення захисту прав і свобод потерпілих від цього лиха.

З причин того, що торгівля людьми – явище багатогранне, постійно змінюється в контексті нових соціально-економічних відносин, ефективне протистояння їй потребує розробки комплексної транснаціональної концепції, яка включала б в себе різноманітні підходи: вдосконалення системи законодавства, укладання міжнародних угод, покращення діяльності правоохоронних органів стосовно цієї проблеми, надання допомоги і підтримки потерпілим. Застосування саме такої стратегії сприятиме формуванню цілісного, скоординованого на загальнодержавному рівні механізму протидії торгівлі людьми в Україні.