неділя, 29 серпня 2021 р.

Онлайн-конкурс читців поезії «Читаємо українською, німецькою, англійською…»


    26 серпня 2021 року у Центрі ( Пункті) європейської інформації  відбувся онлайн-конкурс читців поезії «Читаємо українською, німецькою, англійською…». Мета конкурсу – підтримка та популяризація читання, вироблення у школярів навичок самостійної роботи з книгою. Критерії, за якими оцінювалися учасники: знання іноземної мови та розуміння змісту вірша; уміння володіння поетичним словом; емоційність виконання. Оцінювали конкурсанток (а були тільки дівчата): Світлана Оленець – викладачка англійської мови, Валерія Славич – представниця МОЦ «Фелісія», Таїсія Хриплива – вчителька англійської мови.


    Розпочався конкурс із поезії «Квіти» В. Симоненка у виконанні Алли Кириленко, провідної бібліотекарки відділу обслуговування користувачів.


Учасниці поетичного герцю декламували вірші англійською, французькою, українською мовами. Цілковитою несподіванкою виявився виступ Нелі Бечкало, яка декламувала вірш П. Гулака-Артемовського французькою мовою. Дівчина вразила присутніх своєю надзвичайною артистичністю та емоційністю.  На хвилинку здалося, що всі – і учасники, і журі, і ведуча – опинилися у романтичній Франції.

     Усі виступи засвідчили високу підготовку учасників,  здатність володіти мистецтвом слова, а також артистизм декламаторів. Тому членам журі було досить важко обрати переможців.

   В конкурсі брали участь учні КЗ "Розсошенська гімназія Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області", КЗ «Полтавський міський багатопрофільний ліцей № 1 ім. І. П. Котляревського Полтавської міської ради Полтавської області», а також студенти полтавських вузів.

  



Ізабелла Ляшенко
Неля Бечкало
Софія Головко

Підготувала та провела Тетяна Гусар, координаторка Центру (Пункту) європейської інформації відділу обслуговування користувачів.

четвер, 19 серпня 2021 р.

Кіновечір "Українське кіно сьогодні"



     18 серпня 2021 року в Клубі європейського кіно відбувся кіновечір «Українське кіно сьогодні». Гідом  світом сучасного українського  кіно виступив Олег Яськів, директор «Центру митрополита Андрея Шептицького» Українського Католицького Університету, доктор технічних наук, а також засновник і лідер першого та найбільшого у м. Львові Кіноклубу, режисер документальних фільмів. Під час онлайн-зустрічі пан Олег поділився з гостями кіновечора своїми думками  щодо розвитку українського кіно за роки незалежності, дав слушні поради на які стрічки варто звернути увагу, а також відповів на запитання.  По закінченню цікавої і змістовної розмови на глядачів очікував перегляд драми режисерки Вікторії Трофименко «Брати. Остання сповідь» (2013).




      Фільм «Брати. Остання сповідь» знятий за романом шведського письменника Торні Ліндгрена «Бджолиний мед». Проте дія дуже органічно перенесена в Карпати. Стрічка розповідає історію любові та ненависті двох братів, які доживають віку в гірському селі. Єдиним зв’язком між ними стає письменниця, яка випадково опинилась на хуторі та не може його залишити через обставини. Вона по частинах, наче мозаїку, збирає історію їхнього життя.

     Кінокритики світу стверджують, що стрічка «Брати. Остання сповідь» – одна з найяскравіших  українських робіт за останні чверть століття в ігровому українському кіно. Образи двох персонажів, які живуть поруч і ворогують до самої смерті – це фреска сучасного українського суспільства, дуже потужно відтворена з погляду режисури, з погляду драматургії, візуальної презентації ідеї.

    Стрічка нікого не залишила байдужим: сюжет вражає, пробирає до сліз, викликаючи безліч запитань і тем для роздумів. Тож ще довго не полишали зал схвильовані, заінтриговані подіями на екрані глядачі, продовжуючи обговорювати побачене.

    Підготувала кіновечір Тетяна Гусар, координаторка Центру (Пункту) європейської інформації.








понеділок, 9 серпня 2021 р.

Віртуальні літературні паралелі «Історія, одягнена в роман»

 

    Вальтер Скотт (15.08.1771 – 21.09.1832) – відомий англійський письменник, чия творчість відіграла велику роль в історії світової літератури. 

    У наші дні, через двісті років по тому, як з’явилися друком перші романи Вальтера Скотта, важко собі уявити, який грандіозний успіх випав тоді на долю їхнього автора, яким загальним і приголомшливим було захоплення читачів. Новаторство Скотта в царині романної прози було таким значним і яскравим, що викликало шквал наслідувань. Шотландський бард став по суті батьком історичного роману.

     Історичні романи Вальтера Скотта з’явилися напрочуд вчасно. Читачі були не лише підготовлені до їх сприйняття, а й прагнули прилучатися до пізнання фактів і постатей, подій і процесів стародавньої і новітньої історії. Масштаби і кількість історичних подій, велетенських соціально-політичних катаклізмів на зламі ХVIII-XІХ століть, які втягували у свій вир окремих людей і цілі народи, створювали особливе хвилююче почуття причетності до історичного процесу у рядових його учасників, бажання розібратися в принципах його руху, знайти в минулому опору для пізнання сьогодення і спроб зазирнути в майбутнє. 

    Центр (Пункт) європейської інформації пропонує відкрити захоплюючий світ  романів Вальтера Скотта, ознайомившись із віртуальними літературними паралелями "Історія, одягнена в роман", підготовлені до 250-річчя від дня народження знаменитого письменника.  


середа, 4 серпня 2021 р.

 Виставка-калейдоскоп 

«В світі прославляли Україну»

   З 2 по 31 серпня 2021 року у Центрі (Пункті) європейської інформації відділу обслуговування користувачів експонується книжкова виставка-калейдоскоп «В світі прославляли Україну».

   Мистецтво і спорт, наука і техніка, історія та політика  ось далеко не повний перелік сфер життя, де заявили про себе в світі наші співвітчизники, які жили в Україні в різні часи й стали знаменитими завдяки своїм досягненням і науковим відкриттям.

   Вашій увазі пропонуємо книги з серій: «Видатні українці. Люди, які творили історію», «Знамениті українці», «Життя видатних дітей» та окремі видання, присвячені відомим державним діячам, полководцям, мислителям, поетам і художникам. Тим, хто змінював не тільки хід історії, але й свідомість сучасників, хто зробив вагомий внесок у загальну духовну скарбницю України й усього людства.

   Підготувала провідна бібліотекарка відділу Алла Кириленко.

    Фото – Наталії Рой, бібліотекарки відділу.