Про це можна дізнатися з матеріалів, представлених на книжково-ілюстративній виставці «Новорічна мандрівка навколо світу», яку підготували працівники Центру (Пункту) європейської інформації відділу обслуговування користувачів.
27 грудня 2021 року виповнюється 120 років з дня народження Марлен Дітріх, що увійшла в світову історію не тільки як актриса, яка створила унікальний стиль на екрані, але і як талановита співачка. Її кінематографічні образи можна розглядати до найдрібніших деталей, а жорсткувате контральто з виразним тембром слухати, ймовірно, до нескінченності. До всього Дітріх була не просто однією з найвишуканіших жінок ХХ століття - вона була справжньою законодавицею моди. Акторка вміла бути вишуканою і в сукні з паєтками, і в строгому чоловічому смокінгу та циліндрі. Про неї пліткували, нею захоплювалися, в Дітріх закохувалися найвідоміші чоловіки того часу.
Центр (Пункт) європейської інформації пропонує ознайомитися з віртуальною інформ-хвилинкою "Історія жінки-легенди", підготовленої до 120-річчя від дня народження Марлен Дітріх, а також запрошує до читання книг про улюблену акторку.
Про любов і ненависть, добро і зло, веселі новорічні свята і сірі, часом жорстокі будні говорили 22 грудня 2021 року в Клубі європейського кіно. Цього разу шанувальники кіномистецтва зібралися, щоб переглянути культову стрічку американського режисера Френка Капри «Це прекрасне життя». Цей фільм у кінотеатрах США вперше показали 20 грудня 1946 року. Популярність мелодрама здобула лише в 70-х роках ХХ століття – стала «різдвяною казкою» для глядачів в багатьох країнах світу. Взагалі, «Це прекрасне життя» – це фільм-маніфест, фільм-легенда, фільм-мрія.
Джордж Бейлі, житель невеликого містечка Бедфорд Фолз, настільки засмучений проблемами, що думає про самогубство в переддень Різдва. Він з дитинства мріяв подорожувати, щоб побачити світ, отримати гарну освіту, але обставини та добре серце не дали йому залишити рідне місто. Несподівано на порятунок Джорджу приходить ангел-охоронець Клеренс, який прагне отримати крила.
У головних ролях знімалися зірки Голлівуду: актор-легенда Джеймс Стюарт та красуня Донна Рід.
Події, що розгорталися на екрані, настільки захопили глядачів, що дві години пролетіли непомітно. Після перегляду говорили про філософське наповнення стрічки, яке змушує замислитися над сенсом людського буття; милосердя і добро в житті кожної людини.
Захід підготувала і провела Тетяна Гусар, координаторка Центру (Пункту) європейської інформації.
 |
 |
 |
Центр (Пункт) європейської інформації пропонує ознайомитися з віртуальною виставкою-ім'ям "Любов і ненависть Гюстава Флобера", підготованою до 200-річчя від дня народження знаменитого прозаїка.
Ще Бернард Шоу писав, що гірший злочин, який ми можемо зробити по відношенню до людей, – це не ненавидіти їх, а ставитися до них байдуже. Якщо людина відчуває ненависть, то той, кого вона ненавидить, існує для неї, тобто ще не все втрачено. Ще можна з’ясувати стосунки, спробувати зрозуміти, як і що виправити, як вплинути на ситуацію. Байдужість – страшна хвороба сучасного суспільства. Саме з її мовчазної згоди трапляються великі лиха, катастрофи і різні людські страждання. Бо вона закриває серця, присипляє совість, робить людей «сліпими і глухими».
Про добро і зло, радість і смуток, розбиті мрії і наполегливу працю говорили під час години спілкування. Перед очима присутніх пролітали століття, роки, одне за одним змінювалися імена відомих людей на слайдах презентації. Згадали Марію Башкірцеву і Скотта Гамільтона, Ніка Вуйчича і Гораціо Нельсона, Стівена Ґокінга і Івана Ганзеру – людей, які незважаючи на труднощі і перепони на життєвому шляху, досягли успіху, дісталися вершин, стали знаменитими.
Семикласники не тільки уважно слухали, а й доповнювали розповідь ведучої, активно відповідали на поставлені запитання. Наприкінці заходу із задоволенням та зацікавленням переглядали спеціально підібрані для них книги.
 |
Годину спілкування підготувала і провела Тетяна Гусар, координаторка Центру (Пункту) європейської інформації. Світлини – Наталії Рой, бібліотекарки відділу обслуговування користувачів.
 |
 |
  |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Чи любите ви казки? Як давно ви хоча б подумки поверталися у світ дитинства? Чи любите ви мріяти? З таких запитань розпочалася зустріч із Ніко Лапуновим, головним режисером Полтавського академічного обласного театру ляльок (в рамках Кіномистецької вітальні).
Ніко Лапунов – людина-оркестр: він і актор, і викладач, і художник по костюмах, а ще – відкрита, щира, творча особистість. Учасники зустрічі «зазирнули» за лаштунки театру ляльок, дізналися, як народжується лялька, скільки часу йде на підготовку однієї вистави. Цікавою для всіх присутніх була розповідь Ніко Лапунова про колекцію дизайнерського одягу «Nico Lapunov Studio», показ якої відбувся в Барселоні; люневільську вишивку, що вражає своєю красою та довершеністю. Згадали також і знакові вистави Полтавського академічного обласного театру ляльок «Леді в лавандовому» та «Великий льох», які стали справжніми мистецькими подіями в житті міста. Ніко Лапунов виявився цікавим співрозмовником – тож, незважаючи на сутінки за вікном, присутні ще довго не хотіли розходитися: обговорювали почуте, ділилися враженнями.
Захід підготувала і провела Тетяна Гусар, координаторка Центру (Пункту) європейської інформації.
 |
Центр (Пункт) європейської інформації запрошує невиправних романтиків на прогулянку неповторними вуличками Парижа і сторінками кохання ніжного та брутального Іва Монтана.
Проблема розвитку духовності, зокрема толерантного ставлення людини до свого оточення, залишається актуальною. Нетерпимість людей до навколишньої реальності (навіть у середовищі «рівних» і «однакових» за національністю, освітою, рівнем життя) набуває загрозливих форм. Оскільки тепер світу притаманна тотальна міграція, люди різних етносів, рас, культур через життєві обставини стають сусідами та партнерами, суперниками та конкурентами. Отже, принципово важливим є усвідомлення необхідності бути євроцентричними, навчитися жити у світовій спільноті, керуючись принципами толерантності.
До Міжнародного дня толерантності у Центрі (Пункті) європейської інформації підготовано книжкову виставку-діалог «Мистецтво жити поруч». Матеріали, представлені на експозиції, розкривають основні принципи толерантності, психологічні умови формування терпимості; розповідають історію дев’яти великих міст світу – Александрії, Флоренції, Амстердама, Сан-Франциско, Ісфахана, Багдада, Паталіпутри, Ханчжоу, Мілета – поєднаних толерантністю і відкритістю до сприйняття іншості, що уможливили заможне життя та культурний поступ. Славетні історії міст насправді розповідають про тих сміливців, хто наважився бути самим собою, незважаючи ні на що, наважився бути людиною. Прислухаймося, можливо, нам потрібні такі історії саме зараз.
Підготували книжкову виставку-діалог Тетяна Гусар, координаторка Центру (Пункту) європейської інформації, та Алла Кириленко, провідна бібліотекарка відділу обслуговування користувачів.
 | ||
 |
 |
 |
27 жовтня 2021 року у Клубі європейського кіно відбулися перегляд та обговорення мелодрами «Буремний перевал» (1992). Стрічка знята за однойменним романом відомої англійської письменниці Емілі Бронте. Цю книгу називають найпрекраснішою та найжорстокішою історією кохання.
Тетяна Гусар, координаторка Центру (Пункту) європейської інформації, підготувала для присутніх цікаву розповідь про акторів та книжкову виставку «Зіркові історії».
Готична драма, яка неодноразово втілювалася на екрані, розповідає історію двох поколінь сімейних кланів Ерншоу і Лінтон, про фатальне кохання головних героїв – Хіткліфа і Кеті. «Буремний перевал» – це фільм не лише про кохання і помсту, це стрічка про владу чоловіків і безпорадність жінок, про вражаючу зраду і заздрість, про вічну боротьбу добра зі злом. Фільм вражає своєрідним йоркширським колоритом: вкритими вересом пагорбами, важким дощовим повітрям, поривами пронизливого вітру, болотними пустками, а ще приголомшує атмосферою трагічності і приреченості. Кінокартина захоплює грою акторів – виконавців головних ролей – незрівнянного Ральфа Файнса та неповторної Жюльєт Бінош. Зірки європейського кіно блискуче втілили на екрані образи закоханих.
По завершенні перегляду відбулося жваве обговорення. Фільм «Буремний перевал» отримав якнайкращі відгуки поціновувачів хорошого кіно.
 |
 |
 |
 |
 |
Європа – це континент різних культур, релігійних та правових традицій, але, водночас, спільних цінностей. Тому спільним надбанням європейської культури є культурна спадщина стародавньої Греції і Риму, італійського Відродження, італійського, французького і українського бароко. Як і спільним європейським надбанням давно вже стали твори іспанців Сервантеса і Веласкеса, австрійця Моцарта, поляка Шопена, ірландця Шоу, українців Гоголя і Довженка.
Цікавою для восьмикласників була інформація про об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО, історію і сьогодення яких розкрила Тетяна Гусар, координаторка Центру (Пункту) європейської інформації. Завдання та інтригуючі запитання про країни Європейського Союзу викликали неабиякий інтерес та запал. Хлопці та дівчата відповідали, намагаючись випередити своїх однокласників, демонстрували хороші знання із шкільних предметів, сперечалися та ділилися враженнями.
 |
 |
З 1 жовтня 2021 року протягом місяця у Центрі (Пункті) європейської інформації відділу обслуговування користувачів діє книжково-ілюстративна виставка-інформація «Шкільна освіта Фінляндії: таємниці успіху». Організовано її з метою ознайомлення і популяризації фінського досвіду. Адже система освіти у Фінляндії вважається однією з кращих серед європейських країн і славна своєю якістю. Згідно з дослідженнями PISA, Фінляндія може похвалитися найвищим рівнем грамотності учнів серед усіх країн-членів Організації економічного співробітництва і розвитку. Особливостями фінської освітньої системи є такі :
– дітям не ставлять оцінки перші 6 років навчання в школі;
– існує лише один обов’язковий стандартизований тест, який прийнято здавати в 16 років;
– учителі витрачають лише 4 години на день у класі та 2 години на тиждень на «професійний розвиток»;
– шкільна система на 100% фінансується державою;
– учителі мають статус в суспільстві на рівні лікарів та юристів;
– середня початкова зарплата для фінського учителя становить 29000 доларів на рік.
Проглянувши матеріали, що представлені на згаданій книжковій виставці, користувачі нашої Бібліотеки зможуть оцінити модернізаційні процеси в сучасній освіті Фінляндії й порівняти їх з інноваціями, які існують в українських школах.
Підготувала Алла Кириленко, провідна бібліотекарка відділу.
 |
 |
 |
 |
