Бернард Шоу16 листопада 1995 року країни-члени ЮНЕСКО прийняли Декларацію принципів толерантності та, за ініціативи Генеральної асамблеї ООН, урочисто проголосили цей день Міжнародним днем толерантності. Цей день нагадує всім нам про те, що насильство, тероризм, етнічне та релігійне переслідування – це ті явища, яким не повинно бути місця в XXI столітті.
Центр (Пункт) європейської інформації пропонує пригадати основні принципи толерантності та ознайомитися з інформаційною годиною «Толерантність для кожного», підготованою до Міжнародного дня терпимості.
Толерантність (терпимість) означає, що кожен вільний дотримуватися своїх переконань і визнавати таке ж право за іншими.
Поняття «толерантність» у різних мовах має різні відтінки.
Так, в англійській мові – це готовність і здатність без протесту сприймати особистість або подію.
У французькій – повага свободи іншого, його способу думки, поведінки, політичних і релігійних поглядів.
У китайській – уміння дозволяти, допускати, проявляти терпимість відносно до інших.
В арабській – прощення, м'якість, поблажливість, жалість, прихильність, терпіння.
У перській – терпіння, витривалість, готовність до примирення.
У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» під редакцією В. Т. Бусел написано, зокрема: «Толерантність – здатність індивіда сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також особливості поведінки та способу життя інших».
Ідея толерантності має давню історію. Духовне розкріпачення особи поряд з її економічною та політичною свободою відстоювали мислителі минулого, спираючись на вчення про природне право. Про толерантність у своїх працях «Нариси про терпимість», «Листи про віротерпимість» писав Дж. Локк, у «Трактаті про віротерпимість» до розгляду цієї категорії звертався Вольтер. Філософ-соціолог Г. Маркізе вважав її байдужим потуранням, небезпечним тим, що воно може призвести людину до перетворення на співучасника тих, хто розмовляє з позиції сили. Великий німецький поет Гете писав: «Перед розумною людиною треба схилити голову, а перед доброю серцем – встати на коліна». Тарас Шевченко зазначав: «Раз добром нагріте серце – вік не прохолоне».
У сучасних зарубіжних концепціях толерантність розглядається як основна доброчинність або ментальне ставлення, як свобода різних типів поведінки, ціннісних орієнтацій і культурної діяльності.
Необхідно зазначити, що існує поняття про різні типи толерантності:
1. Байдужість до існування різних поглядів та практик. Цей тип характеризує ситуацію, коли різні системи поглядів допускаються, за умови, що вони не суперечать загальнолюдським нормам.
2. Повага до іншого, якого я не розумію і з яким я не взаємодію. Цей тип виокремлюють в силу рівноправності культур і відсутності привілейованої системи поглядів і переконань.
3. Терпимість до слабкості інших.
4. Розширення власного досвіду та критичний діалог, що спирається на діалогічність природи розуму.
Як основні види толерантності доцільно визначити толерантність політичну, релігійну, економічну, правову.
У контексті європейського мислення толерантність – це не лише необхідна складова сучасної культури, але й універсальна цінність людства. На міжнародному рівні до толерантності належить взаємна пошана різних культур і традицій. Визнання самоцінності інших культур полегшується, якщо увага спрямована на об'єднуючий фактор, на загальнолюдські позиції: готовність допомагати, нести цивілізованість і чесність.
Толерантність можна назвати цінним даром, даним згори. Отримав її кожен, але не кожен здатен бути настільки сильним, щоб скористатися нею.
Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування. Декларація принципів толерантності чітко формулює положення про те, що у повсякденному житті толерантність – це не бездіяльність, а активна життєва позиція, суть якої полягає не стільки в тому, щоб терпіти чужий спосіб життя, поведінку, звичаї, почуття, думки, ідеї або вірування, але охоче визнавати та приймати поведінку, переконання і погляди інших людей, які відрізняються від своїх власних. Разом із тим, прояв толерантності, який співзвучний принципу поваги до прав людини, не означає терпиме ставлення до соціальної несправедливості, злочинів та правопорушень, відмову від своїх поглядів або поступки перед чужими переконаннями.
Так, люди за своєю природою розрізняються за зовнішнім виглядом, соціальним станом, мовою, статтю, поведінкою і цінностями. Цей перелік критеріїв відмінності можна продовжувати без кінця.
Ми всі різні. Але ми всі рівні. Як говориться в чудовій рекламі «Ініціативи розмаїття» – «у нас більше спільного, ніж ви думаєте». Тож кожна людина має право жити в мирі та зберігати свою індивідуальність.
Мир неможливий без терпимості, а розвиток та демократія неможливі без миру.
Толерантне ставлення людини
Збереже планету від негод,
Розрубає мотлох павутини,
Переріже нитку перешкод.
Толерантне ставлення до всього
Збереже, врятує і спасе,
Допоможе вгледіть перемогу,
Допоможе витримати все.
Будь завжди нестримним вільнодумцем,
Свої мрії пензлем намалюй.
Освіти життя яскравим сонцем,
Толерантний Всесвіт побудуй!
Книги та статті з періодичних видань з фондів ПОУНБ
імені І. П. Котляревського:
