Відбувся бук-слем "Мій Кіплінг - найкращий!"

Редьярд Кіплінг, англійський поет і прозаїк народився 30 грудня 1865 року в місті Бомбеї. У грудні 2019 письменнику виповнюється 154 роки. Українським читачам він відомий як автор цікавих оповідань, повістей, поезій.

Більшість з нас розпочинає знайомство з творчістю Редьярда Кіплінга з його казок про хлопчика Мауглі, допитливе слоненятко, Про кішку, що гуляла, як сама знала, про відважного мангуста Рікі-Тікі-Таві та багатьох інших. 

ТОЛЕРАНТНІСТЬ НА КОЖЕН ДЕНЬ

Четвертий рік поспіль у Центрі європейської інформації відзначають Міжнародний день терпимості (толерантності), який був оголошений ЮНЕСКО в листопаді 1995 року з нагоди 50-річного ювілею цієї організації і відзначається щорічно 16 листопада.

Ще з біблійних часів відомо, що довготерпеливий краще хороброго, і пануючий над собою самим, ліпший від завойовника міста;  про це написано в Притчах Соломонових, глава 16, вірш 32.

Терпимість – якість, що має бути притаманна сучасній людині. Сьогодення дозволяє нам розширювати горизонти: подорожувати, пізнавати культуру та традиції інших народів, жити і працювати в будь-якій точці нашої планети. І тільки толерантна людина може швидко і безболісно адаптуватися до нових умов, запозичувати краще і ділитися своїм життєвим досвідом.

Цього року учасниками години толерантності «Толерантність на кожен день», яка відбулася 11 листопада, стали студенти групи 212, що навчаються на лікувальному відділенні Полтавського базового медичного коледжу.

Учасники години толерантності знайомилися з проявами толерантності у різних сферах діяльності. Обговорюючи тематичні відеоролики та беручи участь в інтерактивних вправах «Асоціації», «Кошик яблук», «Знайди схоже в різному» тощо, студенти дійшли висновку, що толерантність – це не просто поступливість, а активна життєва позиція. Вона допомагає зберігати добрі стосунки з оточуючими й водночас володіти ситуацією.

В Центрі євпропейської інформації відзначили День яблука

Apple Day — британське свято, яке відзначають 21 жовтня. Воно влаштовується   за ініціативою благодійної організації Common Ground з 1990 року. Щорічний захід, присвячений яблукам, фруктовим садам і місцевим визначним пам'яткам. Організатори вважають, що День яблука — це святкування і демонстрація різноманіття і багатства природи, а також стимул і знак до того, що ми самі здатні впливати на зміни, що відбуваються навколо. Ідея Дня яблука полягає в тому, що яблуко — це символ фізичного, культурного і генетичного різноманіття, про який людина не повинна забувати.

 Досить популярними на святі є різні ігри, стрільба з лука по яблукам і «яблучні» розповіді.

Відбулася гра-дебати «Злидні: боротися чи примножувати?»

Напередодні Міжнародного дня боротьби з бідністю у Центрі європейської інформації, що діє у відділі обслуговування користувачів відбулася гра-дебати «Злидні: боротися чи примножувати?». У дебатах взяли участь студенти, що вивчають право у Полтавському університеті економіки і торгівлі.

Всеукраїнське заняття "Не віррр-перевірр" у Центрі (Пункті) європейської інформації ПОУНБ імені І. П. Котляревського

Всеукраїнське заняттяя "Не віррр-перевірр" у Центрі європейської інформації ПОУНБ імені І. П. Котляревського. Допитливі, відповідальні, уважні та незманіпульовані студенти Полтавського національного технічного університету та користувачі Бібліотеки були неперевершеними!!!!

Захід організовано за ініціативи міжнародної організації IREX в рамках проекту "Вивчай та розрізняй" за підтримки посольства Сполучених Штатів Америки та посольства Великої Британії в Україні.  

Наші "політтехнологи" створюють гасла для майбутніх президентів Мурляндії

Команда "Барсіка" створила гасло: "З нашим Барсіком в світле майбутнє!" 

Coming soon! Всеукраїнський урок “Не вірррр - перевіррр”!

1 березня о 15.00 запрошуємо до участі у всеукраїнському уроці  “Не вірррр - перевірр”. Захід проходить за ініціативи міжнародної організації IREX в рамках проекту "Вивчай та розрізняй" за підтримки посольства Сполучених Штатів Америки та посольства Великої Британії в Україні. 

Навчимося робити правильний вибір разом!

Наша адреса:  Полтава, вул. Небесної сотні, 17; кімната 310. Довідки за телефоном: 50-04-22 (з 8.30 до 19.00)

Тренінг з медіаграмотності провели для учнів 9-го класу Полтавської спеціалізованої школи I-III ступенів № 3

20 лютого учні 9-го класу Полтавської спеціалізованої школи I-III ступенів № 3 завітали до Центру (Пункту) європейської інформації, щоб  взяти участь у тренінгу з медіаграмотності. На цей раз говорили про фейки. Обговорювали для чого створюються та поширюються фейкові новини, які види фейків  найчастіше можна знайти в сучасних ЗМІ та як їх розпізнати. Цікавими були для учасників тренінгу й практичні ігрові завдання. Працюючи в мінігрупах, учні  виявляли справжні і фейковові новини у повідомленнях, які були підготовлені тренером.

 Також учасники мінігруп  самі створювали фейкові новини і  пропонували  однокласникам виявити ознаки фейку та назвати сайти на яких можна перевірити правдивість фактів.

13 лютого відбулася зустріч з громадянином Норвегії Мартіном Берге та його родиною (в рамках діяльності клубу віртуальних подорожей "Європеєць")

Подорожі далекими країнами ваблять людей незалежно від віку та матеріальних статків. Однак не всі можуть дозволити собі таке задоволення.  На заваді стають безліч причин: недостатньо коштів, не дозволяє здоров’я, стримує мовний бар’єр, ні на кого залишити домашнього улюбленця тощо.  Вирішити проблеми, які заважають вирушити в мандри незнаними країнами, допомагає клуб віртуальних подорожей «Європеєць», який три роки поспіль діє в Центрі (Пункті) європейської інформації. Учасниками клубу є переважно учнівська та студентська молодь Полтави. За час існування Клубу  віртуальні мандрівники здійснили понад 15 подорожей європейськими країнами. Цього року було розроблено нові маршрути віртуальних мандрівок до Норвегії та Іспанії.

13 лютого учасникам Клубу випала щаслива нагода здійснити віртуальну подорож до Норвегії не лише у супроводі координатора Центру (Пункту) європейської інформації Лариси Лисенко, але й отримати інформацію про цю скандинавську країну з перших уст від громадян Норвегії Мартіна Берге та його дружини Ольги Берге, яка народилася і виросла в Полтаві.

Як виявилося, тема зустрічі зацікавила широкі верстви полтавської громади. Дізнатися про країну вікінгів та фіордів  прийшли студенти першого та другого курсів Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, що навчаються за спеціальністю «туризм», користувачі бібліотеки, жителі Полтави, які дізналися про зустріч з оголошення в соціальних мережах.

Щире та відкрите для спілкування подружжя Берге відповідало на безліч питань, які виникали у допитливих полтавців. Якщо студентів цікавила інформація про туристичні принади Норвегії, захист навколишнього середовища у цій країні, то старше покоління воліло дізнатися про побут пересічної норвезької родини: які свята відзначають, які страви готують, чим займаються у вільний час, який рівень цін на промислові та продовольчі товари, який вид транспорту найпопулярніший тощо.

Завдяки відкритому спілкуванню присутні дізналися, що Норвегія є досить привабливою для туристів. Основними туристичними осередками країни є міста: Осло, Берге, Тронхейм, Ставангер. Оскільки подружжя Берге проживає у місті Тронхейм, то вони порадили полтавцям при нагоді відвідати Нідароський собор – шедевр скандинавської архітектури. На думку подружжя Берге, для українських туристів буде цікавим Музей кораблів вікінгів на півострові Бюдге, і безумовно,  Гейрангерфіорд, який включено до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Норвегії.

Пан Мартін розповів, що норвезька мова є досить складною і має безліч діалектів, тому, щоб порозумітися між собою, норвежці використовують стандарт норвезької мови «букмол». Крім цього понад 90 % норвежців добре знають  англійську, тому туристи, які приїздять до країни і володіють  англійською мовою, труднощів у спілкуванні не мають.

Як виявилося, незалежно від віку і статі, норвежці є прихильниками здорового способу життя. Вони  віддають перевагу активному відпочинку: лижам, ковзанам, походам у гори, рибалці тощо. Також полюбляють гру в шахи. Серед норвежців побутує приказка «Немає поганої погоди – буває  поганий одяг».  За словами Ольги Берге, переважна частина жителів Норвегії – інтелектуали: найкращою розвагою в різдвяний вечір є квіз (вікторина), що містить досить складні запитання. Рівень життя в цій країні досить високий. Для того, щоб прожити 1 день за норвезькими стандартами, українському туристу знадобиться від 1500 гривень. Подружжя Берге поділилося секретом недорогих подорожей і порадило шукати вигідні ціни на авіаперельоти та готелі  на сайті momondo.com.

Бібліотека вдячна родині Берге за цікаву віртуальну подорож скандинавською країною та Олені Степанівні Катаєвій, директору Міжнародного освітнього центру «Фелісія», за сприяння в організації віртуального туру до Норвегії.

Запрошуємо на зустріч "Країна вікінгів та фіордів: цікаві факти про Норвегію з перших уст"

Вперше в Полтаві! Відбулася печа-куча біологічна «Колумб тваринного світу»

Другого лютого виповнюється 190 років від дня народження Альфреда Брема – видатного німецького зоолога, мандрівника та популяризатора знань про тваринний світ нашої планети. Його науково-популярна книга «Ілюстроване життя тварин. Загальний нарис царства тварин» витримала багато перевидань і дотепер є улюбленою серед дослідників та шанувальників живої природи.

Напередодні ювілею вшанувати  пам'ять видатного натураліста зібралися юні представники полтавської громади: учні 6-8 класів Полтавської спеціалізованої школи-інтернату № 2 І-ІІІ ступенів «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки» імені Софії Русової, учні 8-го класу Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 8 імені Панаса Мирного, вихованці Полтавський обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді.

Захід, до участі в якому долучилися полтаські школярі, пройшов у цікавому форматі "печа-куча" (в перекладі з японської "балаканина"). Спікери, а ними були учні, що відвідують екологічні заняття у Полтавському обласному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді: Катерина Пугачова, Діана Бойко, Дарія Ненько, Наталія Філіпішина, Владислав Дарієнко, Андрій Запека презентували цікаві доповіді про улюблених тварин: африканського слона, моржа, ропуху звичайну, мурахоїда, какаду,  василіска. 

Складність завдання  полягала у суворому дотриманні регламенту: доповіді супроводжувалися презентаціями на 20 слайдів, на кожен з яких було відведено 20 секунд,  загальна тривалість доповіді мала становити 6 хвилин 40 секунд. Слухачі могли ставити по три питання кожному спікеру.

Юні доповідачі з честю справилися з завданням, але й глядачі в залі не дрімали, для кожного спікера у них знайшлося по три питання, а якби дозволив регламент, то й більше.

По закінченні печі-кучі присутні затрималися, щоб переглянути біографічний фільм про Альфреда  Брема та доторкнутися ( в прямому  сенсі слова) до знаменитої книги про життя тварин. До речі, у фондах Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського книга представлена виданнями 1898, 1937-1948, 1992, 2015-2016 років.

Інна Вікторівна Лещенко, методист відділу біології та методичної роботи Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді, розповіла присутнім про основні напрямки діяльності Закладу та запросила школярів до участі в гуртках.

Печа-куча, як інноваційна форма проведення масових бібліотечних заходів має ряд переваг: залучає дітей до науково-пізнавальної діяльності, розвиває ораторські навички у спікерів, навчає діловій комунікації зі своїми ровесниками та ввічливого ставлення один до одного.

Організатор заходу: Центр (Пункт) європейської інформації, що діє у відділі обслуговування користувачів Полтавської обласної бібліотеки імені І. П. Котляревського.

Бібліотека вдячна працівникам Полтавського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді: Інні Вікторівні Лещенко та Яні Романівні Ґудзь за співпрацю.

У Центрі (Пункті) європейської інформації преглянули фільм режисера Жанни Максименко-Довгич "Вихідний"

У Центрі (Пункті) європейської інформації відбувся перегляд документального  фільму «Вихідний», який створено  українським режисером Жанною Максименко-Довгич. Фільм демонструвався в рамках   XV-го  Мандрівного фестивалю документальних фільмів про права людини Docudays UA.

Невеликий за тривалістю, лише 16 хвилин, але напружений за змістом, фільм з перших кадрів заволодів увагою глядача.

У південному українському місті люди вийшли відзначити важливе державне свято. Старі та нові символи, пошук ідентичності та можливість порозуміння між людьми, які, хоч і живуть на сусідніх вулицях, проте стають все далі й далі одне від одного... «Вихідний» – це портрет міста і, водночас, людей, які в ньому живуть. Це фільм про пошук ідентичності на тлі нової війни й тектонічних змін у країні і, як наслідок, у свідомості людей. Чи можна й далі жити, застрягши однією ногою в радянському минулому, а іншою – крокуючи в Європу?

Після перегляду розпочалося обговорення, яке виявило цікаві, іноді несподівані думки про побачене.  І це не дивно, адже в залі були присутні різні категорії глядачів: курсанти-першокурсники Військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформації міста Полтави, студенти 1-го та 2-го курсу Полтавського кооперативного коледжу, учні 9-Б класу   Полтавської гімназії № 13. В той час, як студенти та курсанти мали чітке переконання, що дотримання законів Держави, в якій ти живеш обов’язкове, і використання гасел та символіки держави-агресора недопустиме, школярі говорили, що не можна утискати права літніх людей, які попри Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виробництва і пропаганди георгіївської (гвардіської) стрічки" використовували заборонену символіку. Однак навідні запитання модератора та репліки «більш досвідчених» глядачів допомогли їм дійти до висновку, що мир і спокій у Державі ґрунтується на повазі до її законів і, що перед законом усі рівні, незважаючи на вік та роками сформований менталітет.

Миколайчик Тарас Іванович та Бабирь Юлія Вячеславівна, головні спеціалісти Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, поділилися враженнями про фільм і вручили присутнім на перегляді пакети з інформаційними матеріалами, розробленими  в рамках реалізації проекту «Я маю право».

XV Мандрівний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA завітав до Полтави

XV Мандрівний  фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA крокує містами та містечками України. Завітав він і до Полтави.

13 листопада у Центрі (Пункті) європейської інформації  ПОУНБ імені І. П. Котляревського зібралися зацікавлені містяни, щоб переглянути фільм «Ґвендолін» австрійського режисера Рут Казерер. Аудиторія була досить різною: школярі середньої школи, студентська молодь, люди старшого віку. Дехто з них вперше доторкнувся до світу документального кіно, тому модератору події Олені Бурим довелося більш детально зупинитися на особливостях жанру кінодокументалістики й розповісти про значення гасла цьогорічного фестивалю «рівні рівності». 

Незважаючи на мовний бар’єр (фільм англійською мовою з українськими субтитрами), більша частина глядачів уважно слідкувала за історією життя Ґвендолін ‒ мужньої жінки шістдесяти з чимось років, яка важить заледве 52 кг і має три світові титули з важкої атлетики. Ця антропологиня на пенсії бореться з раком слинної залози, тому їй справді варто було б відступитися й перепочити, але Ґвендолін навіть не думає про це. Вона тренується, щоб знову стати чемпіонкою світу. Заручившись підтримкою свого відданого тренера Пата, свого молодшого на двадцять років чоловіка Чарлі родом з Кот’Івуару та свого сина Йозефа, вона починає боротьбу проти фізичних та особистих обмежень. 

Декому з глядачів фільм видався надто важким та довгим, але переважна частина присутніх на перегляді додивилася його до кінця і долучилася до  обговорення побаченої історії. Глядачі визнали, що дивлячись на енергійну Ґвендолін, яка не втратила любові до життя, дізнавшись про тяжкий діагноз, розпочинаєш більше цінувати власне життя та підтримку близьких і рідних, по-іншому оцінювати складні ситуації. Олена Бурим зазначила, що історія Ґвендолін є свідченням того, що немає непідйомних речей для людини, яка йде до мети і хоче залишатися активним членом суспільства а не «людиною з інвалідністю». А ще цей фільм змусив присутніх задуматися над роллю держави у забезпеченні соціального захисту своїх громадян, адже не секрет, що для багатьох українців діагноз «онкологічне захворювання»  звучить як вирок.

Приємно, що активними учасниками обговорення були не лише глядачі старшого віку а й школярі, яким на сьогодні лише  14 чи 15 років. І це, на думку організаторів заходу, є правильним, адже чим активніше підлітки будуть пізнавати й аналізувати проблеми «дорослого світу», тим успішнішим буде наше суспільство в майбутньому. Були і побажання до організаторів фестивальних показів, зокрема про те, що цей фільм значно виграв, якби був озвучений українською мовою.