ПЕРЕГЛЯД ТА ОБГОВОРЕННЯ 

ФЕЄРИЧНОЇ СТРІЧКИ

РЕЖИСЕРА КЛОДА ЗІДІ   

"ЧУДОВИСЬКО"

Продовжуємо обговорювати та ділитися враженнями від перегляду легендарних кінострічок ХХ століття в рамках діяльності Клубу європейського кіно. 7 червня  відбувся показ феєричної картини режисера Клода Зіді «Чудовисько» (Франція). Фільм вийшов на широкий екран 5 жовтня 1977 року і одразу викликав захоплення в глядачів, а прихильники Жана Поля Бельмондо (виконавця головної ролі) мали можливість ще раз насолодитися сценічним талантом свого кумира.

Жан Поль Бельмондо – культовий французький актор, зірка якого засяяла на кінематографічному Олімпі в далекому 1955 році. Цього могло ніколи не відбутися аби не випадок котрий стався з актором в юності. Але все по черзі.Герой нашої розповіді народився 9 квітня 1933 року в Парижі в родині скульптора і художниці. З раннього дитинства хлопчик займався футболом, потім боксом. У віці 16 років вперше взяв участь у аматорських змаганнях з боксу. Провів на рингу 9 боїв не зазнавши жодної поразки. Йому пророкували блискучу спортивну кар’єру, але через постійні травми Жан все ж таки був змушений залишити спорт. Під час проходження військової служби в Алжирі, Бельмондо прийняв остаточне рішення бути актором. І ось тут стався той самий випадок про який ми згадували на початку розповіді. Жан марив акторською професією, але не знав з чого починати. Приятель батька (Поля Бельмондо) – колишній директор славнозвісного театру «Комеді Франсез», погодився допомогти юнакові втілити в життя свою заповітну мрію, запросивши до себе на прослуховування. Екс-директор запропонував Жану продекламувати вірша, прочитати уривок з п’єси та показати пантоміму. Коли хлопець виконав всі три завдання, екзаменатор з суворим виглядом, оголосив вирок: «Юначе, ви абсолютно непридатні до акторської професії. Вам ніколи на стати великим актором, на цьому шляху вас очікуватимуть тільки розпач і забуття!». Наступного дня він зателефонував Полю і порадив влаштувати Жана на завод пакувати папір або фабрику з виготовлення меблів виносити сміття. Поль подякував приятелю за «слушну» пораду, але нею не скористався, а навпаки, вирішив заспокоїти та підтримати сина, який на той момент весь час плакав і впадав у депресію. Поль пригадував своє навчання: «На заняттях до мене підходив викладач, часто хапав статуетку, щойно мною виготовлену і кидав її на підлогу. Дивлячись, як вироб розлітається на безліч маленьких шматочків, кричав: «Остолоп! Некчема! Геть звідси!». Через хвилину, поклавши руку мені на плече, казав: «Продовжуйте працювати!». Ось так, синку, я сам себе виховував. Щоб чогось досягти, потрібно над собою дуже наполегливо працювати. Отже, вчись, працюй і все в тебе буде гаразд». Жан Поль запам’ятав слова батька на все життя… До речі, Поль Бельмондо – відомий скульптор, професор, викладач Паризької вищої національної школи витончених мистецтв.

По закінченні Вищої національної консерваторії драматичного мистецтва, Жан Поль почав грати в театрі. Дебют в кіно відбувся в далекому 1955 році після виходу в прокат фільму «На останньому диханні». Молодого актора помітили і полюбили. 

Слава і визнання супроводжували Бельмондо в 60-ті, 70-ті, 80-ті роки минулого століття. Найчастіше йому пропонували ролі простаків і недотеп, яких він майстерно зображував на екрані. Вдало перевтілювався також у секретних агентів, авантюристів, шпигунів і шахраїв.

В 1981 році Жан Поль Бельмондо зіграв майора Жосса в кримінальній драмі «Професіонал». Картина принесла артисту нову хвилю популярності, як і музика італійського композитора, аранжувальника і диригента Енніо Морікконе.

                                   

За всю акторську кар’єру (а це майже 65 років) Жан Поль взяв участь у 180 фільмах і виставах. Він є улюбленцем долі, Франції і світу, всіх поколінь глядачів, лідер по касових зборах, володар багатьох почесних премій і нагород, щасливий чоловік, батько і дідусь. Прекрасна людина та дійсно висококваліфікований професіонал…

Ми теж змогли в цьому переконатися, із великим задоволенням переглядаючи стрічку Клода Зіді. Нас переповнювала розмаїта палітра емоцій завдяки цікавому сюжету, натхненній праці всієї знімальної групи та чудовому Чудовиську…

                                 

                                                            

Координаторка Центру (Пункту) європейської інформації Наталія Рой, світлини Наталії Рой і провідної бібліотекарки відділу документів іноземними мовами Лесі Солодун.

 Книжкова виставка-портрет 

 "Диво іспанської поезії"

З нагоди 125-ої річниці від дня народження видатного іспанського поета, драматурга, художника і музиканта Федеріко Гарсія Лорки Центр (Пункт) європейської інформації представляє книжкову виставку-портрет «Диво іспанської поезії».

…Його дійсно вважали «дивом іспанської поезії», ще за життя митець став літературним класиком ХХ століття. Ось як охарактеризував свого друга-співвітчизника актор, а згодом відомий кінорежисер Луїс Бунюель: «Серед людей, яких мені доводилося зустрічати на життєвому шляху, Федеріко посідає перше місце. Я не кажу про його театр, поезію – я маю на увазі його самого. Він сам був шедевром! Проживши всього 38 років, встиг зробити так багато…»

Повне ім’я поета – Федеріко дель Соградо Корасон де Хесус Гарсія Лорка. Народився  5 червня 1898 року у маєтку орендаря-землевласника та шкільної вчительки у селищі Фуенте Вакерос поблизу Гранади – однієї з восьми провінцій Андалусії – автономної спільноти Іспанії. Мальовничий край, оточений горами та джерелами, сповнений п’янких ароматів квітучого мигдалю та апельсинових гаїв, назавжди причарували майбутнього письменника. Природа пробуджувала в його душі звуки, слова, мелодії, котрі потім знаходили відображення в художніх образах багатьох творів письменника. 

З раннього дитинства хлопчика виховували люди, котрі самі були закохані в поезію,  пісню та музику: дідусь грав на гітарі, старший брат – на фортепіано, дві молодші сестри – на скрипці та флейті, бабуся читала напам’ять вірші іспанських та французьких романтиків, мати чудово співала, батько розповідав казки і легенди рідного краю, на місцевому фольклорі також добре розумілися дядько та племінники Федеріко.

Після закінчення гімназії юнак вступив до Мадридського університету, де вивчав філософію та право. Жив у гуртожитку «Студентська резиденція», що являв собою культурний осередок учнівської молоді. В цей період спробував написати декілька віршів,  рукописи яких привернули до себе увагу професора Мартіна Беруетти – завідувача кафедрою літератури та мистецтва. Професор запросив Федеріко в одну з подорожей по Іспанії; він щоліта влаштовував такі подорожі для своїх найкращих студентів. Результатом цієї поїздки став вихід друком першої книги Гарсіа Лорки – збірки оповідань «Враження і картини». Під час навчання майбутній класик познайомився з живописцем-графіком, художником-сюрреалістом Сальвадором Далі. Федеріко взяв кілька уроків у майстра і сам почав малювати. Відтоді зорові асоціації часто переважають у поезіях Лорки.

У 1929 році поет відвідує Сполучені Штати Америки, деякий час мешкає у Нью-Йорку, вивчаючи англійську мову та історію США в Колумбійському університеті, пізніше мандрує Аргентиною та Кубою.

Ще у підлітковому віці Лорка любив брати участь у карнавалах. Йому подобалось в маскарадному костюмі блукати серед натовпу. Перевдягання, як пригадував брат поета, приваблювало Федеріко не стільки бажанням пожартувати над кимось із знайомих, скільки можливістю перевтілення. Гадаємо, що саме з цього і почалася любов Лорки до театру. Прем’єра першої п’єси «Чаклунство метелика» відбулася 22 березня 1920 року у столичному театрі «Еслава». 

При повернені на Батьківщину, у 1931 році Федеріко Гарсія Лорка вирішив організувати пересувний, народний театр «Ла Баррака». Приймає найактивнішу участь у його створенні: він і директор, і режисер, і актор, а, найголовніше, – є автором всього репертуару. «Ла Баррака» їздить по селах, маленьких містечках, дає вистави на вулицях і площах, збираючи юрби вдячних глядачів. Натхненний успіхом іспанський класик пише п’єсу за п’єсою, ставить їх на сцені, виступає з лекціями та промовами перед народом.

В останні роки життя Лорка продовжував писати вірші і поеми, в 1936 році (з січня по квітень) виходять декілька поетичних збірок, хоча не полишає і драматургію. Драму «Дім Бернарди Альби» письменник закінчив за два місяці до своєї трагічної загибелі…

Серед мільйонів людей нашої планети завжди житиме іспанець Федеріко Гарсія Лорка, ніколи не замовкне світлий, по-юнацьки чистий і палкий голос його поезії і прози, адже в них – душа рідної землі – пісенної, розмаїтої, багатостраждальної…

На експозиції окрім статей, в котрих зібрані біографічні матеріали про непересічну постать діяча іспанської культури, представлені майже всі твори митця у чудових перекладах українською (два з них є мовою оригіналу) досвідчених майстрів художнього слова: Миколи Лукаша, Івана Драча, Дмитра Павличка та інших. 

Особливо хочемо звернути увагу на книгу Ф. Г. Лорки (у перекладі з іспанської) члена Асоціації іспаністів України, кандидата філологічних наук, наукового співробітника, докторанта Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, критика і перекладача Дмитра Дроздовського:

821
Г 21

Ґарсія Лорка, Федеріко.
    Чотири короткі п'єси: пер. з ісп. / Ф. Ґарсія Лорка. – К. : Пульсари, 2017. – 64 с.

До збірки увійшли чотири драматичні твори: «Початкове ауто сентиментальне», «Про любов», «Тіні», «Ієгова», які раніше ніколи не перекладалися українською мовою й не видавалися окремою книгою. Драми філософічні та алегоричні, порушують одвічні питання боротьби Добра і Зла у Всесвіті, внутрішньої роздвоєності людської природи та потреби її духовного переродження. Тема актуальна в усі часи. 

Видання містить коментарі, малюнки, ілюстраці та автограф автора. Книга знаходиться у фонді відділу абонемента (кімн. 208).      

Книжкова виставка-портрет діє з 7 по 30 червня 2023 року.

Координаторка Центру (Пункту) європейської інформації Наталія Рой. Світлини Наталії Рой.

 

 ЗАПРОШУЄМО!

                     Презентація книжкової виставки 
              "Сучасні європейські письменники"

У Центрі (Пункті) європейської інформації в рамках  циклу заходів до Дня Європи «Разом ми – Європа» 18 травня 2023 року відбулася презентація книжкової виставки «Сучасні європейські письменники».  

          

На полицях до уваги відвідувачів були представлені твори наших сучасників – письменників Європейського Союзу, які дарують атмосферу романтики й ніжності в історіях кохання, напруги та таємничості в заплутаних сюжетах детективів і пригод, магії й містики у жанрі фентезі, а ще яскраво відображають бурхливі події минулого, проблеми нашого сьогодення і пророкують несподівані теорії майбутнього. Всі запропоновані книги та періодичні видання можна знайти у фондах Полтавської ОУНБ імені І. П. Котляревського.

            

            

       

                                              

В наш складний час придбати гарну книгу не зовсім легко, на те є багато причин, але доволі часто, в кожного з нас, виникає бажання просто відпочити, набратися сил і енергії, поповнити багаж знань та позитивних емоцій. І в цій лікувальній релаксації нам, як завжди, допомагає читання –  вірний та надійний помічник у бурхливому морі людського життя. Щоб правильно в ньому зорієнтуватися і обрати саме «свого» автора і саме «свій» твір, провідна бібліотекарка відділу обслуговування користувачів Олена Ляпун в стислому і цікавому форматі надала присутнім докладну інформацію про новинки європейської літератури. 

         

         

У своїй розповіді пані Олена торкнулася як творчості вже відомих майстрів пера, так і тих, хто тільки робить перші кроки сходинками літературного Парнасу. Огляд розпочався з аналізу найвідомішої епопеї  ХХІ століття для читачів всіх вікових категорій  – «Гаррі Поттера» неперевершеної британської письменниці Джоан Ролінг; продовжився біографічними довідками і анотаціями до творів талановитих прозаїків та поетів: Марії Хайленд, Анни Гавальди, Франка Тільє, Джорджо Мойеса, Софі Кінселли, Мюріелі Барбері, Ніни Джордж, Артуро Перес-Реверте, Йоанни Ягелло, Діно Баццаті, Італло Кальвіно, Фіони Семпсон та багатьох інших; закінчився – пропозицією ознайомитися з казками, оповіданнями, нарисами дитячих письменників Марціна Щигельського, Корнелії Фуке, Джеймса Бовена, Ульфа Старка.

          

                                                              

Презентація була схвалена присутніми, вони охоче підходили до експозиції та гортали сторінки друкованих видань. 

Наступного дня до нашої зали завітали дві молоді красуні в прекрасних вишиванках і звернулися з проханням повторити презентацію, на яке спікерка Олена Ляпун із задоволенням погодилась.

Доповнила презентацію книжкової виставки Ніна Климко, завідувачка відділу обслуговування користувачів, яка звернула увагу любительок читання на книги Джеймса Бовена "Вуличний кіт на ім'я Боб" і "Світ очима кота Боба" та порадила прочитати цю історію про вуличного музиканта Джеймса і його вірного друга рудого кота Боба.

Координаторка Центру (Пункту) європейської інформації Наталія Рой. 
Світлини Наталії Рой.

 

 

 

 

Фото-променад 
«Маловідомими куточками Європи»

Євротиждень  «Разом ми – Європа», який проходить у  Центрі (Пункті) європейської інформації з 15 по 19 травня, триває.

Ми розповідаємо про країни Європи в різному аспекті, адже Європа – дивовижна у своїй різноманітності. Багата історія, високі гори, швидкі ріки, льодовики, пляжі, ліси, замки, острови, міста... А ще – чимало цікавих фактів, про які знає далеко не кожен. Тому заради поглиблення знань про країни Європейського регіону пропонуємо ознайомитися з віртуальним фото-променадом «Маловідомими куточками Європи».

Відео можна переглянути на ютуб каналі Полтавської ОУНБ імені І. П. Котляревського за посиланням: 

https://www.youtube.com/watch?v=Wr6MRHDSiCQ

     Перегляд та обговорення   

 мелодрами британського режисера Рідлі Скотта 

   "Хороший рік"

17 травня 2023 року в Центрі (Пункті) європейської інформації в рамках Євротижня (циклу заходів до Дня Європи «Разом ми – Європа») відбулося засідання Клубу європейського кіно. Переглядали та обговорювали мелодраму британського режисера Рідлі Скотта «Хороший рік».

  

На початку кожної зустрічі ми намагаємося надати стислий огляд про життєписи акторів, задіяних у кінострічці, але на цей раз вирішили розповісти про режисера картини та про сюжет.

    

Фільми Рідлі Скотта є хітами світового кінопрокату ось вже впродовж шестидесяти років. І це не дивно. Зазвичай, у кожного режисера (як і у актора) існує амплуа – той окремий сценічний жанр, в якому митець найліпше реалізовує свій творчий задум. Унікальність Скотта полягає саме в тому, що в своїй роботі він вдало поєднує і комбінує різні жанри, напрямки і стилі. Мало хто із режисерів наважується водночас знімати військові драми і кримінальні комедії, історичні епопеї і фентезі, легкі і невимушені «love story» і трилери, гостросюжетні детективи і пригодницькі бойовики. Рідлі все вдається і при тому якнайкраще. Доказом цьому є численні винагороди на багатьох міжнародних кінофестивалях і величезна армія шанувальників по всьому світу.

 

Рідлі Скотт з’явився на світ 30 листопада 1937 року у англійському місті Саут-Шилдсі, в родині морського офіцера і актриси. З раннього дитинства хлопчик захоплювався малюванням і батьки віддали його в художню школу, яку він закінчив з відзнакою. Рідлі постійно брав участь у різних конкурсах з образотворчого мистецтва, часто ставав переможцем, повертаючись до дому з призами та подарунками. Хист до малювання вирішив подальшу долю юнака. Отримавши атестат про середню освіту, Скотт вирушив до Лондона, де два роки вивчав графічний дизайн у Королівському коледжі мистецтв. По закінченні навчання влаштувався в популярну телерадіокомпанію «ВВС» дизайнером і художником-оформлювачем. Пізніше Скотт заснував свою власну компанію з виробництва реклами «Ridley Scott Associates». За рік існування «Ridley Scott Associates» створила і розповсюдила близько 3000 рекламних роликів. 

У 1958 році Рідлі на плівці 16 мм зняв свою першу кінематографічну роботу – короткометражний фільм «Хлопчик на велосипеді», головні ролі в якому виконали батько та молодший брат режисера-початківця.

У 1977 року Скотт представив першу, але вже повнометражну кінострічку «Дуелянти». Картина отримала спеціальний приз за кращий режисерський дебют на Каннському кінофестивалі. Відтоді і до тепер триває зоряна кар’єра майстра. І сьогодні, сповнений натхнення і ентузіазму, Рідлі Скотт продовжує плідно працювати на знімальному майданчику.

  

Над своєю шістнадцятою, за підрахунком, стрічкою «Хороший рік» режисер працював майже весь 2006 рік. Ця картина – вільна екранізація однойменного роману Пітера Мейла – англійського прозаїка, автора серії книг про красоти Провансу. Головні ролі виконали – новозеландський актор Рассел Кроу та французька акторка Маріон Котіяр.

    

Макс Скіннер – мешканець Лондона, заможній бізнесмен, якого в житті цікавлять тільки гроші, гроші і ще раз гроші. Після смерті дядька Генрі, Макс успадкував виноробню в Провансі. Герой приїздить до Франції, щоб продати маєток і землі, оскільки пов'язує життя виключно з біржою, угодами і британською столицею.    

   

Макс наймає енолога для оцінки стану лоз і якості готової продукції, але виявляється, що вино «Ла Сирок», вироблене тут, жахливе на смак, а виноградники не плодоносять. Через нещасний випадок в басейні Макс спізнюється на літак і заочно свариться з босом, отримуючи відсторонення від роботи на деякий час. Незабаром з'ясовується, що у Генрі є донька Крісті Робертс, яка потенційно має право на спадщину. Тільки хвилювання Макса марні, адже дівчині цікаво довідатись про батька, до грошей вона байдужа. У героя починаються романтичні стосунки з Фанні Шеналь (господаркою місцевого ресторану), але компроміс між ними неможливий і доведеться розлучитися… Внаслідок цього Скіннер починає замислюватися: а чи правильно він жив раніше?  Як жити ділі? Сюжет картини має не тільки романтичне, але й філософське спрямування та спонукає до роздумів.

Інтрига набирала обертів до кінця фільму, тримаючи глядачів в напрузі. Всім якнайшвидше хотілося дізнатися, як складеться доля Макса Скіннера в майбутньому?  На користь кого або чого він віддасть перевагу? Дочекавшись фіналу, аудиторія з полегшенням зітхнула: Макс зробив правильний вибір… 

По завершенні фільму лунали захоплені відгуки. Всім дуже сподобалось.

Задоволені переглядом, ми лишили гостинну залу до наступного сеансу...  

 

  

Координаторка Центру (Пункту) європейської інформації Наталія Рой. 

Світлини провідної бібліотекарки відділу обслуговування користувачів Олени Ляпун та Наталії Рой.

  

 

Вікторина 

«Європа багатолика, єдина та велика»

У другий день євротижня «Разом ми – Європа» Центр (Пункт) європейської інформації запропонував користувачам бібліотеки взяти участь у вікторині «Європа багатолика, єдина та велика».

Цікаві питання з географії європейських країн допомогли присутнім дізнатися більше про західну частину материка Євразія – Європу, глибше пізнати зміст цінностей, на яких ґрунтується Європейський Союз і переконатися в тому, що Україна – це Європа, українці – це європейці!

 

Інтерактивна презентація 

«Країни Європи та їхні столиці у віршах»

Цикл заходів, які в рамках Тижня Європи проводять працівники Центру (Пункту) європейської інформації розпочався 15 травня інтерактивною презентацією «Країни Європи та їхні столиці у віршах».

На захід були запрошені учні ДНЗ «Полтавський політехнічний ліцей».

Ведуча Ніна Климко ознайомила присутніх з метою та цілями діяльності ЦЄІ, представила відеопрезентацію «Країни Європи та їхні столиці», коментуючи її цікавими фактами про країни, розташовані на території Європи та країни, які знаходяться на перехресті Європи й Азії.

А далі всі присутні витягли по черзі з чарівної скриньки «крутелики» з назвою однієї з європейських столиць: Афіни, Брюссель, Будапешт, Відень, Берн, Київ, Лісабон, Лондон, Париж, Прага, Рим, Софія. Кому яке місто дісталося – про нього й вірш. Було весело й цікаво. 

Учні, викладачки Ольга Єрмолаєва, Юлія Халімон, бібліотекарка  ліцею Ірина Клепець  щиро і натхненно декламували поетичні твори українських та зарубіжних авторів.

Ірині Клепець дістався вірш «Як тебе не любити, Києве мій!». До речі, пісня композитора Ігоря Шамо на слова Дмитра Луценка «Як тебе не любити, Києве мій!», написана в 1962 році з листопада 2014 року стала офіційним гімном Києва. Ми полюбили тебе зараз, столице нашої рідної держави, сильніше, ніж будь-коли! Тому на завершення зустрічі не могли не переглянути цікавезний відеоролик про Київ чудового українського каналу, що спеціалізується на зйомках з дронів.

Підготувала й провела захід завідувачка відділу обслуговування користувачів Ніна Климко.

Світлини – Наталія Рой.