Книжкова виставка-портрет 

              "Художній світ Генріка Ібсена" 

В країнах Скандинавії, мабуть, тільки слава данського казкаря Ганса Крістіана Андерсена може позмагатися з популярністю норвезького письменника Генріка Ібсена. Його творчість – найвище досягнення так званої «побутової» п’єси, розквіт якої спостерігався у Франції та Німеччині наприкінці ХVIII століття. Крім того, Ібсен пройшов  школу романтичного театру, і нарешті, перекинув місток до майбутнього, створивши канон «нової драми». Внесок Г. Ібсена в розвиток театрального мистецтва надзвичайно вагомий і розмаїтий, тож не дивно, що в історії західноєвропейської драматургії саме йому належить роль новатора і першопрохідника.

Генрік Йоганн Ібсен народився 20 березня 1828 року в норвезькому  містечку Шиєні, у родині, що належала до кола місцевої аристократії. У 1836 році справи Кнута Ібсена – батька майбутнього письменника – зазнали ряд невдач і йому довелося оголосити себе банкрутом. Юнаку потрібно було дбати про власний заробіток. Він вимушений був працювати спочатку учнем аптекаря, потім вивчити фармацевтичну справу, а згодом торгувати ліками. У вільний від роботи час хлопець почав писати вірші. Доля першого драматичного твору майбутнього класика «Катіліна» була нещасливою: театр відмовився її ставити, а видавці друкувати. Публікацію, на прохання дебютанта, здійснив його друг за власні кошти. Тираж склав 250 примірників із яких було продано лише  20, решту віддали якомусь комірникові на папір для обкладинок.

1849 рік. Генрік переїхав до Крістіанії (таку назву мала в давнину сучасна столиця Норвегії – Осло) аби вступити до університету. Провчившись два роки Ібсен залишає навчання через запрошення очолити театр у Бергені (місті, що знаходиться на узбережжі Північного моря країни). В ті часи перед норвезькою літературою, і драматургією зокрема, постало завдання запропонувати публіці твори гідного художнього рівня рідною (тобто норвезькою), а не данською мовою (Норвегія щодо культури залишалась провінцією Данії) і в такий спосіб зробити крок до духовної незалежності. Саме Ібсену, як автору декількох п’єс норвезькою мовою, було доручено удосконалити репертуар Бергенського театру. Організатори справи мали рацію: завдяки  плідній праці нового керівника культурного-мистецького закладу при постановці вистав активно впроваджувалось національне підгрунтя. Ібсен створив цілий цикл п’єс за мотивами народних балад, переказів, міфів і саг.

Генрік Ібсен був людиною суворої, але щирої вдачі, його завжди приваблювали люди добрі, відверті, які вміли кохати і жертвувати заради інших своїм добробутом. Саме тому митець звернувся до проблеми жіночого щастя в сім'ї, намагався висвітлити реальні соціально-психологічні негаразди у відносинах з рідними та близькими. Тому тематика багатьох творів письменника, зокрема таких як «Комедія кохання», «Жінка з моря», «Банкет в Сульхауге», і, звичайно, один із найвідоміших шедеврів драматурга, «Ляльковий дім» поставила перед численними читачами та глядачами важливі питання: як жити, як любити, якими бути? Ібсен намагався розібратися в секреті справжнього щастя родини, тому що від нього, на думку класика, залежить гармонія світу взагалі.

Типовий персонаж інших видатних п’єс драматурга – «Бранд», «Пер Гюнт», «Будівничий Сольнес», «Стовпи суспільства» – послідовна самотня людина, яка воює з усім світом, кидає виклик спокою більшості й не боїться сказати, навіть, найнеприємнішу правду. Іноді полеміка між Ібсеном і його оточенням набувала такої гостроти, що перебування в рідній країні стало для нього неможливо. Складна ситуація виникла наприкінці 1864 року, коли письменнику довелося залишити Норвегію, розпочавши життя у добровільному вигнанні, здебільшого в Римі, Дрездені та Мюнхені. В еміграції драматург прожив 27 років і повернувся на Батьківщину лише в 1891 році, а у 1898 році –  Норвегія урочисто відсвяткувала сімдесятиріччя великого співвітчизника.

Помер Генрік Ібсен 23 травня 1906 року після виснажливої хвороби.

Ще на початку зоряної кар’єри Генріх Ібсен так визначив своє покликання: «Я хочу зробити драму серйозною, щоб глядач, який прийшов до театру, не був спокійним спостерігачем того, що відбувається на сцені, зручно вмостившись при цьому у кріслі, я хочу змусити його мислити, страждати, хвилюватися, радіти, тобто активно працювати разом із автором, акторами та персонажами п’єси. Мрію перетворити глядача на співавтора драматурга». Цього правила він завжди і усюди дотримувався про що яскраво свідчить неперехідна популярність творів письменника не тільки у скандинавському регіоні Європи, а й усьому світі впродовж ось вже двох століть…     

З нагоди 195-ї річниці від дня народження Г. Ібсена Центр (Пункт) європейської інформації підготував книжкову виставку-портрет «Художній світ Генріха Ібсена». На експозиції, окрім драматичних творів, представлені поезії, есе, нариси, статті, листи, а також тексти промов та виступів митця на різноманітних літературно-мистецьких заходах, театральних прем’єрах, у товариських колах серед приятелів-однодумців. Давній друг, палкий прихильник таланту свого славнозвісного земляка, композитор, піаніст, диригент Едвард Гріг написав сюїту до п’єси-феєрії «Пер Гюнт» (партитура знаходиться на книжковій полиці). Багато видань містять малюнки та кольорові ілюстрації.

Ознайомитися з виставкою можна з 20 березня по 24 квітня 2023 року. 

Підготувала координаторка Центру (Пункту) європейської інформації Наталія Рой.