Клуб європейського кіно

Дайджест "Федеріко Фелліні та його фільми"

Федеріко Фелліні – відомий італійський кінорежисер, класик неореалізму й авторського кіно. Фільми Фелліні – своєрідні. Вони інтимні і особисті, не позбавлені барокових, сюрреалістичних образів і присмаку абсурдистського гумору.

Для всіх шанувальників творчості всесвітньо відомого кіномитця, для любителів європейського кіномистецтва Клуб європейського кіно підготував дайджест «Федеріко Фелліні та його фільми».
Кар'єра Фелліні як кіносценариста почалася завдяки знайомству з режисером Стефано Ванціною. Він брав участь у написанні сценаріїв ряду комедійних фільмів вже як співавтор-кінодраматург. Знайомство в 1945 році з Роберто Росселіні, «батьком неореалізму», вплинуло на світогляд і майбутню творчість Фелліні. Їхньою спільною роботою став сценарій до фільму «Рим – відкрите місто»(1945). Після виходу цієї стрічки Фелліні став відомий як драматичний сценарист. Потім він написав сценарії до фільмів «Дорога надії » (1950) П'єтро Джермі, «Без жалю» (1948) Альберто Латтуада і «Закриті жалюзі » (1951) Луїджі Коменчіні.
Першою режисерською роботою Фелліні став фільм «Вогні вар'єте» (1950), знятий разом з Альберто Латтуада. А в 1952 році вийшла перша самостійна стрічка «Білий шейх». Світову популярність режисеру принесли фільми «Дорога» (1954) і «Ночі  Кабірії » (1957).

«Солодке життя»

Знаменитий опус Фелліні про прекрасне життя в Римі. Стрічка поклала початок співпраці режисера і актора Марчелло Мастроянні, який зіграв журналіста Марчелло Рубіні. Аніта Екберг з'являється в ролі американської акторки Сільвії. Їхня спільна сцена в фонтані Треві стала культовою в історії кіно. На прем'єрі цього фільму в Капітоль де Мілан один з глядачів плюнув Фелліні в обличчя. Стверджують, що того вечора він і Мастроянні ледь уникли лінчування. Героя Марчелло називали п’яницею, розпусником, дармоїдом. Незадоволені пропонували знищити кінострічку, а Фелліні позбавити італійського громадянства. У 1960 році картині «Солодке життя» присудили «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю.

«Дорога»

Кінострічка, яка принесла Фелліні першу премію «Оскар». У центрі сюжету – героїня Джульєтти Мазіні, дружини і музи Фелліні: вона грає асистентку мандрівного циркача, який викупив її у матері. Фільм «Дорога» вважається не тільки одним з найкращих прикладів неореалістичної стилістики, а й однією з найбільших робіт режисера.

«Вісім з половиною» 

Фільм «Вісім з половиною» вплинув на декілька поколінь кінематографістів світу. «8 ½» – одна з найвідоміших, монументальних і знакових стрічок світового кіно. Назва фільму означає його порядковий номер у фільмографії Фелліні – він на той час зняв 6 повнометражних фільмів, 2 короткометражні фільми та спільний фільм з режисером Альберто Латтуада «Вогні вар'єте»(пів фільму). Картина отримала премію «Оскар» як кращий фільм іноземною мовою. Змішання реальності і фантазій утворюють на екрані чудову сюрреалістичну картину, яка заворожує глядача і переносить в невідомий, жахливо-прекрасний світ чужих сновидінь. А там – чорно-біла плівка, чарівний Марчелло Мастроянні і музика, без якої неможливо уявити собі Фелліні: Ніно Рота, Вагнер, Чайковський і Хачатурян. Фільм багато б втратив, якби не запрошені актори. У ролі Гвідо Ансельмі знявся Марчелло Мастроянні. Картина стала другою після «Солодкого життя» спільною роботою знаменитих режисера і актора. Також у фільмі зіграли Анук Еме (дружина Гвідо Луїза), Сандра Міло (коханка Карла) і Клаудія Кардинале (актриса Клаудія).
Вплив творчості великого італійця простежується в «Кримінальному чтиві» (танець головних героїв Уми Турман і Джона Траволти) Квентіна Тарантіно, «Дзеркалі» Андрія Тарковського, мюзиклі «Весь цей джаз» Боба Фоссі.

Цікаві факти про Фелліні:

• Аеропорт у Ріміні названий на  честь Федеріко Фелліні
• Фелліні після здачі фільмів в  прокат більше ніколи їх не  дивився.
• Щоб ухилитися від служби в  армії, Федеріко доводилося симулювати хвороби.
• Поняття  «папараці»  з’явилося на  початку 60-х завдяки Федеріко Фелліні, який зробив головним героєм свого фільму  «Солодке життя»  фоторепортера на ім'я Папараццо. Прообразом Папараццо була реальна людина  – італійський фотограф Таціо Секкіаролі, який перший звернув увагу на те, що  за  світлини знаменитостей, захоплених зненацька, редактори платять більше.

Трейлер до фільму "Солодке життя"

Для тих, хто хоче більше дізнатися про життя і творчість Федеріко Фелліні, пропонуємо невеличку добірку літератури з фонду ПОУНБ ім. І. П. Котляревського:
85.373
С 24
Світова кінокласика : збірник статей / упоряд. Л. І. Брюховецька. - К. : Задруга. - (Б-ка журн. "Кіно-Театр").
Вип. 6. - 2011. - 139 с. : іл. - 300 экз. - ISBN 978-966-432-098-3 : 20.00 грн.

ГРИГОРЬЕВА, АЛЛА.
    ДЖУЛЬЕТТА МАЗИНА И ФЕДЕРИКО ФЕЛЛИНИ: ПОЛВЕКА ВМЕСТЕ / А. ГРИГОРЬЕВА // ЛИЧНОСТИ. - 2009. - № 3. - С. 4-31.

ЯНКОВСКАЯ, ОЛЬГА.
 ФЕДЕРИКО ФЕЛЛИНИ. ВЫДУМАННАЯ ЖИЗНЬ / О. ЯНКОВСКАЯ // НАТАЛИ. - 2015. - № 1. - С. 56-62.

ШЕСТАКОВ, АНДРІЙ.

 ЛЮДИНА, ЯКА ГРАЛА В ЖИТТЯ, АБО ВІЧНЕ ДИТЯ ФЕДЕРІКО ФЕЛЛІНІ / А. ШЕСТАКОВ // ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА. - 2010. - 12 лют. (№ 6). - С. 20.

Прочитати книгу  Феллини Федерико «Делать фильм» (автобіографію великого режисера) можна за посиланням:: https://www.litmir.me/br/?b=121003&p=1