середа, 8 квітня 2020 р.

Міжнародний день культури



15 квітня  у багатьох країнах світу відзначається Міжнародний день культури (World Day of Culture).  Ідея свята належить видатному художнику Миколі Реріху. У 1929 році Реріх підготував і опублікував проєкт договору про захист культурних цінностей, а також звернення до урядів і народів усіх країн. Проєкт договору отримав всесвітнє визнання і широкий відгук серед світової громадськості. На підтримку ідеї Миколи Реріха виступили Ромен Роллан, Бернард Шоу, Альберт Ейнштейн, Герберт Уеллс, Моріс Метерлінк, Томас Манн, Рабіндранат Тагор. А в 1931 році в бельгійському місті Брюгге на конференції він висловив пропозицію щодо заснування свята і визначив його основне завдання – заклик до краси і знань, нагадування людству про справжні цінності. 
15 квітня 1935 року, напередодні Другої світової війни, у Вашингтоні главами 21 держави був підписаний перший в історії людства Договір  про охорону художніх та наукових закладів та історичних пам’яток, відомий як Пакт Реріха. Пакт Реріха унікальний У широкому сенсі під договором слід розуміти весь комплекс заходів щодо захисту культурної спадщини планети. Виходить, що крім юридичного Пакт має також філософське, еволюційне і просвітницьке значення.
Реріх також запропонував відмітний знак, яким передбачалося відзначати культурні об'єкти, – «Прапор миру»,  своєрідний прапор культури, – біле полотнище, на якому зображені три дотичних амарантових кола – минулі, справжні і майбутні досягнення людства, оточені колом  вічності. Цей знак має міжнародний характер і зустрічається в творах мистецтва різних країн і народів світу з давніх часів до сьогодення. За задумом Реріха Прапор миру повинен майоріти над культурними об'єктами як охоронець справжніх духовних цінностей людства. До речі, Прапор миру можна побачити скрізь – в приміщеннях ООН в Нью-Йорку і у Відні, на найвищих вершинах світу і навіть на Північному і Південному полюсах.
А що ж ми розуміємо під поняттям «культура»? Чимало філософів та інших дослідників давніх і новітніх часів цікавились цим питанням. Саме слово "культура" латинського походження і означає "обробіток", "догляд".Вперше це поняття вжив видатний римський мислитель, оратор і державний діяч Цицерон (106—43рр. до н.е.). У культурі він вбачав, з одного боку, діяльність по перетворенню природи на благо людини, а з іншого, — засіб удосконалення духовних сил людини, її розуму.Пізніше слово "культура" все частіше починає вживатися як синонім освіченості, вихованості людини, і в цьому розумінні воно увійшло по суті у всі європейські мови.
Зрозуміти сутність культури можна лише через призму діяльності людини, суспільства, народів, що населяють нашу планету. Культура не існує поза людиною, її виникнення обумовлено тим, що людина постійно шукає сенсу свого життя та діяльності. Разом з цим, не існує ні суспільства, ні соціальної групи, ні людини без культури чи поза нею. В культурі розкривається духовний світ людини, її сутність, тобто здібності, потреби, світогляд, знання, вміння, соціальні почуття, національний характер тощо. Як пояснює ЮНЕСКО, культура — це також традиції усної творчості, виконавське мистецтво, звичаї, ритуали, святкові заходи, знання і практики. Пропонуємо переглянути невеликий  відеосюжет.

У ЮНЕСКО склали список нематеріальної культурної спадщини, щоб допомогти захистити найбільш вразливі шедеври культури. Ось деякі з них.
Герлінг і камогі
Герлінг — це командний вид спорту в Ірландії, який з'явився 2000 років тому у древніх кельтів. Гравці використовують герлі (дерев'яну ключку з плоским кінцем), намагаючись забити шлітар (м'яч) у ворота суперника. Окрім самої ключки, дозволяється задіяти руки, ноги та інші частини тіла. Камогі — жіноча версія цього виду спорту.
Перуанський танець із ножицями

У цій змагальній формі танцю беруть участь двоє чоловіків, які вдаряють двома окремими шматками металу в формі ножиць (до 25 см) у ритм музиці, а також виконують складні кроки і акробатичні трюки. Танці з ножицями можуть тривати до 10 годин.
Кастельс — каталонські вежі з людей



Ці вежі було додано до списку нематеріальної культурної спадщини в 2010 році. Будь-хто з бажаючих може допомогти підтримати основу вежі, але тільки той, хто володіє знаннями, що передаються з покоління в покоління, може піднятися на її вершину.
Більше прочитати і побачити можна за посиланням: https://www.epochtimes.com.ua/dobri-novyny/unikalni-kulturni-tradyciyi-riznyh-krayin-yaki-ohoronyaye-yunesko-129981
І, звичайно ж, хочемо порадити ознайомитися з книгами, які є в фонді нашої бібліотеки. Ці видання можна буде взяти почитати після карантину.
71.0я73
К 90

     Культурологія: теорія та історія культури [Текст] : навчальний посібник для студентів вузів / ред. І. І. Тюрменко. - 3-є вид., доп. і перероб. - К. : Центр навчальної літератури, 2010. - 370 с. : іл. - 700 экз. - ISBN 978-611-01-0000-7 : 112.00 грн., 70.00 грн.
39
Н 30

Народна культура Українців: життєвий цикл людини [Текст] : історико-етнологічне дослідження : у 5-ти т. / Науково-дослідний ін-т українознавства МОН України, Університет Альберти, Архів українського фольклору Б. Медвінського; ред. М. В. Гримич. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К. : Дуліби. - ISBN 978-966-8910-19-7.


 


63.3(4УКР)-7я7
П 58

Попович, Мирослав Володимирович.

    Нарис історії культури України [Текст] / М. В. Попович. - 2-ге вид., випр. - К. : АртЕк, 2001. - 728 с. - ISBN 966-505-226-8 : 25.24 грн., 24.31 грн.
63.5я2
П 688

     Праздники народов мира [Текст] : детская энциклопедия / сост. И. Полянская. - М. : АСТ, 1999. - 477 с. - (Я познаю мир). - 76000 экз. - ISBN 5-237-00696-5 : 4.51 грн.

 




392
Т 48

Ткач, Микола Михайлович.

    Українська звичаєва культура [Текст] : монографія / М. М. Ткач ; Київський національний ун-т культури і мистецтв. - К. : Ліра-К, 2018. - 592 с. - 300 экз. - ISBN 978-617-7507-99-3 : 360.00 грн.





Немає коментарів:

Опублікувати коментар