четвер, 22 лютого 2024 р.

Перегляд та обговорення фільму "Холодне серце"

 

22 лютого 2024 року в Клубі європейського кіно відбулися перегляд та обговорення картини режисера Пауля Ферховена «Холодне серце» (Німеччина, 1950 рік).






Автор казки, (до речі, на загальній світлині ми разом із книгою) за мотивами якої було знято фільм – видатний німецький письменник Вільгельм Гауф – прожив всього лише 25 років, але залишив по собі пам’ять, котра буде жити вічно.


Його твори, увійшовши до скарбниці світової літератури, відразу ж стали класикою. Він походив з родини штутгартського чиновника, рано лишився без батька, дитячі та юнацькі рокі провів у родичів. Майбутній казкар в дитинстві дуже багато читав, а вечорами переповідав прочитане домашнім, намагаючись все довести до гармонії та щасливого кінця. Хлопчик закінчив теологічне (богословське) відділення Берлінського університету, студіював античну літературу та історію. По закінченні навчання працював приватним вчителем у будинку заможного мецената, де й почав писати свої перші твори: романи, оповідання, нариси. Захопився фольклором, ретельно його збирав та вивчав. Обробив чималу кількість казок, прагнучі внести поезію у буденне життя пересічної людини. «Світ дорослих, – говорив письменник, – давно втратив довіру до прекрасної королеви Фантазії та її доньки – Казки». Мабуть тому, Вільгельм Гауф здобув славу і визнання талановитого оповідача казок, адже невдовзі і сам почав їх складати. Найпопулярніші твори митця: «Каліф-лелека», «Карлик-ніс», «Маленький Мук» та багато інших. Книги казкаря неодноразово екранізувалися, а його ім'ям названа премія дитячої та юнацької творчості – «Премія Вільгельма Гауфа».  

Фільм «Холодне серце» – дивовижна історія, що має свій сенс для глядачів будь-якого віку – розважальна і повчальна водночас. В центрі сюжету – розповідь про сумну долю любителя легкої поживи. У житті часто трапляється так, що успіху легше досягти, а ніж потім його втримати. Власний добробут кожен створює для себе сам, отримане ж нечесним шляхом багатство приносить людині лише прикрощі та розчарування. В стрічці яскраво відображається боротьба добра і зла в площині людських взаємин.

Глядачів глибоко зворушила ідея фільму, вони сприйняли його як притчу, навіть завершальні слова головного героя Петера Мунка про те, що краще радіти тому, що в тебе є, ніж мати золото і бути нещасним, перегукуються з євангельськими рядками: «Мале у праведного – краще багатства багатьох грішників».

Присутні із цікавістю спостерігали за майстерно відтвореним національним колоритом  німецьких поселень початку ХІХ століття, ознайомилися із народними звичаями, обрядами, традиціями місцевих жителів. Фінальна сцена стрічки задовольнила усіх: Петер Мунк, пройшовши через важкі випробування і різноманітні спокуси, обрав таки правильний життєвий орієнтир: добра, честі і справедливості.















Немає коментарів:

Дописати коментар