Після окупації Франції гітлерівськими військами Жана Габена запросили до німецької кіностудії «УФА» та він відмовився і поїхав до Голлівуду, проте кар’єра у США не склалась.
Під час перебування в Америці актор познайомився з німецькою кінозіркою Марлен Дітріх, з якою впродовж всього життя зберігав теплі, дружні стосунки. При поверненні на Батьківщину, з 1944 по 1950 рік, активно займався громадсько-політичною діяльністю, а починаючи з 1951 року знов натхненно працює на знімальному майданчику. В цей період в прокат виходять його найвідоміші фільми: «Не чіпай здобич», «Через Париж», «Важкий вік», «Мавпи взимку», «Сицилійський клан», «Двоє в місті». Згодом створив свою особисту кінокомпанію «Гафер», де водночас поєднував у своїй роботі декілька функцій: сценариста, режисера, продюсера, оператора, і навіть, художника по костюмах.
У 1972 році Жан Габен вирішив залишити кінематограф, придбав собі невеликий
маєток і ферму, де розводив коней та вирощував виноград…
Тривалий час існувала думка, що Габен мав важкий характер. Актор був доволі принциповою людиною, часто сперечався з режисерами, демонструючи непохитність власних поглядів за що останні не завжди погоджувалися пропонувати йому ролі у своїх картинах. До того ж артиста відрізнявся суворістю, стриманістю і не любив багато говорити. Марлен Дітріх спростувала цю думку, у мемуарах та спогадах неодноразово підкреслюючи: «Жан Габен – один із найкращих людей, з якими мене пов’язала доля. Занадто ніжний, вразливий, чуйний. Його душа – немов тендітні пелюстки конвалії, котрі все життя прагнули любові, сонця і доброго ставлення до себе і до оточуючих».
Ще декілька фраз про іншу талановиту і яскраву особистість – Луї де Фюнеса – партнера Жана Габена по фільму «Татуйований».
Луї де Фюнес народився 31 липня 1914 року у французькому місті Курбевуа в іспано-португальській родині. Батько Луї за фахом юрист, мати – медсестра. У дитинстві за веселу вдачу у хлопчика було прізвисько «Фюфю». Луї вільно володів трьома мовами: французькою, іспанською, англійською, захоплювався малюванням та грою на фортепіано. Спочатку Луї не мріяв пов’язувати своє життя з професією актора, але випадково одного разу потрапив до столичного кінотеатру на прем’єру фільму з Чарлі Чапліном. І з тієї миті так «збожеволів», що про жодну спеціальність, ніж акторську, думати не міг. Вечорами виконуючи джаз в ресторані, вдень відвідував драматичні курси. Виступав на театральних сценах в якості комічного персонажа та шансоньє. Поступово захопився цим – йому подобалась публіка. Перший фільм «Барбізонські спокуси» (1945) приніс неабияку популярність і визнання молодому французу не тільки у себе на Батьківщині, але й далеко за межами країни. За всю кар’єру (майже 45 років) Луї де Фюнес зіграв у 153 кінофільмах. В багатьох із них був режисером та виконавцем головних ролей. За неперевершену акторську майстерність був нагороджений національною кінопремією «Сезар».
Щасливим та вдалим було сімейне життя видатного актора. До речі, його дружина Жанна Августина Бартеллемі – спадкоємиця популярного письменника-новеліста Гі де Мопассана. В шлюбі Луї з Жанною прожили 40 років, виростили й виховали двох синів.
І про хобі артиста. Якщо душу Жана Габена можна було б порівняти з пелюстками конвалії, то душу Луї де Фюнеса, напевно, тільки з пелюстками троянди. Він обожнював ці квіти. У величезному саду артиста квітли понад тисячі кущів цих дивовижних створінь природи (саджанці привозив звідусіль, де перебував на гастролях або на відпочинку). Луї дбайливо доглядав за рослинами, міг по кілька діб не виходити із садка. На честь актора був названий один із сортів троянд.
Жан Габен і Луї де Фюнес є одними із найяскравіших представників европейського елітного кіно. І «Татуйований» є цьому безпосереднім підтвердженням. Фільм являє собою четверту спільну роботу обох митців.
Учасники заходу впродовж двох годин пильно стежили за пригодами головних героїв картини. Стрічка викликала приємні враження. Всі присутні лишились задоволені переглядом і покидаючи глядацьку залу, ставили питання про майбутні фільми, сподіваючись на наступні зустрічі в рамках діяльності Клубу любителів европейського кіно.
Координаторка Центру (Пункту) європейської інформації Наталія Рой.
Світлини Алли Кириленко і Наталії Рой.
Немає коментарів:
Дописати коментар