«Ньютонова революція в науці». Так математики і фізики називають останню третину ХVII століття та першу чверть ХVIII століття – той час, коли був створений сучасний математичний аналіз (обчислення похідних та інтегралів від будь-яких гладких функцій). Цю величезну роботу здійснила велика група вчених з різних країн Європи, але англієць Ісаак Ньютон посідає серед них особливе місце.
Генія в науці можна розпізнати за тим, як швидко він осягає досягнення попередників і як нестримно починає рухатися вперед із цього стартового рубежу. Для Ньютона стартовою опорою стали вчення Архімеда, Платона, Евкліда, Піфагора, Аристотеля. Надзвичайно обдарований нащадок античних мислителів неодноразово зазначав: «Якщо я бачив далі, ніж інші, то це лише тому, що стояв на плечах гігантів». Так, звичайно, але не тільки завдяки цьому: Ньютон і сам був гігантом! Адже винайдену ним систему аксіом математичної фізики можна порівняти з винаходом алгебри або планіметрії. Для таких успіхів потрібно було мати не лише неабиякий хист до наук, а ще й вчасно народитися.
Ісаак Ньютон з’явився на світ у невеликому селищі Вулсторп ( графство Лінкольншир, схід Англії) 4 січня 1643 року в родині фермера. Хлопчик був настільки крихітним, що міг поміститися в звичайну рукавичку. Початкову освіту отримав у місцевій школі, а коли юнакові виповнилося 18 років, він вступив до Кембриджського університету (цьому навчальному закладу вчений присвятив в подальшому 30 років свого життя) по закінченні якого отримав ступінь магістра і натхненно зайнявся науковою діяльністю: доведенню відкритих ним законів, розрахунку найважливіших задач із поступовим викладенням відпрацьованого матеріалу у фундаментальних творах з основ математики, механіки, оптики. У 1698 році його запрошують на посаду директора Монетного двору в місті Кенсингтоні поблизу Лондона. Визнання Ньютона як видатного діяча науки почало помітно зростати. У 1699 році він був обраний іноземним членом Академії природничих наук у Парижі, а наступного року – президентом Лондонського королівського товариства. Уряд держави теж виявив піклування про свого славетного співвітчизника. В 1705 році королева Великої Британії Анна І подарувала вченому дворянське звання і нагородила титулом лицаря (у нього навіть був свій власний герб). Сер Ісаак Ньютон перебував у зеніті слави, усі визнавали виняткові здібності цієї людини й схилялися перед нею на знак пошани перед її величчю.
У вільний від роботи час знаменитий фізик досить вдало виготовляв моделі машин і самі машини, виявляючи при цьому природну кмітливість і винахідливість: побудував дзеркальний телескоп, сонячний та водяний годинники, самохідні карету та самокат, оригінальний млин, педальний візок. Майстрував меблі, іграшки та прикраси з дерева. Проводив досліди з хімії та алхімії, займався латиною, добре володів давньогрецькою та французькою мовами, студіював тексти Біблії, вивчав хронологію стародавніх царств і поселень. Окрім того займався теорію музики, гарно малював, писав вірші і постійно читав книги. Ну і ще два маленькі штриха до портрету майстра: він обожнював солодке й з особливою зацікавленістю любив проводити детективні розслідування… Про себе часто повторював: «Я не знаю, ким я можу здаватися світу, але сам собі я іноді здаюся хлопчиком, який грається на морському узбережжі та розважається тим, що час від часу відшукує камінець, більш барвистий ніж звичайні, тоді як великий океан істини простягається переді ним ще недослідженим».
З нагоди 380-ї річниці від дня народження Ісаака Ньютона Центр (Пункт) європейської інформації підготував книжкову виставку-портрет «Творець класичної фізики», яка містить різноманітну літературу, присвячену життю та діяльності великого англійського вченого зі світовим ім’ям. Запрошуємо усіх бажаючих ознайомитися із нею.
Діє експозиція (до речі, перша у Новому 2023 році) з 9 по 31 січня 2023 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар