Історичний екскурс "День Європи як свято солідарності"

9 травня 2026 року Україна в єдиному пориві з великою європейською родиною відзначає День Європи – свято, що давно переросло межі офіційних урочистостей і перетворилося на величний символ  спільної ідентичності народів континенту. Для кожного українця цей день сьогодні набуває особливого сенсу: він є маніфестом нашого незворотного вибору, свідченням повернення до рідного європейського дому та відданості тим фундаментальним цінностям свободи й гідності, за які нині самовіддано бореться Україна. З нагоди знаменної дати Центр європейської інформації (відділ обслуговування користувачів) запрошує у історичний екскурс в рамках Євротижня (циклу заходів до Дня Європи) «День Європи як свято солідарності», щоб разом переосмислити шлях єднання, який робить нас сильнішими в колі друзів та партнерів.

Історія заснування Дня Європи розгорталася паралельно з амбітними процесами інтеграції континенту, поступово перетворюючись із формальної дати на символ глобального возз'єднання. Витоки свята сягають середини минулого століття, відтоді коли Рада Європи у 1964 році встановила офіційний день святкування, обравши для цього 5 травня – річницю свого утворення в 1949-му. Як міжурядова організація, Рада Європи вбачала свою місію у спорудженні міцного фундаменту з прав людини, демократичних стандартів та верховенства права і навіть сьогодні чимало відданих прихильників традицій продовжують вшановувати цю дату, акцентуючи увагу на гуманітарній та правовій спадщині континенту.

Проте справді впізнаваним, масштабним і сповненим особливого змісту став День Європи, що відзначається 9 травня. Ця дата є даниною пам’яті славнозвісній Декларації Шумана, яку саме в цей день 1950 року виголосив міністр закордонних справ Франції Робер Шуман. У своїй промові Р. Шуман представив революційний і водночас надзвичайно прагматичний план: об’єднати вугільну та сталеливарну промисловість колишніх запеклих ворогів – Франції та Західної Німеччини – під керівництвом єдиного наднаціонального органу. Це був геополітичний крок, адже в ті часи вугілля та сталь були життєдайною силою воєнної економіки, тож їхнє спільне використання та контроль робили будь-яку  війну між європейськими державами не лише немислимою за моральними принципами, а й технічно неможливою. Ця смілива ініціатива втілилась у створення Європейської спільноти вугілля і сталі, що постала передумовою створення Європейського Союзу. Розуміючи важливість спільних символів для формування єдиної ідентичності, європейські лідери на саміті в Мілані (Італія) у 1985 році офіційно затвердили 9 травня як День Європи. З того часу цей день став одним із наріжних каменів європейської символіки – нарівні з синім прапором із золотими зірками, урочистим гімном «Ода до радості» та єдиною валютою євро – втілив в собі вікову мрію про мир, взаємодопомогу та непохитну солідарність вільних народів.

Впродовж багатьох років відзначення Дня Європи перетворило  континент на величну мозаїку, в яку кожна країна додає свій унікальний колір до загальної картини єдності. Основні урочистості традиційно зосереджені в «серці» Європи – Брюсселі, де цей день є синонімом максимальної відкритості та демократичного діалогу. Європейські інституції відчиняють свої двері для тисяч громадян: відвідувачі вільно проходять коридорами Європейського Парламенту, Ради ЄС та Єврокомісії, відчуваючи себе частиною великого політичного механізму. Особливим магнітом стали інтерактивні зони віртуальної реальності, які дозволяють кожному наочно побачити трансформаційну силу європейських грантів у своїх рідних містах, а ввечері Брюссель вибухає енергією молодості під час масштабних флешмобів під стінами офіційних будівель, демонструючи, що сучасна Європа – це насамперед інновації та майбутнє.

Не менш символічно відзначає День Європи Люксембург – одна з держав-засновників цього свята, котра у 2026 році перенесла епіцентр заходів до прикордонного міста Вільц. Такий крок підкреслює роль регіонального співробітництва, а традиційні гастрономічні фестивалі, де представлені кулінарні шедеври всіх 27 країн-членів, вкотре наочно ілюструють фундаментальну концепцію «єдність у різноманітті». Водночас Німеччина демонструє характерний ґрунтовний підхід, розгортаючи «Європейський тиждень» – масштабний марафон дискусій, освітніх проєктів та культурних подій. У Берліні, біля історичних Бранденбурзьких воріт, знову постало «Європейське містечко», проте цього року заходи набули виразного екологічного та гуманітарного спрямування. Спільні забіги «Run for Europe» стали не лише спортивною подією, а потужним інструментом підтримки, адже кожен здоланий кілометр перетворився на фінансову допомогу для відновлення екосистем в підтримку України. Обов’язкове прикрашання всіх державних установ європейською символікою згідно з федеральним указом лише додає Берліну відчуття урочистої причетності до спільного проєкту.

Активна громадянська позиція визначає дух свята в Польщі, де славнозвісний «Парад Шумана» у Варшаві еволюціонує у грандіозний фестиваль. Багатотисячна хода активістів є живим нагадуванням про тернистий шлях країни до європейської родини. У державах Балтії – Литві, Латвії та Естонії – День Європи набуває особливого змісту. Тут свято стає платформою для інтелектуального спротиву дезінформації, а велична «Ода до радості» Людвига ван Бетховена, що лунає у виконанні місцевих хорів на центральних площах, символізує непохитність демократичного вибору. Південь континенту – Іспанія та Португалія – відзначають 40-річний ювілей перебування у складі ЄС грандіозними світловими шоу на фасадах історичних пам’яток. 

Для України 2026 рік знаменує вже четверту річницю відзначення Дня Європи в унісон із Брюсселем. Остаточний розрив із радянськими наративами та синхронізація дати 9 травня у 2023 році є актом повернення в єдину європейську родину. В містах України цей день виступає символом солідарності та щирої вдячності: через спільні проєкти взаємодії та загальноєвропейські онлайн-уроки в різних навчальних закладах, наша держава демонструє свою невід’ємність від європейського курсу. 

Отже, День Європи відзивається відлунням солідарності в серці кожного європейця, що остаточно покликаний ліквідувати межі між поколіннями та кордонами. Це тріумф ідеї про те, що спільні цінності та економічна співпраця є найміцнішим фундаментом миру, про який 76 років тому мріяв Робер Шуман. Сьогодні Європа – географічний простір, в якому спільне серцебиття мільйонів людей об’єднує єдина віра у свободу, гідність та демократичні пріоритети розвитку суспільства.