Перегляд та обговорення стрічки "Подорожуємо Закарпаттям"

20 лютого 2026 року в рамках діяльності Клубу європейського кіно (відділ обслуговування користувачів) відбулися перегляд та обговорення стрічки «Подорожуємо Закарпаттям». Наприкінці останнього зимового місяця ми вирішили помандрувати одним з наймальовничих регіонів України – Срібною землею – мультиетнічним краєм, в якому впродовж багатьох століть переплелися традиції українців, угорців, румунів, словаків та інших народів, а також відвідати славнозвісний географічний центр Європи.

Коли лютневі промені сонечка сором’язливо торкаються віконця, Клуб європейського кіно відкрив свої двері для екскурсійної поїздки краєвидами Срібної землі. Вона прекрасна за будь-якої пори року адже передусім захоплює туристів дивовижними курортами, термальними водами, базами відпочинку, а найбільше – Карпатськими горами, полонинами, чистим повітрям, численними мінеральними джерелами та привітністю місцевих мешканців. Перегляд стрічки «Подорожуємо Закарпаттям» виявився для учасників засідання емоційним зануренням у місцевість, де час ніби уповільнює свій рух, даючи змогу насолодитися величчю природи та глибиною багатовікових традицій. Разом із нашими невтомним подружжям, тревел-блогерами Максом Узолом та Ольгою Манько, присутні вирушили в подорож куточком України, де в єдиний візерунок сплелися долі представників майже двадцяти національностей. Це було щире захоплення краєм, котре гордо носить звання географічного центру Європи та зберігає в собі таємниці минулих епох.

Регіон постав перед очима присутніх як справжня зимова казка: величезні кучугури снігу перетворили пейзажі на фантастичні декорації, додаючи кожному кадру особливої магії. Емоції в залі коливалися від затишного спокою до екстриму в ту мить, коли на екрані розгорталися випробування гірськолижних трас в селищах Ізках та Пилипцях, розташованих на верховинах – чудової альтернативи звичним маршрутам. Кожен в залі ніби відчув морозний подих ароматів хвої та адреналін від спусків, проте справжня душа Закарпаття відкрилася у тиші засніженої Колочави. Це унікальне селище (доречі, в ньому знаходяться десять різноманітних музеїв) вразило глядачів своєю автентичністю: від  залізничного депо вузькоколійки до похмурої, але величної естетики бункера «Лінії Арпада», що дихає історією та незламністю.

Краєвиди Закарпаття у стрічці виглядали головними героями – могутніми та милосердними. Сюжети з Центру реабілітації бурих ведмедів, Долини вовків та розповідь про Теребле-Ріцьке (Вільшанське) водосховище викликали у глядачів хвилю щемкої ніжності та роздумів про гармонійний взаємозв’язок людини і дикої природи. Кульмінацією візуальної насолоди стало легендарне озеро Синевир, що застигло під кригою, немов блакитне око велетня, оточене віковими смереками. Глядачі ділилися враженнями, що навіть крізь екран була відчутна магічна сила цього місця, яке взимку набуває особливої, майже містичної чистоти.

Підводячи підсумки зустрічі, гості Клубу дійшли висновку, що прогулянка Закарпаттям виявилась дійсно чудовою. Краса рідної землі здатна зцілювати та надихати навіть у найскладніші часи. Учасники заходу зауважили, що після екскурсійного відео на екрані бажання побачити Срібну землю на власні очі стало ще сильнішим, адже серце Європи б’ється саме тут – серед неповторних природних ландшафтів та щирих посмішок горян.