Віртуальний огляд "Миротворці України: місія миру"

З нагоди Дня українських миротворців, який щорічно відзначається в нашій державі 15 липня, Центр європейської інформації (відділ обслуговування користувачів) підготував віртуальний огляд «Миротворці України: місія миру».

Термін "миротворчість" та сама ідея міжнародного врегулювання конфліктів має досить давнє коріння адже прагнення до мирного вирішення складних, суперечливих питань та запобігання війнам існувало завжди.

На землі проживає безліч людей, у яких погляди на одні й ті ж самі події, речі, обставини, явища можуть істотно відрізнятися. Це стосується різних життєво важливих питань (політики, історії, культури, побуту). Іноді ця ситуація може вплинути на фактор напруженості в суспільстві – суттєво підвисити його рівень, але доволі часто ця напруженість здатна перерости у відвертий, кривавий та цинічний конфлікт на знищення.

Після катастрофічних наслідків Першої світової війни в Парижі, у 1920 році виникла Ліга Націй – перша міжнародна організація, що була заснована з метою розвитку співробітництва, досягнення миру і безпеки між народами. Основними завданнями даної структури були дотримання прав національних меншин і вирішення міждержавних територіальних конфліктів. Хоча Ліга Націй не мала власних військових сил у сучасному розумінні, вона займалася посередництвом, надавала рекомендації та інколи відправляла групи спостерігачів. Проте її нездатність запобігти Другій світовій війні продемонструвала необхідність створення більш дієвого механізму. Уроки, які довелося засвоїти людству після Другої світової, прямо вказували на унікальну цінність того, що так не вистачало на всій планеті – цінність збереження миру.

Саме з цією метою 24 жовтня 1945 року була створена Організація Об’єднаних Націй, у складі якої також передбачалися спеціальні миротворчі сили. Збройні професійні контингенти країн – членів ООН і донині виступають в місцях потенційного конфлікту, стаючи таким собі буфером в точках зіткнення, створюючи для конфліктуючих сторін можливість все вирішити мирним шляхом.

«Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть» – так колись сказав Ісус Христос. Добре, коли конфлікт, що назріває можна вирішити, використовуючи здоровий глузд і дипломатичний підхід. Але іноді цього не достатньо. Важко пояснити природу конфлікту, який раптом виходить з людського розуміння і прагне перерости в криваві сутички. Вся наша історія буквально просякнута такими прикладами.

Нажаль, так склалося, що і в сучасному світі безпека стикається з численними загрозами, адже збройні конфлікти в різних країнах виникають досить часто. Зазвичай для вирішення вони вимагають зусиль світової спільноти на глобальному рівні, тому існує таке явище, як міжнародна миротворча діяльність. Україна, як і решта демократичних країн, до повномасштабного вторгнення, активно співпрацювала з міжнародними організаціями щодо врегулювання жорстоких протистоянь і безпосередню участь в цій діяльності брали українські миротворці.

За час своєї роботи миротворцям вдалося провести масу успішних операцій. І навіть одне врятоване життя виправдовує всі їхні зусилля адже цих життів насправді було сотні і сотні тисяч.

Геополітична карта світу з часів Другої світової істотно змінилася, а після розпаду Радянського Союзу все світове співтовариство зіткнулося з новими проблемами. Утворені незалежні держави, що входили колись до складу тих, хто був біля витоків створення самої Організації Об’єднаних Націй не залишилися осторонь від нових викликів і Україна одна з перших відгукнулася і запропонувала свою допомогу у вирішенні багатьох з них. Так, 15 липня 1992 року два літаки з передовою групою 240-го батальйону на борту здійснили виліт з аеродрому (місто Дніпро) в напрямку Боснії. Ця група налічувала 42 військовослужбовця. Після приземлення в Сараєво українські миротворці практично відразу опинилися в епіцентрі бойових дій, адже місто і аеродром вже обстрілювали снайпери і артилерія.

З того часу українські блакитні шоломи (близько 40 тисяч) брали участь у численних миротворчих місіях на різних континентах, зокрема в Африці, на Близькому Сході та на Балканах, демонструючи всьому світу свій високий професіоналізм, компетентність і надійність у справах врегулювання збройних протистоянь. До повномасштабного вторгнення саме такі контингенти миротворців діяли в Придністров’ї, Косово, Грузії, Лівані, Кувейті, Сьєрра-Леоне, Ліберії, Іраку, Конго, Афганістані та інших регіонах. 

Супроводження гуманітарних конвоїв, охорона об’єктів, патрулювання в зоні відповідальності, участь у програмах роззброєння, відбудова мирної інфраструктури, розмінування і спостереження в якості офіцерів-спостерігачів, посередників та працівників міжнародних штабів миротворчих місій – далеко неповний список завдань, які виконували наші співвітчизники у складі миротворчих підрозділів.

Враховуючи внесок і значення національного миротворчого контингенту України у справі захисту миру і злагоди в зонах військових конфліктів, віддаючи честь тим, хто не пошкодував своє життя і здоров’я, а також з метою зміцнення славних національних традицій , Верховна Рада України 21 травня 2013 року прийняла Постанову № 1165 «Про встановлення Дня українських миротворців" і тепер українські миротворці мають всі підстави на своє власне професійне свято, яке запропоновано проводити щороку 15 липня.

День миротворця в Україні – це день вшанування українських військових та цивільних, які брали участь у миротворчих операціях по всьому світу, а також нагадування про важливість миру та необхідність його підтримки. Це час для роздумів про цінність мирного співіснування, про внесок миротворців у підтримку стабільності та безпеки, а також про те, як важливо плекати мир у власному домі. Миротворчість – не просто професія, це покликання, яке вимагає мужності, самовідданості та віри в можливість вирішення конфліктів мирним шляхом. Українські миротворці мають значний досвід участі у різноманітних місіях під егідою ООН, НАТО та інших міжнародних організацій. Вони працювали у гарячих точках, де часто ризикуючи своїм життям, захищали цивільне населення, надавали гуманітарну допомогу та сприяти встановленню стабільності. 

День миротворця – це нагода подякувати цим героям за їхню службу та відзначити їх вагомий внесок у загальну справу миру. Це також час для роздумів про те, що мир не є даністю, його потрібно будувати і берегти, як найцінніший дар.

Для України, яка переживає війну на своїй території, питання миру та безпеки набуває особливого значення. 

Миротворчість – це не лише про військові операції. Це про дипломатію, про переговори, про підтримку гуманітарних ініціатив, про розвиток освіти та культури. Це про все те, що сприяє побудові стабільного та процвітаючого суспільства, вільного від насильства та конфліктів.

Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, президент України Володимир Зеленський підписав указ про повернення всіх українських миротворців додому. Це рішення було абсолютно логічним і необхідним, адже країні потрібен був кожен досвідчений військовослужбовець для відсічі агресії.

На той момент в операціях ООН та інших міжнародних місіях за межами України брали участь сотні українських військовослужбовців та поліцейських. Вони були розгорнуті в різних куточках світу, від Африки (ДР Конго, Малі) до Близького Сходу, виконуючи найрізноманітніші завдання: від патрулювання та моніторингу до гуманітарної допомоги та розмінування.

Ми віддаємо шану героям-миротворцям й замислюємося над тим, що ми можемо зробити для того, щоб мир став реальністю для всіх.

Для України, яка переживає війну на своїй території, питання миру та безпеки набуває особливого значення. «День українських миротворців для вітчизняної історії має надзвичайно важливе значення, адже він присвячений тим людям, які розуміють, що таке справедливість, мир, людям, які показують нашу державу з позитивної точки зору за кордоном. Для того, щоб бути миротворцем, недостатньо бути просто воїном, потрібно бути дипломатом, психологом, людиною, яка розуміє проблеми інших. Хто, як не Україна, після початку російської агресії розуміє, що таке проблеми людей, що таке горе, втрата своїх територій? Тому миротворці, які працювали за кордоном, є нашими дипломатами, вони є тими, хто проявляв Україну з найкращої сторони. І ми повинні поважати і завжди пам’ятати тих, хто загинув під час виконання свого професійного обов’язку, аби майбутні покоління розуміли цей подвиг, – зазначив заступник міністра у справах ветеранів України з питань європейської інтеграції Олексій Ілляшенко у 2022 році.

У нинішній, надзвичайно складний період повномасштабного вторгнення, роль українських миротворців зазнала кардинальних змін. Якщо раніше вони були символом внеску України у світову безпеку та стабільність, то сьогодні переважна більшість цих досвідчених воїнів стоїть на захисті суверенітету та територіальної цілісності власної держави.

Після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, президент України Володимир Зеленський підписав указ про повернення всіх українських миротворців додому. Це рішення було абсолютно логічним і необхідним, адже країні потрібен був кожен досвідчений військовослужбовець для відсічі агресії.

На той момент в операціях ООН та інших міжнародних місіях за межами України брали участь сотні українських військовослужбовців та поліцейських. Вони були розгорнуті в різних куточках світу, від Африки (ДР Конго, Малі) до Близького Сходу, виконуючи найрізноманітніші завдання: від патрулювання та моніторингу до гуманітарної допомоги та розмінування.

Повернення контингентів відбувалося поступово. Так, у вересні 2022 року в Україну повернулися останні військові, які виконували миротворчу місію в Конго, а до травня 2022 року з Малі були відкликані шість вертольотів Мі-8 з екіпажами. Це був крок, який засвідчив пріоритет національної безпеки в умовах повномасштабної війни.

Саме досвід, здобутий у миротворчих місіях, виявився безцінним у протистоянні агресії. Зараз колишні українські миротворці активно захищають Україну від рагресора, застосовуючи свій досвід на фронті. Вони воюють у складі Збройних Сил України, Національної гвардії та інших силових структурах, виконуючи бойові завдання, навчаючи побратимів, надаючи гуманітарну допомогу та беручи участь у розмінуванні. Українські миротворці, які раніше роз'єднували конфліктуючі сторони в інших країнах, тепер мужньо боронять рідну землю від загарбника. Ця боротьба є не лише захистом своєї території, а й боротьбою за принципи міжнародного права, які українські миротворці так довго відстоювали за кордоном.

Таким чином, на сьогодні, роль українських миротворців полягає в безпосередньому захисті власної держави. Їх набутий, багаторічний досвід, професіоналізм та самовідданість є важливим внеском у спільну перемогу України над агресором.