пʼятниця, 30 грудня 2016 р.

IV Всеукраїнський конкурс есе "Я - європеєць"
Друзі! Пункт європейської інформації Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського вітає вас з Новим Роком! Бажаємо в прийдешньому році здійснити все задумане, втілити в життя всі ідеї і плани! І нехай не тільки в наступаючому році, але і завжди з вами поруч будуть найдорожчі та найрідніші люди!

неділя, 18 грудня 2016 р.

Дев’ятнадцятого грудня в Україні відзначають День святого Миколая

За традицією, в День святого Миколая батьки вночі кладуть дітям подарунки під подушки, зберігаючи у таємниці свою причетність до цих подарунків, для того, щоб діти вірили у чудо і вчилися у святого Миколая милосердю.
А як відзначають цей день у Європейських країнах?
Напередодні свята Пункт європейської інформації пропонує ознайомитися з цікавими традиціями святкування Дня святого Миколая, що склалися у країнах Європи ще за часів середньовіччя.
В середньовічній Німеччині напередодні Дня святого Миколая батьки презентували дітям новий зимовий одяг. З часом вони почали робити це таємно, вночі, щоб діти вірили в чудеса святого. Згодом, окрім одягу, дітям почали дарувати ласощі: горіхи, сухофрукти та особливі солодкі хлібці з сушеними грушами; шкільне приладдя, іграшки, які клали в нові чи начищені та відремонтовані старі черевики, які ставили поблизу камінів, чи у панчохи, які вішали на каміни. Діти вірили, що святий саме через камін закидає в дім подарунки. Неслухняним дітям клали в'язку різок. Вважалося, що імена тих хто гідний чи не гідний подарунка записувалися в Золотій книзі, якою володів святий Миколай. Діти також часто вірили, що Миколай приходить з віслючком, який допомагає йому розвозити подарунки. Тому вони клали поруч зі своїм взуттям моркву для нього. За легендою віслюк святого Миколая веде свій рід від віслюка, на якому Ісус Христос святково в'їжджав у Єрусалим напередодні Розп'яття.
З Німеччини звичай робити дітям подарунки від імені святого Миколая розповсюдився на сусідні країни —Австрію, Нідерланди, Чехію, Словаччину, Польщу, звідки він, ймовірно, перейшов на українські землі. Це підтверджується тим, що в Україні звичай класти дітям подарунки під подушку зберігся передовсім на Правобережній Україні, яка свого часу перебувала під Річчю Посполитою.
В деяких країнах Миколай має інших супутників. У Австрії вважали, що напередодні свята містами бігають крампуси (чорти), яких згодом розганяє святий Миколай, вирушаючи роздавати подарунки. В Чехії вірили, що святого супроводжують чорт і ангел: кожен з них має книгу, де занотовуються добрі і погані справи дитини, на основі яких святий вирішує, чи гідний малюк подарунків. В Голландії діти були переконані, що святий Миколай щороку приїжджає в Роттердам на кораблі з Іспанії, яка уособлювала «теплі країни». Миколай в'їжджав у місто на коні у супроводі «Чорних Пітів» — помічників-негренят. У червоному вбранні католицького єпископа й з єпископською палицею він їздив країною та роздавав подарунки. Сьогодні на основі цієї легенди щороку відбувається театралізоване дійство.
З часом діти почали писати листи святому, в яких перелічували добрі справи, просили пробачення за погані і писали, який саме подарунок хочуть отримати.

В Західній Європі, в часи Реформації, коли засуджувалося шанування святих, в протестантських країнах святий Миколай був замінений новонародженим Ісусом, відповідно, подарунки, саме від його імені, стали даруватися на Різдво Христове. З приходом Контрреформації, традиція дарувати подарунки від імені Миколая відродилася, однак, була вже міцно прив'язана до Різдва. Згодом, образ святого Миколая перестав асоціюватися напряму зі святим, перетворившись в міфічний та комерціалізований образ Санта Клауса.

пʼятниця, 9 грудня 2016 р.

10 грудня у світі відзначають День Нобеля

Щорічно 10 грудня  відзначають День Нобеля. 
Цього дня відбувається урочисте вручення Нобелівської премії в Стокгольмі.
Нобелівські премії користуються міжнародним визнанням як найпочесніша громадянська відзнака. Кожен лауреат отримує золоту медаль із зображенням Нобеля і диплом.
Нобелівські премії з фізики, хімії, фізіології або медицини, літератури та економіки вручає лауреатам його Величність Король Швеції. Розмір грошової премії змінюється щорічно і становить приблизно 1 мільйон доларів. Нобелівські премії мають великий міжнародний престиж.
Нобелівську премію в 2016 році почали присуджувати з 3 жовтня. Сума, яка виплачується переможцям, дорівнює восьми мільйонам шведських крон (близько 24 мільйонів гривень).
Якими відкриттями вчені вразили світ на цей раз?
В області фізіології і медицини Нобелівську премію отримав Есінорі Осумі, який дослідив механізм аутофагії – «самопоїдання» клітин.
Нобелівську премію з фізики в цьому році отримали відразу троє вчених зі США, Британії та Шотландії. Девід Таулес, Данкан Халдейн і Джон Костерлиц отримали нагороду за теоретичні відкриття топологічних фазових переходів і топологічних фаз матерії.
Нобелівську премію миру в 2016 році отримав президент Колумбії Хуан Мануель Сантос, тому що саме він зміг покласти край громадянській війні, що тривала 52 роки.
Нобелівську премію по економіці отримали американці Олівер Харт з Гарвардського університету і Бенгт Холмстрем з Массачусетського технологічного інституту. Високої нагороди вони удостоїлися за розвиток теорії контрактів, яка пояснює, чому ми укладаємо різні контракти на виконання різних типів робіт, і чому ці угоди влаштовано саме так, а не інакше.
Нобелівську премію з літератури 2016 отримав американський співак Боб Ділан. Нагороди він удостоєний за "створення нових поетичних виразів в рамках великої американської пісенної традиції".
Боб Ділан – один з найбільш значущих і популярних музикантів сучасності. Деякі його композиції використовували у США учасники рухів за громадянські права.
Пункт європейської інформації запрошує усіх бажаючих завітати до Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського й ознайомитися з документами, що розповідають про Альфреда Нобеля та лауреатів Нобелівської премії.
Ось деякі з них:

Альфред Нобель (1833-1896). Москва : Де Агостини, 2009. 31 с. : ил. (100 человек, которые изменили ход истории).

Лауреаты Нобелевской премии / О. В. Ларина [и др.]. Москва : Дом Славянской книги, 
2006. 864 с.

Лауреаты Нобелевской премии : энциклопедия : в 2-х кн. : пер. с англ. / ред. Е. Ф. Губский. Москва : Прогресс, 1992 .
           Кн. 1 : А Л. 1992. 740 с.
           Кн. 2 : М Я. 1992. 852 с.

Мусский С. А. Сто великих нобелевских лауреатов / Сергей Анатольевич Мусский. Москва : Вече, 2004. 480 с. (100 великих).

Шкляр Л. Є. Під знаком Нобеля: Лауреати Нобелівської премії з літератури 19012006 /
 Л. Є. Шкляр, А. Г. Шпиталь. Київ : Грамота, 2006. 504 с.



понеділок, 5 грудня 2016 р.

У Пункті європейської інформації оновлено інформаційну виставку «Освіта без кордонів»

Для майбутніх абітурієнтів та їх батьків зима – це час для роздумів, коли  не поспішаючи,  можна визначитися з планами на майбутнє, вивчити різноманітні пропозиції освітніх послуг і обрати найвигідніші.  
Матеріали, які представлені на інформаційній виставці «Освіта без кордонів», ознайомлять усіх бажаючих з найновішими пропозиціями європейських вишів. Вищі навчальні заклади Польщі, Чехії, Словаччини та інших країн Європи готові надати українським студентам якісну освіту.



  Кожен з нас має право вибору і право будувати майбутнє своєї мрії, а наша інформаційна підтримка допоможе  визначитися зі своїм вибором.

Наша адреса: вул. Небесної сотні, 17, кімната 310. 

вівторок, 29 листопада 2016 р.

Щорічно 30 листопада в багатьох країнах відзначається Всесвітній день домашніх тварин (World Day Pets)

За європейськими традиціями свої свята відзначають не лише люди, але й домашні тварини.
Кіт Монік, мій домашній улюбленець
Ідея проголошення даного свята була озвучена на Міжнародному конгресі прихильників захисту природи, що проходив у Флоренції (Італія) в 1931 році. Тоді різні екологічні організації та природоохоронні суспільства заявили про готовність організовувати різноманітні масові заходи, спрямовані на виховання в людях почуття відповідальності за все живе на планеті, у тому числі і за домашніх тварин.
З тих пір свято проводиться щорічно і присвячується всім одомашненим людиною тваринам, щоб ще раз нагадати всьому людству про відповідальність за «братів наших менших». Не дивно, що девізом цього Дня стали слова Маленького принца з твору Антуана де Сент-Екзюпері: «Ти назавжди у відповіді за тих, кого приручив», які звернені до всіх нас.
Відзначають це свято по-різному. Хтось проводить пікети на захист домашніх тварин, а хтось пригощає своїх улюбленців смачненьким і виконує усі їх забаганки.
За даними опитування, яке провела компанія Research & Branding Group, більша половина жителів України утримує домашніх тварин (57%). Найчастіше українці тримають дома котів (79%) і собак (61%).
За іншими статистичними даними Україна займає дев’яте місце в рейтингу країн, де більше всього людей тримає вдома котів, їх загальна кількість становить 7, 5 млн.
Хоча в Україні цей день не відзначають на офіційному рівні, однак у 57% українців є привід привітати своїх улюбленців зі святом, привернути увагу української спільноти до проблем домашніх тварин, зробити щось заради  покращення їх становища.


понеділок, 21 листопада 2016 р.

Пункт європейської інформації вітає усіх читачів нашого блогу з Всесвітнім днем вітань

Вітаємо Вас! Ця проста і нехитра фраза знайома кожному з нас. Ми говоримо її, майже не замислюючись про це. Своїм привітанням ми привертаємо до себе увагу співрозмовника, відкриваємося перед ним, створюємо дружню обстановку. Привітанням можна показувати безліч почуттів та емоцій, своє особливе ставлення до людини. Вітання  це проста  універсальна дія,  яку ми здійснюємо на початку будь-яких ситуацій, надаючи позитивний вплив на будь-який процес. Вона виключає пасивність і є своєрідною акцією життєствердження.
Всесвітній день вітань, починаючи з 1973-го року, став щорічно відзначатися 21 листопада. Своїм виникненням він зобов’язаний двом братам – Брайану і Майклу Маккомак, громадянам Сполучених Штатів Америки.
Пропонуємо познайомитися з найпоширенішими  європейськими вітаннями, адже цивілізована Європа в цьому плані досить цікава. Тут існують шаблонні привітання, діючі переважно по всій планеті, у тому числі в нашій державі. Люди незалежно від національності обмінюються фразами «Привіт», «Здрастуйте», «Добрий день/вечір/ранок» тільки на своїй рідній мові. Так, іспанці говорять при зустрічі «Hola», данці – «Goddag», французи – «Bonjour», угорці – «Szia», португальці – «Oi».
Цікавий сербський варіант привітання: наші брати південні слов'яни вимовляють, побачивши знайомого, слівце «Поздрав», дуже співзвучне з російським «Вітаю». А по суті це аналог вітчизняного «Здрастуй», в якому укладено побажання міцного здоров'я і довгих років життя. Те ж саме означає вітання болгар «Zdraveite». У свою чергу голландське «Hallo», фінський «Hei», шведське «Hej» на кшталт нашого «Привіт» при проголошенні цього слова, до речі, ми даємо зрозуміти, що «привечаем» людини, тобто готові прийняти його у себе вдома в якості гостя.
Є й інші, цілком оригінальні привітання, здійснювані європейцями «без зайвих слів», характерні для представників певної національності. Наприклад, французи обмінюються дружнім поцілунком в щічку». Але в більшості випадків всі європейці використовують в якості привітання, рукостискання, а для особливо близьких людей у них припасений «зліт брів». Крім того, є у різних представників білошкірих народів унікальні привітання-фрази. Британець, помітивши знайомого, задає питання: «How do you do?», що значить «Як справи», а буквально «Як ти робиш?» Італійці кажуть «Come sta», що перекладається: «Як стоїш?».

пʼятниця, 18 листопада 2016 р.

16 листопада до Полтави завітали Януш Яблонський, генеральний консул Республіки Польща у Харкові та Ян Ждановський, віце-консул Республіки Польща з питань культури

16 листопада Спілка шанувальників польської культури на Полтавщині «Полонія», з якою тісно співпрацює наш Пункт європейської інформації, організувала відкриття меморіальої дошки на честь славнозвісного митця-фотографа Йозефа Целестиновича Хмелевського (вул. Соборності, 20). 
Йозеф Хмелевський
Ініціативу підтримала своїм рішенням Полтавська міська рада. Автор пам'ятки – член Національної Спілки Художників України, полтавський скульптор Сергій Олешко. На відкриття меморіальої дошки  завітали поважні гості – Януш Яблонський, генеральний консул Республіки Польща у Харкові та Ян Ждановський, віце-консул Республіки Польща з питань культури.
Докладно про цю подію можна дізнатися з публікації в газеті «Коло» http://kolo.news/category/suspilstvo/982.
 Нагадаємо,  Хмелевський Йозеф (Йосип) Целестинович (18.3.1849, Варшава - 5.8.1924, Полтава) проживав у Полтаві з 1875 року. 

Він був відомим  український фотографом і фоторепортером, одним з найбільш відомих фотомайстрів Російської Імперії II-ї половини ХІХ – початку ХХ ст.

Візитівка Йозефа Хмелевського
Фотоательє  Йозефа Хмелевського знаходилося в будинку М. К. Ромера (1875-1880, на розі Олександрівської та Стрітенської, напроти державного банку), потім у будинку О. С. Васильєва (1880-1922 (?), Олександрівська, 30).
В. Волков. Стрітенська церква. Поруч будинок Ромера, де розташовувалося ательє Йозефа Хмелевського


 За фотографіями Й. Хмелевського видані серії поштових листівок «Види Малоросії» і «Типи Малоросії» (19021916). Листівки видавалися в «Писчебумажном магазине И. Дохмана въ Полтаве». 

Йозеф Хмелевський з серії«Види Малоросії» 

середа, 16 листопада 2016 р.

16 листопада у Пункті європейської інформації відзначили Міжнародний день толерантності



Ми самі створюємо світ в якому живемо, прикладаючи певні зусилля, коригуючи власну поведінку ми змінюємо його на краще. Про ці, та інші важливі речі говорили восьмикласники, які навчаються у полтавських  загальноосвітніх школах № 28 та № 7.  

На бібліотечному уроці «Будь толерантним» учні не лише знайомилися з теоретичними аспектами толерантності, але й брали участь у цікавих іграх, які допомогли їм усвідомити, що непотрібно намагатися бути «таким як всі», непотрібно приховувати свою індивідуальність та засуджувати людину, яка думає інакше, яка має інше віросповідання, одягається інакше  тощо.


Учасники уроку толерантності вчилися бачити особливе в схожому і схоже в особливому. Вони зрозуміли, що толерантність – це не просто поступливість, а активна життєва позиція. Вона допомагає зберігати добрі стосунки з оточуючими й, водночас, володіти ситуацією.



Обговоривши проблему толерантності, школярі сформулювали основні правила толерантної поведінки:
-    поважай думку іншого;
-   намагайся зрозуміти іншу людину;
-  всі люди не кращі і не гірші. Вони просто різні.
Квітка толерантності, яку створили учасники заходу, засвідчила засвоєння уроків толерантної поведінки і бажання слідувати їм у повсякденному житті.


 Дякуємо заступнику директора ЗОШ № 28 Ірині Сергіївні Земелько та вчителю  зарубіжної літератури, художньої культури, етики школи № 7 Литовченко Тетяні Михайлівні за плідну співпрацю.
Під час заходу були використані відеоматеріали: https://youtu.be/CNOHOiFRU3k

вівторок, 15 листопада 2016 р.

Пункт європейської інформації повідомляє

23 листопада 2016 року о 12.30
(Полтавська державна аграрна академія, МАЗ)
відбудеться презентація
стипендіальної програми ім. Лейна Кіркланда
за участі координатора програми Анни Венцик

Програма реалізується в рамках двосеместрового навчання у вищих навчальних закладах Польщі та 2–4 тижневих професійних стажувань у державних або приватних установах й організаціях.
До участі запрошуються політики, підприємці, діячі культури, викладачі, журналісти, які здобули вищу освіту та зацікавлені у розвитку демократії, економіки та громадянського суспільства у своєму регіоні.
Стипендія охоплює широкий ряд спеціальностей, серед яких: економіка, менеджмент, державне управління, охорона здоров‘я, соціологія, політологія, право, міжнародні відносини та інші.
Організатори програми Польсько-Американський Фонд Свободи та Фонд Лідери Змін надають стипендію розміром 1800 злотих на 9 місяців. Додаткова стипендія покриває оплату за навчання, проживання у Польщі, страхування, транспортні витрати.

Детальна інформація: Польський Центр ПДАА
м. Полтава, вул. Сковороди, 1/3
тел. 0999850839 – Олена Кощенко, керівник Польського Центру

інтернет сторінка програми: www.kirkland.edu.pl

понеділок, 7 листопада 2016 р.

Зустріч ініціативних громадян в Пункті європейської інформації, що діє у відділі обслуговування користувачів Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського

3 листопада до Пункту європейської інформації завітав німецький публіцист та письменник Крістофер Брумме разом з однодумцями, які хочуть зробити проживання у нашому місті по європейськи комфортним.
Перш ніж потрапити в Україну, пан Брумме подолав 4500 кілометрів на ровері. Три з половиною місяці він витратив на те, щоб перетнути Німеччину, Польщу, Молдову і Україну.
Суспільні процеси, які відбуваються в нашій державі, так вразили німецького письменника-публіциста, що він написав книгу «Майдан Молотова» і залишився в Україні набагато довше, ніж планував.
Потрапивши до Полтави, пан Брумме поставив за мету зібрати команду однодумців, діяльність якої буде спрямована на покращення багатьох аспектів нашого буття: екології, освіти, мистецтва.
Один з напрямків діяльності майбутнього громадського об’єднання – співпраця з Полтавською обласною універсальною науковою бібліотекою імені І. П. Котляревського.
Крістофер Брумме та заступник директора бібліотеки з інформаційних технологій  Людмила Власенко обговорили можливості співпраці щодо поповнення фонду бібліотеки новими книгами іноземними мовами.


Разом з полтавським архітектором Артуром Арояном Крістофер Брумме розглянув можливості перетворення Полтави у місто велосипедистів. В ході бесіди Артур Ароян заначив, що Полтава на сьогодні мало пристосована для велосипедного транспорту, але в місті, розпочинаючи з березня 2016 року, реалізується Концепція розвитку велосипедної інфраструктури міста.
Обговорювали небайдужі громадяни й інші неменше цікаві питання. Сподіваємося, що зусилля німецького письменника-публіциста та небайдужих членів місцевої громади перетворять Полтаву на справжнє європейське місто.




неділя, 6 листопада 2016 р.

Готуємося до свята: 11 листопада День незалежності Польщі

11 листопада 1918 року, після чотирьох поділів території країни між іншими державами Польща повернула свою цілісність і здобула незалежність. В цей день Регентська Рада Польщі призначила «начальником держави» Йозефа Пілсудського.
До початку II світової війни День незалежності святкували лише двічі – в 1937 і 1938 роках.
Під час нацистської окупації Польщі у 19391944 роках свято було заборонене. У 1945 році тодішня польська влада встановила святкування національного свята  22 липня. В цей день було підписано маніфест Польського комітету національного визволення.
У період Польської народної республіки (1952–1989 рр.) свято незалежності було  також під забороною. Його відновили законом сейму ПНР у 1989 році.
З тих пір 11 листопада є головним національним святом у Республіці Польщі. Цей день є вільним від роботи, в багатьох польських містах відбуваються щорічні урочистості. Проводяться служби божі за Вітчизну, покладаються квіти до пам’ятників тих, хто  загинув за свободу, відбуваються реконструкції подій початку 20 століття, проходять конкурси на спільне виконання патріотичних пісень тощо.
На сьогодні Польща є членом Європейського Союзу (з 1 травня 2004 року) і будує добросусідські відносини з Україною. Під час перепису населення у Польщі, у 2002 році, українцями себе назвало 27 тисяч громадян. А за даними перепису населення в Україні у 2001 році, поляками себе визнають 219,2 тис громадян. В багатьох обласних центрах діють  товариства польської культури.  Сучасна Польща є однією з найпопулярніших країн для трудових мігрантів з України. У першому півріччі 2016 року консульства та дипломатичні відомства Польщі видали українцям 700 тисяч віз.
Зважаючи на постійну взаємодію громадян обох держав, інформація про традиції, культуру, сучасне життя в Польщі є  актуальною для українців. 
До Дня Незалежності Польщі Пункт Європейської інформації пропонує переглянути невеличке відео «Poland is beautiful». 

Для тих, хто бажає мати свіжу інформацію щодо працевлаштування чи навчання в Польщі радимо звернутися до сайту «OSTARBEITER: Польща для українців» http://ostarbeiter.vn.ua

пʼятниця, 4 листопада 2016 р.

Порядок звернення до Європейського суду з прав людини

За оцінками фахівців Україна була і залишається лідером зі звернення громадян до Європейського суду з прав людини.
На кінець 2015 року на розгляді Європейського суду з прав людини було 64 тис. 850 справ, із них 13 тис. 850 справ  заяви проти держави Україна наших громадян.
Зважаючи на стан вітчизняного правосуддя, потреба звернутися до Європейського суду з прав людини може виникнути у більшості українців. Тому варто знати порядок звернення до Страсбурзького суду.
Пункт європейської інформації Полтавської обласної бібліотеки імені І. П. Котляревського пропонує ознайомитися з «Порядком звернення до Європейського суду з прав людини».
Джерело інформації: офіційний веб-сайт Міністерства Юстиції України: