Клуб європейського кіно





14 квітня

Жану-Полю Бельмондо - 87 !


9 квітня відзначає свій день народження один із найвідоміших акторів французького кінематографа – Жан-Поль Бельмондо. Забіяка і серцеїд, улюбленець долі і неординарний актор, Бельмондо, незважаючи на свій досить солідний вік, залишається таким же життєлюбом, як і в часи своєї молодості. Пропонуємо пригадати найцікавіші факти з життя цього чудового актора.

Жан Поль Бельмондо народився 9 квітня 1933 в передмісті Парижа Неї-сюр-Сен.
Батько Жан-Поля Бельмондо був відомим скульптором. У дитинстві Жан-Поль був дуже гарненьким, і батько використовував його в якості моделі для пухкеньких купідончиків, які і до цього дня можна побачити на фонтанах в Парижі.

               З юних років Жан-Поль відрізнявся невгамовною енергією і постійно потрапляв в якісь  халепи. За хуліганство й бійки його тричі виключали зі шкіл. Щоб знайти застосування цій кипучій енергії, хлопець зайнявся спортом. У 18 років Бельмондо став чемпіоном Парижа з боксу в напівсередній вазі і увійшов до збірної Франції. На одному з матчів йому зламали ніс, але пізніше він зміг перетворити цю ваду  в родзинку своєї зовнішності та візитну картку героя-коханця, бунтаря і забіяки.
Бельмондо так захопився боксом, що всерйоз замислювався про спортивну кар'єру. Але любов до кінематографа все-таки виявилася сильнішою. Хоча спортивне минуле знадобилося акторові пізніше – всі трюки в своїх фільмах до 52 років він виконував самостійно, до тих пір, поки на зйомках не стався нещасний випадок – Бельмондо зірвався з висоти і отримав серйозну травму спини.

               Викладачі не бачили перспектив у свого учня і говорили, що з такою зовнішністю він може грати хіба що негідників і недоумкуватих, що він не зможе грати героїв-коханців, оскільки своїм обличчям буде тільки наводити жах на дівчат. Однак в цьому вони помилилися. Бельмондо став зіркою кінематографа, при цьому і на знімальному майданчику, і за його межами без особливих зусиль підкорював жіночі серця. Його партнерками були найвродливіші актриси: Урсула Андресс, Джина Лоллобриджида, Софі Лорен, Катрін Деньов, Клаудіа Кардинале та  інші.

               У актора було четверо дітей, але старша дочка Патриція трагічно загинула під час пожежі в 1994 р. Молодша дочка Стелла народилася, коли Бельмондо було вже 70 років. Її матір'ю була манекенниця і танцівниця Натті Тардівель, яка залишалася поруч з Бельмондо в найскладніші для нього часи, допомагаючи йому встати на ноги після інсульту.

               Жан-Поль Бельмондо - Командор ордену Почесного легіону і ордену мистецтв і літератури, удостоєний премії «Сезар» (1989) і Золотої пальмової гілки Каннського кінофестивалю (2011), двічі номінувався на премію BAFTA як кращий іноземний актор.

 

Не почуватися самотнім: кінематографічний порадник

Мистецтво зберігає в собі людський досвід і мудрість. Тому не дивно, що ми часом звертаємося до нього у пошуках відповіді на особисті питання: що робити, коли загубив сенс життя? Як впоратися із нещасливим коханням? Що вдіяти з відчуттям самотности? Як жити далі? Особливо багато тривожних питань виникає зараз, коли ситуація в країні, в цілому світі викликає хвилювання і сумніви, невпевненість у завтрашньому дні. Наша порада: читати цікаві книги, переглядати час від часу хороші фільми!

Інгмар Бергман і «Сунична галявина»


Сценарій картини був написаний за два місяці, навесні 1957, коли Бергман знаходився в лікарні, а вже на початку липня стартували зйомки, які тривали до кінця серпня.
За сюжетом герої прямують до міста Лунд, де і знімалися фінальні сцени картини. Для епізодів літнього будинку кінематографісти використовували особняк в Сальтшебадене недалеко від Стокгольма. Також на одній з вулиць історичного центру столиці Швеції була знята сцена страшного сну. Загалом, працювала група досить безтурботно. Зйомки проходили в павільйоні Svensk Filmindustri в Стокгольмі, а також на відкритому майданчику, що належить студії. Найбільші  складнощі були пов'язані з виконавцем головної ролі Віктором Шестремом, ветераном шведського кіно, актором і режисером, чия творча діяльність мала сильний вплив на Бергмана.


На момент зйомок йому було вже сімдесят сім років, він хворів, і, взагалі, не хотів брати участь в картині. Однак його вдалося вмовити хитрістю. Виконавцю пообіцяли, що від нього буде вимагатися лише «лежати під деревом, їсти суницю і думати про своє минуле». Вийшло трохи складніше, але відмовитися Шестрем вже не міг. Відразу після зйомок почався монтаж, який тривав ще кілька місяців. У грудні відбулася прем'єра в Швеції, далі стрічка взяла участь в основному конкурсі Берлінського кінофестивалю, де отримала головний приз, «Золотого ведмедя», і незабаром розійшлася по всьому світу. Про вплив «Суничної галявини» на свою творчість говорили великі: Андрій Тарковський, Стенлі Кубрик, Вуді Аллен і багато інших. А Денніс Хоппер, Вім Вендерс, Педро Альмодовар, Девід Кроненберг, Ларс фон Трієр, Тім Бертон і той же Вуді Аллен свої картини знімали під впливом «Суничної галявини», не обійшлося і  без прямого цитування.






26 лютого

Відбувся перегляд драми "Зоопарк"

 (в рамках фестивалю "Нове британське кіно-2019")


26 лютого 2020 року у Клубі європейського кіно відбувся перегляд військової драми режисера Коліна МакАйвора  «Зоопарк". Сюжет стрічки розгортається в 1941 році в Північній Ірландії. Белфаст починає бомбити німецька авіація. Діти і жінки вчаться ховатися в бомбосховищах, а чоловіків призивають на фронт. Школяр Том переживає, що його батько теж йде на війну і залишає без нагляду тварин в зоопарку, де він працював ветеринаром. Том, який любить тварин та  звик допомагати батькові їх доглядати, продовжує приходити в зоопарк.


Особливо його цікавить маленьке слоненя на ім'я Бастер. Коли хлопчик розуміє, що Бастер може померти, він придумує план порятунку. Правда, для його здійснення Тому знадобиться допомога дітей, яких він раніше не вважав своїми друзями, і підмога одного дорослого.
Головні ролі у військовій драмі Коліна МакАйвора виконали зірки британського кіно – Арт Паркінсон, який зіграв Рікона Старка у «Грі престолів», Пенелопа Вілтон з «Абатства Даунтон» та Тобі Джонс.


І хоча в стрічці було немало драматичних моментів, які у глядачів інколи викликали сльози на очах, фільм надзвичайно всім сподобався. Особливо хвилювалися за чотириногих героїв «Зоопарку».

Цікавим і змістовним було інформаційне повідомлення про фільм та акторів, яке підготувала бібліотекарка Тетяна Гусар.

Перегляд стрічки відбувся за підтримки Британської Ради в Україні та кінодистриб’ютора «Артхаус Трафік». Більше інформації можна дізнатися за посиланнями:
https://www.facebook.com/BritishCouncilUkraine/  та https://www.facebook.com/ArthouseTraffic/



  Відбувся перегляд  фільму "Грім небесний"

29 січня 2020 року у Клубі європейського кіно відбулися перегляд і обговорення мелодрами французького режисера Дені де Ла Пательєра «Грім небесний». Цього разу завітали не тільки наші активні користувачі, які вже давно є прихильниками клубних переглядів, а й  нові кіномани, знавці та шанувальники хорошого французького кіно.





Адже стрічка не може не полонити своєю щирістю, зворушливою наївністю, вражаючою акторською грою. Мішель Мерсьє, Жан Габен, Робер Оссейн – ці імена відомі всім поціновувачам світового кінематографу. Фільми з  цими акторами знають і люблять жителі Франції і Великої Британії, США і Німеччини, України і Росії.


Ніжна і зваблива повія Сімона, героїня Мішель Мерсьє, та  грубіян і пияк, вже немолодий  ветеринар Бріссак, герой Жана Габена, жили на екрані, закохувалися, страждали, боролися за свої почуття, за родину. В залі ж стояла тиша – стрічку переглядали, затамувавши подих, тільки зрідка вибухаючи сміхом чи ділячись невеликим коментарем. І, звичайно, присутні з великою увагою слухали розповідь про великих акторів, яку підготувала Тетяна Гусар.


















Перегляд документального фільму "Сафарі"


28 січня 2020 року у Німецькому кіноклубі, що діє у відділі документів іноземними мовами, відбувся показ німецькомовного  документального фільму « Сафарі» (режисер Ульріх Зайдль). Показ відбувся завдяки співпраці Клубу європейського кіно з українською кінокомпанією "АРТХАУС ТРАФІК".


Страшне в своїй жорстокості документальне викриття мисливців-туристів, які вбивають заради «спортивного інтересу». Цивілізовані європейці цілими сім'ями приїжджають до Африки, щоб постріляти у красивих тварин, сфотографуватися поруч з їх трупами, а після їх оброблення прикрасити здобутими трофеями свої інтер'єри. І хоча деякі епізоди стрічки викликали відчуття  «мурашок» по шкірі, та фільм всім сподобався, змусив в черговий раз задуматися над важливими проблемами нашої планети.



  

Перегляд  стрічки "Невинний" 

Завдяки співпраці з українською кінокомпанією "АРТХАУС ТРАФІК", яка спеціалізується на прокаті арт-кіно, та Всеукраїнською мережею "Кіноклуб",
Клуб європейського кіно розширює свою діяльність.
21 січня спільно з колегами з відділу документів іноземними мовами було організовано показ німецькомовного фільму «Невинний» (режисер Сімон Жакме,).


Перегляд фільмів мовою оригіналу є одним з найефективніших способів вивчення іноземної мови, тому на перегляд прийшли ті, хто любить гарне кіно та бажає вдосконалити свою німецьку мову.


ЗАКРИТТЯ КІНОСЕЗОНУ 2019 РОКУ

ПЕРЕГЛЯД ФІЛЬМУ "ОСЛЯЧА ШКУРА" (РЕЖИСЕР ЖАК ДЕМІ, ФРАНЦІЯ)

2019 рік у Клубі європейського кіно завершився показом фільму «Осляча шкура» (режисер Жак Демі, Франція).
У Франції цей нев'янучий феєричний фільм з елементами гротеску і гумору, з музикою М. Леграна, з Катрін Деньов у головній ролі, давно став культовим твором, який передається з покоління в покоління, і продовжує зачаровувати глядачів будь-якого віку.

Одна з найбільш похмурих і недитячих казок Перро надихнула кінорежисера на створення чудового видовища, яке захоплює дітей і дорослих.Зберігши основну колізію, Жак Демі зробив дуже сучасну і новаторську інтерпретацію цього.
Цей музично-бароковий фільм, знятий в історичних замках Шамбор і дю Плессі-Бурре, майстерно поєднує в собі фантастичний романтизм 19-го століття, сюрреалістичну поезію 20-го, поп-культуру і музику 60-тих 20-го століття.

Секрет оригінальності фільму полягає в багатстві впливів, які Жак Демі зумів увібрати і переробити, в його прекрасний смак, фантазії, любові до живопису і умінні втілити уявний світ на екрані.
Постійні учасники Клубу європейського кіно отримали естетичну насолоду від перегляду цього яскравого фільму.
До нових зустрічей в прийдешньому році.

Фото заходу розміщені на сайті ПОУНБ імені І. П. Котляревського.
Щоб переглянути  матеріал здійсніть перехід за посиланням



27 листопада

ПЕРЕГЛЯД ФІЛЬМУ "ОФЕЛІЯ" (РЕЖИСЕР КЛЕР МАК КАРТІ, АВСТРАЛІЯ)

Інформація і фото заходу розміщені на сайті ПОУНБ імені І. П. Котляревського. Щоб переглянути  матеріал здійсніть перехід за посиланням.

23 жовтня

ПЕРЕГЛЯД ФІЛЬМУ "ПРИНЦЕСА КЛЕВСЬКА" (РЕЖИСЕР ЖАН ДЕЛАННУА, ФРАНЦІЯ)

У Клубі європейського кіно, що діє при Центрі європейської інформації відділу обслуговування користувачів, відбувся перегляд історичної драми французького режисера Жана Деланнуа «Принцеса Клевська».

Фільм знятий за однойменним романом Марі Мадлен де Лафайєт «Принцеса Клевська» («La princesse de Cleves...»). Головні ролі у стрічці виконали відомі французькі актори Жан Маре, Марина Владі та Жан-Франсуа Порон. Драма побачила світ у 1961 році і з того часу здобула любов прихильників з різних країн світу.






Розкішна костюмована стрічка розповідає про події середини ХVI століття, які відбувалися при дворі короля Генріха ІІ. Головна сюжетна інтрига – незаконна любов заміжньої принцеси Клевської до герцога Жака Немурського. Кохання і ненависть, щирість і лицемірство, радість і сум, підлість і порядність, життя і смерть змагалися між собою на екрані. Багаті декорації та вражаюча гра акторів притягували, мов магнітом, погляди глядачів.


 

Присутні уважно слідкували за кожним рухом, кожною фразою головних героїв. Любовний трикутник, палкі почуття, що спалахнули між молодими людьми, несподівані повороти сюжету викликали хвилі емоцій та обговорення.


25 вересня

ПЕРЕГЛЯД ФІЛЬМУ "ДЖЕНТЕЛЬМЕН З ЕПСОМА" (РЕЖИСЕР ЖИЛЬ ГРАНЖ'Є, ФРАНЦІЯ)

25 вересня після коротких літніх канікул Клуб євроейського кіно знову зібрав своїх прихильників.

Осінній сезон розпочався з перегляду та обговорення фільму «Джентльмен з Епсома» (режисер Жан Гранж’є, Франція). Глядачі мали змогу спостерігати за чудовою грою метрів французького кіно: Жаном Габеном та Луї де Фюнесом. Фільм дістав схвальні відгуки серед глядачів. Вони відзначили, що хоча це не «найсмішніша» з класичних французьких комедій, але тема кінних перегонів тут висвітлена дуже цікаво.

За традицією, координатор Центру (Пункту) європейської інформації зробила інформаційне повідомлення, в якому  йшлося про творчий шлях акторів та запропонувала прочитати книги, присвячені їх творчості.



24 серпня

ПЕРЕГЛЯД  ФІЛЬМУ "НАЦІОНАЛЬНИЙ ОКСАМИТ" (РЕЖИСЕР КЛАРЕНС БРАУН, США)


Європейське кіно — найстаріше у світі. За популярністю воно дещо поступається американському, але за повагою з боку кінокритиків перевершує його. Ннезважаючи на визнання європейського кінематографу, багато європейських акторів здобули популярність, знімаючись у фільмах американських режисерів.

Серед них: Чарлі Чаплін, Грета Гарбо, Марлен Дітріх, О́дрі Хе́пберн та багато інших. До таких митців належать і Джордж Вільям Крісп та Анджела Бриджит Ленсбері.

З творчістю цих британських акторів, пік популярності яких припадає  на 40 - 60-ті роки 20 століття, учасники Клубу європейського кіно познайомилися, переглянувши фільм «Національний оксамит» (режисер Кларенс Браун, США).





Англія, 20-ті роки XX століття. Юна Вельвет Браун виграє в лотерею коня по кличці Пай  і вирішує виставити скакуна у Великих Національних скачках з перешкодами.
Її рідні заперечують проти такої ідеї, але скоро змінюють свою думку. Юній вершниці пощастило, іменитий жокей Мі Тейлор вирішує тренувати її перед змаганнями.
Готуючи Вельвет до стрибків, мати дівчинки витрачає всі заощадження.
Дівчинка робить чоловічу зачіску, щоб видати себе  за жокея, адже за правилами перегонів особи жіночої статі не можуть брати участь у змаганнях. Дівчинка разом з улюбленим конем приходить до фінішу першою, але її відразу ж дискваліфікують і позбавляють титулу і призу.





У глядачів фільм викликав жвавий інтерес до теми кінних перегонів у світовому європейському кінематографі.












26 червня

ПЕРЕГЛЯД ФІЛЬМУ "ЛЮДИНА НА І'МЯ УВЕ" (РЕЖИСЕР ГАННЕС ГОЛМ, ШВЕЦІЯ)

Постійні учасники Клубу європейськогьо кіно переглянули  екранізацію роману Фредріка Бакмана "Чоловік на і'мя Уве".
Роман було екранізовано у 2015 році. Відтоді фільм Ганесса Голма здобув багато кінонагород: премію Європейської кіноакадемії за кращу європейську комедію (2016), три премії "Золотий жук" (2016). Роботу швецьких кінематографістів було нміновано на  "Оскар" (2017).


У свої літні роки Уве заробив собі славу в'їдливого буркотуна, у якого є претензії практично до всього світу. Начебто, він робить все правильно: харчується за графіком, лагодить все на своєму шляху, а вже з порядком і зовсім не розлучається, тому помилки інших приводять його в лють. Але незабаром у нього виникають суїцидальні нахили...




Полтавських глядачів схилювала історія життя Уве. Обговорюючи фільм, вони зазначили, що за жанром цей фільм скоріше драма ніж комедія.

З цікавістю вои прослухали інформаціне повідомлення про творчість виконавців головних ролей. Координатор Центру європейської інформації представила увазі присутніх книгу Фредеріка Бакмана, яка зберігається у фонді Бібліотеки.




В рамках фестивалю "Французька весна" відбувся  додатковий показ фільму "Дівчата з Рошфора"


24 квітня у рамках фестивалю  «Французька весна» відбувся додатковий показ фільму «Дівчата з Рошфора» (режисер Жан Демі, Франція).

Додатковий показ було організовано для старшого покоління учасників Клубу європейського кіно.  Вони з задоволенням поринули в атмосферу французької музики та насолоджувалися красивими танцями.
Для кращого розуміння фільму було організовано аудіосупровід (читання українських субтитрів вголос).

Перед показом, глядачі переглянули презентацію, що розповідає про історію створення фільму.
Традиційне анкетування, яке проводиться після перегляду, засвідчило ‒ глядачі оцінили фільм якнайкраще (5 балів).






Організаторами фестивалю "Французька весна" є Французький Інститут в Україні у співпраці з компанією"Артхаус Трафік".

19 квітня

Фестиваль "Французька весна" триває

 Перегляд музичної драми "Едем"


Центр європейської інформації, що діє у відділі обслуговування користувачів та відділ документів іноземними мовами продовжують дарувати полтавцям приємні зустрічі з французьким кіно.

Секрет успіху фільмів, що демонструються в рамках фестивалю «Французька весна» – цікавий сюжет в поєднанні з неповторною музикою Мішеля Леграна.

19 квітня полтавські глядачі переглянули фільм «Едем» (режисер Міа Хансен-Лов). В центрі сюжету – історія життя одного французького діджея, який прославився як піонер французького хаусу, що став дуже популярним в 90-х.


Нагадаємо, що Французька мова  – третя за популярністю іноземна мова, яку вивчають в Україні, після англійської та німецької. В Україні близько 275 000 учнів вивчають французьку у молодшій, середній та старшій школах, з яких більше 14 000 – у школах з поглибленим вивченням французької мови, у яких урокам французької приділяється у 2,5 більше навчального часу у порівнянні з іншими шкільними навчальними закладами. Близько 39 000 студентів, спеціалістів у галузі французької мови та студентів інших спеціальностей, обрали французьку як першу або другу мову для вивчення у вищих навчальних закладах.

Тож не проґавте свій шанс покращити французьку.
Розклад показів можна знайти на головній сторінці нашого блогу та на сторінці в Facebook https://www.facebook.com/events/271789256869501/?active_tab=about

Організаторами фестивалю "Французька весна" є Французький Інститут в Україні у співпраці з компанією"Артхаус Трафік".


12 квітня

Перегляд музичної драми «Джеронімо» (у рамках фестивалю «Французька весна»)


Фестиваль «Французька весна» дарує прекрасну нагоду переглянути різножанрові фільми мовою оригіналу і отримати задоволення від музики Мішеля Леграна.

Не секрет, що вивчення іноземної мови за фільмами i серіалами приносить хороші результати, тому на перегляд музичної драми «Джеронімо» (режисер Тоні Гатліф) прийшли ті, хто любить гарне музичне кіно та бажає вдосконалити свою французьку.
Сподіваємося, що фільми, які надалі демонструватимуться в рамках фестивалю «Французька весна» подарують полтавським глядачам хвилини насолоди.





Організаторами фестивалю "Французька весна" є Французький Інститут в Україні у співпраці з компанією"Артхаус Трафік".


27 березня

ПЕРЕГЛЯД ФІЛЬМУ "СМІХ В РАЮ" (РЕЖИСЕР МАРІО ДЗАМПІ, ВЕЛИКОБРИТАНІЯ)

Напередодні Дня сміху у Клубі європейського кіно переглянули комедію "Сміх в раю". Фільм цікавий тим, що в ньому знялася плеяда відомих британських акторів, чия творчість припала на середину 20 століття: Аластер Сім, Фей Комптон, Гай Міддлтон, Джордж Коул.
Глядачі мали змогу побачити одну з перших акторських робіт всесвітньо відомої  Одрі Хепберн.





Багатий жартівник і любитель розіграшів Генрі Расселл (Хью Гріффіт) вмирає, заповівши чотирьом своїм родичам по 50 тисяч фунтів стерлінгів, але отримають вони гроші тільки тоді, коли виконають вельми незвичайні умови. Манірна і дратівлива Агнес Расселл (Фей Комптон) повинна влаштуватися на посаду домашньої прислуги в небагату сім'ю і пропрацювати там як мінімум один місяць. Респектабельний і законослухняний Деністон Расселл (Алістер Сім) повинен вчинити незначне правопорушення і відсидіти за нього у в'язниці не менше 28 днів. Мот і ловелас Саймон Расселл (Гай Міддлтон) повинен переконати першу зустрічну самотню жінку вийти за нього заміж, а скромний, сором'язливий банківський клерк Герберт Расселл (Джордж Коул) повинен, надівши маску і озброївшись іграшковим пістолетом, пограбувати свого начальника - директора банку ...
У фільмі Маріо Дзампі вона зіграла крихітну роль продавчині Фріди. Саме Маріо Дзампі розгледів в Одрі Хепберн акторський талант:  «Настане день, і вона буде зіркою!» -  передбачив режисер. Під час перегляду в залі звучав сміх. Глядачі насолоджувалися гумором та акторською майстерністю.



11 березня

Перегляд фільму "Одного разу в Німеччині" (Режисер Сем Гарбарскі, Німеччина)

 


Балканський циклон, який приніс холодну й сніжну погоду до України, не став на заваді любителям європейського кіно. Глядачі завітали до Центру (Пункту) європейської інформації, щоб дізнатися про пригоди Джейн Хейс, молодої американки,  яка, придбавши в турагенції "базовий пакет", потрапила у омріяний світ, створений за мотивами романів її улюбленої письменниці Джейн Остін.


Фільм розповідає про самотню тридцятирічну жінку Джейн Хейс, яка постійно стикається з труднощами в особистому житті. Причиною невдач в коханні є те, що ідеальним чоловіком для Джейн є вигаданий персонаж роману - містер Дарсі. Витративши всі свої заощадження, жінка вирушає до Англії, де зустрічає чоловіка своєї мрії.


Учасники перегляду сміялися над жартами та комічними ситуаціями, в яких опинялися герої фільму.

Обмінюючись враженнями про фільм, вони відзначили, що в певних ситуаціях важливо розрізняти грань між грою та реальністю.










27 лютого

ПЕРЕГЛЯД ФІЛЬМУ "ЧОЛОВІК І ЖІНКА " ( РЕЖИСЕР КЛОД ЛЕЛУШ, ФРАНЦІЯ)

Нагороди: 1967 — Премія «Оскар»: Найкращий іноземний фільм, Найкращий сценарій ;
1968 — Премія BAFTA: Найкраща іноземна акторка — Анук Еме;
1966 — Каннський кінофестиваль: Золота пальмова гілка ; Приз Міжнародної кінематографічної католицької організації (OCIC) ;
1967 — Премія «Золотий глобус»: Найкращий іноземний фільм, Найкраща драматична акторка — Анук Еме.

Жан-Луї — чоловік, професійний автогонщик, дружина якого вбила себе, дізнавшись, що він потрапив в аварію. Анна — вродлива, розумна молода жінка, удовиця. Кожен з них має своє минуле з присмаком суму. Тепер він і вона дуже самотні і живуть у світі спогадів, більше ніж у реальності. Випадкова зустріч, несподіване сильне почуття змусить їх покинути свій самотній світ…
 

Перегляд фільмів, що увійшли до скарбниці шедеврів світового кіно, нагадує зустріч зі старими друзями. «Ніби й не було тих п’ятдесяти років. Емоції переповнюють!» ‒ ділиться враженнями Ольга Миколаївна Палій, постійна учасниця Клубу європейського кіно.

Якщо для більшості людей, які відвідують кіноперегляди у Центрі (Пункті) європейської інформації фільм Клода Лелуша «Чоловік і жінка» це ‒ ностальгія за юністю, то для молодих глядачів це – відкриття.
«Фільм сподобався, чудова історія, актори, музика. Клуб – гарна можливість для саморозвитку», – говорить Василь Барабаш, який вперше побував на перегляді.
Невід’ємною складовою кінопереглядів у Клубі європейського кіно стали інформаційні повідомлення про історію фільмів та долю акторів, а також презентації видань з історії кіно чи книг, які були екранізовані.
Традиційне анкетування, що проводиться після перегляду, засвідчило ‒ глядачі оцінили фільм якнайкраще (5 балів).




20 січня

ПРОДОВЖУЄЬСЯ СПІВПРАЦЯ З УКРАЇНСЬКОЮ КІНОКОМПАНІЄЮ "АРТХАУС-ТРАФІК"

ПОКАЗ ФІЛЬМУ "ТЕБЕ НІКОЛИ ТУТ НЕ БУЛО

(В РАМКАХ ФЕСТИВАЛЮ "НОВЕ БРИТАНСЬКЕ КІНО")

Працівники Центру (Пункту) європейської інформації прдовжують співпрацю з компанією-кінодистриб’ютором «Артхаус Трафік».
У Бібліотеці відбувся перегляд трилера режисерки Лінн Ремсі «Тебе ніколи тут не було» ( в рамках фестивалю «Нове британське кіно»). Фестиваль «Нове британське кіно» — давно відома і популярна подія.


В Україні він проходить вже 18 рік. За цей час його відвідали понад 10 тисяч осіб в різних містах: Києві, Харкові, Одесі, Полтаві, Дніпрі. Фестиваль відбувається за підтримки Британської Ради в Україні та компанії-кінодистриб’ютора «Артхаус Трафік».

Фільм «Тебе ніколи тут не було» - захоплюючий, напружений, атмосферний, психологічний трилер, який розповідає про суворого найманця, колишнього агента ФБР, що знайшов для себе нове заняття: звільняти із мережі секс-торгівлі молодих дівчат. Стрічка увійшла до конкурсної програми 70-го Каннського кінофестивалю та отримала декілька нагород.


Глядачі мали змогу не лише насолодитися якісним фільмом, але й покращити знання англійської мови, оскільки фільм демонструвався мовою оригіналу з українськими субтитрами.
Працівники Центру (Пункту) європейської інформації висловлюють вдячність співробітникам інформаційно-ресурсного центру «Вікно в Америку» за організаційну та технічну допомогу в проведенні показу фільму.


26 грудня

ЗАКРИТТЯ КІНОСЕЗОНУ 2018 РОКУ

Учасники Клубу переглянули  французьку мелодраму "Ніжність".

Романтична, злегка іронічна і дещо драматична історія про кохання зі щасливим кінцем зацікавила глядачів.

В один здавалося б не найкращий день свого життя, казково чарівна Наталі цілує незграбного колегу Маркуса. Без особливих на те причин, просто так. І навіть не надає цьому ніякого значення. Але Маркус приголомшений: випадковий поцілунок перевернув його життя! Тепер він не може думати ні про кого, крім Наталі. Молодому чоловіку потрібно завоювати серце дівчини, яка його майже не помічає...



Після перегляду фільму координатор Пункту (Центру) європейської інформації  підвела підсумки роботи  Клубу європейського кіно у 2018 рік та розповіла про заплановані кінопокази на 2019 рік.



Мистецьким подарунком для  поціновувачів європейського кіно стала невелика  виставка живопису Катерини Гладких, яка  певний час працювала в Парижі.











24 жовтня

ПЕРЕГЛЯД ФІЛЬМУ БРИТАНСЬКОГО РЕЖИСЕРА РАЛЬФА ФАЙНСА "НЕВИДИМА ЖІНКА" 

Сьогодні учасники Клубу європейського кіно переглянули стрічку британського режисера Ральфа Файнса "Невидима жінка".

Глядачі дізналися про маловідому для українського читача та глядача  сторінку з життя видатного британського письменника Чарльза Діккенса, адже його таємне кохання до молодої жінки Неллі Тернант  було приховане  навіть від сучасників.

Фільм зацікавив глядачів, вони відзначили гарне відтворення реалій вікторіанської епохи, але  звернули увагу на дуже повільний розвиток сюжетної лінії.
Загалом присутні оцінили фільм від 4-х до 5-ти балів.


26 вересня

ПЕРЕГЛЯД ФІЛЬМУ ФРАНЦУЗЬКОГО РЕЖИСЕРА  П'ЄРА МОРЕЛЯ "ВИКРАДЕНА" (В РАМКАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ "Людина НЕ на продаж")


Працівники Центру європейської інформації, що діє у відділі обслуговування користувачів  ПОУНБ імені І. П.  Котляревського долучилися до участі в проекті «Людина НЕ на продаж».

26 вересня 2018 року у Клубі європейського кіно, який працює у Центрі третій рік поспіль, вони організували перегляд і обговорення художнього фільму французького режисера П’єра Мореля «Викрадена (Заручниця)» (Франція, 2008).

Як зазначила на початку заходу координатор Центру Лариса Лисенко, «цей фільм  варто дивитись не тільки  усім шанувальникам якісних екшнів, але й тим, хто збирається у закордонну подорож».

Власне про фільм. Знехтувавши порадами свого батька, сімнадцятилітня Кім потрапляє до секс-рабства. Головний герой фільму – Брайан Мілз має в запасі кілька годин, щоб перелетіти через океан, знайти негідників, покарати їх та врятувати улюблену дитинку…
Якщо у вас немає супер-татуся, який рятував би вас від будь-якої халепи, то дотримуйтеся кількох простих правил, що зроблять вашу подорож більш безпечною.
Ось деякі з них: не довіряйтеся незнайомцям у чужій країні, не повідомляйте їм адресу свого перебування, підтримуйте телефонний  зв'язок з рідними та близькими тощо.

На перегляді були присутні тимчасово безробітні полтавці, які користуються послугами Полтавської міськрайонної філії Полтавського обласного центру зайнятості та постійні учасники Клубу європейського кіно.
Фото з перегляду за посиланням

25 липня

ПЕРЕГЛЯД ФІЛЬМУ БРИТАНСЬКИХ РЕЖИСЕРІВ ЕНТОНІ АСКВІТА ТА ЛЕСЛІ ГОВАРДА «ПІГМАЛІОН»

25 липня учасники Клубу європейського кіно мали змогу переглянути Британський ретро-фільм, який було знято  режисерами Ентоні Асквітом та Леслі Говардом  у 1938 році за п’єсою  Бернарда Шоу «Пігмаліон».

Свого часу фільм здобув найвищу кінематографічну винагороду «Оскар» за кращий сценарій та винагороду у номінації «краща чоловіча роль» на 6-му Венеційському кінофестивалі.
Історія створення фільму є досить цікавою.

В середині 1930-х років угорський продюсер Габріель Паскаль звернувся до Бернарда Шоу з проханням дати авторський дозвіл на серію екранізацій найзнаменитіших його п'єс.

До цього часу кілька екранізацій п'єс Шоу вже існували, і, з огляду на їх низький художній рівень, драматург зажадав, щоб зйомки проходили під повним його контролем.

Першим Паскаль вирішив екранізувати «Пігмаліон». Шоу залишився в цілому задоволений якістю фільму, привітав творців і дозволив продовжувати серію; в подальшому Паскаль екранізував п'єси «Майор Барбара», «Цезар і Клеопатра» і «Андрокл і лев».

Технічну переробку п'єси в сценарій здійснили Іен Дерлімпл, Сесіл Льюїс, кілька істотних нових епізодів написав сам Шоу, в тому числі ключову сцену тріумфу Елізи на балу. Сучасні видання англійського тексту п'єси зазвичай включають ці доповнення. В одному відношенні Паскаль відступив від позиції Шоу - у фіналі фільму, на відміну від п'єси, Еліза повертається до Хіггінса.
На головну роль була запрошена 26-річна театральна актриса Уенді Хіллер, яка вже грала Елізу на сцені.
Фільм сподобався глядачам і  8 з 10 присутніх на перегляді оцінили його «якнайкраще» за рівнем акторської майстерності та за рівнем відтворення тогочасних  реалій.
Кільком глядачам не вистачило музичного супроводу,  тому постійний учасник клубу Палій Ольга Миколаївна порадила своїм одноклубникам переглянути фільм-мюзикл «Моя чарівна леді» режисера Джорджа К’юкора, який був екранізований у 1964 році.

За традицією координатор Центру (пункту) європейської інформації Лариса Лисенко зробила інформаційне повідомлення про історію створення фільму та про творчі біографії акторів і представила друковане видання  п’єси Бернарда Шоу.
Фільм так сподобався глядачам, що вони з цікавістю переглядали книгу, а деякі включили її до найближчих планів на прочитання.


11 липня

ЗАПРОШУЄМО ДО УЧАСТІ У ФЕСТИВАЛІ ШВЕЙЦАРСЬКОГО  КІНО 

11 ЛИПНЯ 2018 РОКУ о 16.00  В РАМКАХ ФЕСТИВАЛЮ ШВЕЙЦАРСЬКОГО КІНО, ЯКИЙ ПРОХОДИТЬ В УКРАЇНІ З 19 ЧЕРВНЯ ПО 14 СЕРПНЯ 2018 РОКУ ЗА ПІДТРИМКИ ПОСОЛЬСТВА ШВЕЙЦАРІЇ В УКРАЇНІ, У КЛУБІ  ЄВРОПЕЙСЬКОГО КІНО ВІДБУВСЯ ПЕРЕГЛЯД ФІЛЬМУ РЕЖИСЕРА ПЕТЕРА ЛУЇЗІ "СТРІКЕР / FLITZER" .


ВІДБУВСЯ ПЕРЕГЛЯД ФІЛЬМУ РЕЖИСЕРА ПЕТЕРА ЛУЇЗІ «СТРІКЕР»

11 липня знавці німецької мови та поціновувачів кінематографічного жанру «комедія» переглянули фільм режисера Петера Луїзі «Стрікер». Нагадаю, що показ фільму відбувся в рамках проведення фестивалю швейцарського кіно за підтримки посольства Швейцарії в Україні.
Сучасний європейський кінематограф наскільки багатий і різножанровий, що пересічний глядач може знати лише про дві- три найбільш розрекламовані кінострічки, а скільки їх залишається поза увагою!
Тому заходи подібного спрямування допомагають відкривати для себе нове в кінематографі, дізнаватися про проблеми та реалії країни, яка представляє свої фільми.

Того липневого вечора глядачі не лише  добряче посміялися над пригодами шкільного учителя Бальца Нефа та його команди стрікерів, але й дізналися про чудових  швейцарських акторів, задумалися над тим, що змушує людину, яка проживає в суперблагополучній країні зайнятися стрікінгом.

Ми вдячні: представникам компанії «Артха́ус Тра́фік» за надання можливості брати участь у подібних фестивальних проектах; журналістам інтернет-видання "Зміст" за інформаційну підтримку події у Полтаві.
Фото з перегляду за посиланням

20 червня

ПЕРЕГЛЯД ФІЛЬМУ РЕЖИСЕРА ГАБРІЕЛЯ ПАСКАЛЯ «ЦЕЗАР і КЛЕОПАТРА»

Учасники Клубу Європейського кіно переглянули фільм режисера Габріеля Паскаля "Цезар і Клеопатра". Головні ролі виконали Клод Рейнс і Вів'єн Лі, сценарій написав Гебріель Паскаль за однойменною п'єсою Бернарда Шоу. Фільм був номінований на «Оскар» в категорії «Кращий художник-постановник» (Джон Брайан).

Серед напружених, часом смертельно небезпечних придворних інтриг Цезар зав'язує близькі стосунки з юною царицею Клеопатрою і вчить її, як знайти і використовувати владу.
Знятий за системою «Техніколор» (англ. Technicolor) ‒ це найдорожчий фільм, зроблений в Англії у 1945 році.
Для того, щоб отримати ефект кінематографічного кольору Габріель Паскаль привіз пісок з Єгипту. Дивно, але фільм провалився в прокаті. На ньому практично закінчилася режисерська кар'єра Паскаля.
Цікаво, що "Цезар і Клеопатра" ‒ перший фільм за п'єсою Бернарда Шоу, який знято в кольорі, і останній фільм за п'єсою драматурга, який знято за його життя.
Незважаючи на давній провал у прокаті, фільм отримав найвищу оцінку серед полтавських глядачів.
Інформаційне повідомлення про історію створення фільму підготувала координатор Центру (Пункту) європейської інформації Лариса Лисенко.
До нових зустрічей у липні!
Фото з перегляду за посиланням

7 червня

ПЕРЕГЛЯД ХУДОЖНЬОГО ФІЛЬМУ "АМЕЛІ ТІКАЄ"

7 червня у Клубі європейського кіно відбувся перегляд фільму режисера  Тобіаша Віеманна «Амелі тікає».
Спеціальний показ фільму організовано в рамках першого фестивалю німецького молодіжного кіно "КІНОРЕЙВ", який приурочено до Українсько-німецького року мов.
Фестиваль проходить в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut Україна.
На перегляді кінострічки були присутні учасники клубу «Sprechen sie Deutsch?», які добре знають німецьку мову та учні Полтавського багатопрофільного міського ліцею № 1 імені І. П. Котляревського, які нещодавно  розпочали її вивчати.
Незважаючи на різницю у  рівні знання німецької мови, усі глядачі з цікавістю слідкували за пригодами юної Амелі та за її боротьбою з підступною хворобою - астмою.

Кращому розумінню  змісту фільму допомагали українські субтитри. Керівник клубу «Sprechen sie Deutsch?» Володимир Піщида запросив ліцеїстів поповнити лави знавців німецької мови і долучитися до  чергового засідання клубу, яке відбудеться 14 червня о 17.00  в приміщенні ПОУНБ імені І. П. Котляревського, кімната 409.

Працівники Центру (Пункту) європейської інформації вдячні керівникові клубу «Sprechen sie Deutsch?» Володимиру Піщиді, компанії «Артхаус трафік» за сприяння діяльності Клубу європейського кіно.
Фото з перегляду за посиланням


ЗАПРОШУЄМО ДО УЧАСТІ У ФЕСТИВАЛІ АВСТРІЙСЬКОГО КІНО

З 12 квітня  фестиваль австрійського кіно збирає найяскравіші і резонансні картини останніх років з Австрії. 

3-го травня в рамках фестивалю австрійського кіно, генеральним партнером якого є Райффайзен Банк Аваль, організаторами – Австрійський культурний фонд та компанія «Артхаус Трафік», у Клубі європейського кіно Центру європейської інформації ПОУНБ імені І. П. Котляревського відбувся перегляд та обговорення фільму режисера Армана Т. Ріяхі «Мігранти».
Оскільки фільм демонструвався мовою оригіналу (німецькою) та супроводжувався українськими субтитрами, то глядачами були учасники клубу «Sprechen sie Deutsch?», які добре знають німецьку мову.
Глядачі з цікавістю спостерігали за пригодами безробітних друзів Бенні і Марко, й у залі час від часу лунав сміх.
Після перегляду учасники клубу залишилися обговорити переглянутий фільм.
Молоді знавці німецької мови зацікавилися проектами та фестивалями від «Артхаус Трафік».


23 квітня 

Перегляд фільму французького режисера Олів’є Даана «Життя у рожевому кольорі» 

У Клубі європейського кіно переглянули ще один фільм-байопік французького режисера Олів’є Даана.
Кінострічка «Життя у рожевому кольорі» присвячена великій французькій співачці Едіт Піаф.
Драматична історія життя видатної жінки не залишила байдужими жодного глядача.

Після перегляду фільму більшість з них захотіли отримати додаткову інформацію про неї, прочитати мемуари її сучасників, тому в нагоді стала підбірка документів про Едіт Піаф з фонду Бібліотеки.

Особливо цікавими для учасників клубу виявилися спогади близьких  до співачки людей: Сільвії Берто – зведеної сестри Едіт та Рішер Жинетт, яка п’ятнадцять років була компаньйонкою, перукарем та костюмером французької співачки.
Підготувала й провела захід координатор ЦЄІ  Лариса Лисенко.
Фото з перегляду за посиланням


14 березня

Перегляд фільму французького режисера Ремо Форлані «Джульєтта і Джульєтта»

Дружній команді Клубу європейського кіно не стали на заваді складні погодні умови. Нехай за вікном сіявся дощ та кружляв запізнілий весняний сніг, але енергійним та молодим душею поціновувачам європейського кіно було затишно та весело у компанії відомих французьких акторів: Ані Жирардо, Марлен Жобер та П’єра Рішара.Фільм «Джульєтта та Джульєтта» створений у далекому 1974 році. Сюжет фільму, на перший погляд, досить легкий, бо за жанром це – комедія.
Одна Джульєтта працює в модному журналі «Пенелопа», інша – продавчинею. Одна Джульєтта розчарована в чоловіках, інша обожнює свого чоловіка. І, тим не менш, зустрівшись, вони не тільки подружилися, але навіть стали разом видавати журнал «Розгнівані жінки» ...
І все ж, попри «невагомість» сюжету та неперевершений французький гумор, фільм підіймає досить актуальні проблеми: фемінізм, становище жінки у суспільстві й  сім’ї.
Завдяки майстерності режисера та чудовій акторській грі глядачі усвідомлюють, що фемінізм – це відповідь жінок на експансію чоловіків.
Будь яка закохана жінка може стати феміністкою, якщо чоловік не цінуватиме її як особистість, а будь яка феміністка може забути про боротьбу за свої права, якщо зустріне чоловіка, який не тільки кохає, а ще й цінує її, визнає за нею право приймати власні рішення, мати власні переконання.
Інформаційне повідомлення про історію створення фільму підготувала координатор Центру (Пункту) європейської інформації Лариса Лисенко.
Фото з перегляду за посиланням

28 лютого

Перегляд фільму французького режисера Олів’є Даана «Принцеса Монако»

І знову у Клубі європейського кіно людно – до нас поступово приєднуються  нові учасники.

28  лютого полтавці переглянули фільм французького режисера Олів’є Даана «Принцеса Монако».
Стрічка створена у 2014 році, за жанром – це байопік або ж фільм-біографія.
Фільм розповідає про один з найдраматичніших епізодів життя Грейс Патриції Келлі, дружини князя Монако Реньє III,  який припав на період так званої «податкової війни» між Монако і Францією у 1962 році.
Вперше кінострічка Олів’є Даана була показана на відкритті 67 Каннського кінофестивалю у 2014 році і викликала певне незадоволення у представників князівського дому Монако і деяких кінокритиків.
Та незважаючи на це, полтавські глядачі з захопленням слідкували за перебігом подій, а гру виконавиці головної ролі, актриси Ніколь Кідман, визнали бездоганною.
Інформаційне повідомлення про історію створення фільму підготувала координатор Центру (Пункту) європейської інформації Лариса Лисенко.
Фото з перегляду за посиланням


24 січня

ВІДКРИТТЯ КІНОСЕЗОНУ 2018 РОКУ

Перегляд фільму французького режисера Андре Мішеля «Чаклунка» 

24 січня учасники  Клубу європейського кіно переглянули фільм французького режисера Андре Мішеля «Чаклунка», який було знято в 1956 році.
Французька драма «Чаклунка», із загадковою Мариною Владі в головній ролі,  стала непересічною подією в житті громадян колишнього СРСР. Художню стрічку було створено за мотивами повісті  Івана Купріна «Олеся».

Саме після перегляду цього фільму в красуню-чаклунку закохався Володимир Висоцький.  Цілих 12 років Марина Владі була дружиною і музою видатного актора й поета. Тому звернення до творчості видатної  французької актриси напередодні дня народження Володимира Висоцького стало своєрідним вшануванням його пам’яті.

Незаймана природа, чарівне повітря, дзвінка тиша, прості люди  ‒ молодий амбітний інженер Лоран зачарований шведською глибинкою, де він працює над будівництвом залізниці. Сп'янілий від нових вражень, він «пропаде» остаточно і безповоротно, коли його душею заволодіє таємнича німфа, «чарівниця лісу». Юну норовливу «дикунку» місцеві жителі вважають відьмою. Бути з нею ‒  означає накликати на себе немилість всієї округи. Але закоханому Лорану байдуже : заради золотоволосої Інги він готовий пожертвувати багато чим. Знав би він, до чого це призведе ...

Цікавий сюжет і пронизлива гра акторів, змусили глядачів вкотре співпереживати драматичним подіям, що розгорталися на екрані.

За традицією, яка склалася в Клубі європейського кіно, глядачі оцінюють переглянутий фільм за п’ятибальною шкалою. Робота Андре Мішеля отримала найвищу оцінку «5».

Координатор Центру (Пункту) європейської інформації підготувала презентацію, яка представила творчий шлях акторів, що знімалися в фільмі.
Фото з перегляду за посиланням


27 грудня

ЗАКРИТТЯ КІНОСЕЗОНУ 2017 РОКУ

Перегляд фільму Вацлава Ворличека "Три горішки для Попелюшки"

Ось і завершився сезон 2017 у Клубі європейського кіно, який діє у Центрі (Пункті ) європейської інформації 10 місяців поспіль.

За цей час ми переглядали стрічки, створені митцями різних європейських країн.
Учасники клубу знайомилися з  фільмами різних жанрів: драмами, комедіями, мелодрамами. Деякі з художніх стрічок були більше «титулованими», інші менше, але всіх їх  об’єднувало одне - незмінне задоволення та позитивні емоції, які отримували учасники нашого Клубу.
Вони обговорювали побачене, дискутували, плакали, сміялися, співчували. 

27 грудня  «єврокіношники» переглянули чудову новорічно-різдвяну стрічку для сімейного перегляду «Три горішки для Попелюшки», яку створив чеський режисер Вацлав Ворличек. У Чехії ця стрічка визнана кращим казковим фільмом двадцятого століття.
 

Перегляд цього  надзвичайного фільму об’єднав глядачів від 4 до ген-ген скількох років. І всі отримували насолоду. Дорослі сприймали казковий світ через призму життєвого досвіду, а маленька Алінка, яка прийшла на перегляд фільму разом з бабусею, дивувалася чудесам та милувалася прекрасними принцом і принцесою.
10 зібрання Клубу європейського кіно принесло його учасникам невеличкі, але приємні сюрпризи: еко-новорічні прикраси, чудових собачок-амігурамі, картинки-кінусайги.


Більшу частина призів виготовили наша колега Алла Павленко та Ліза Горюн, донька нашої співробітниці.
Дякуємо їм за допомогу!
Щасливого Нового Року та Різдва Христового! До нових зустрічей у нашому Клубі!
Як завжди з вами була я, координатор Центру (Пункту) європейської інформації Лариса Лисенко.
Фото з перегляду за посиланням




22 листопада

Перегляд фільму «Розлучень не буде» режисера Єжі Стефана Ставінського 

22 листопада вшанували пам'ять Збігнєва Цибульського –  легенди польського театру і кіно

З-го листопада виповнилося 90 років від дня народження Збігнєва Цибульського (3.11.1927 – 8.01.1967) – легенди польського кіно і театру.
У 1996 році, за результатами опитування, Збігнєва Цибульського було визнано кращим польським актором усіх часів.

Перші роки життя пана Цибульського тісно повязані з Україною. Актор завжди  підкреслював, що народився і виріс у селі Княже на Покутті. Цікаво, що батько Збігнєва Цибульського доводився зятем Юзефові Ярузельському, який, між іншим, був рідним братом батька майбутнього очільника Польщі Войцеха Ярузельського.

Пам’яті видатного польського  актора було присвячено чергове засідання Клубу європейського кіно. Координатор Центру (Пункту) європейської інформації продемонструвала презентацію і розповіла про творчий шлях Збігнєва Цибульського та його партнерів про фільму «Розлучень не буде», адже саме цю легку й романтичну комедію польського режисера Єжі Стефана Ставінського було запропоновано для перегляду.
Під час обговорення фільм отримав схвальні відгуки глядачів.
Фото

Фільм складається з трьох веселих новел, об'єднаних єдиним місцем дії – варшавським палацом шлюбів.
1. Будівельник Томек приїжджає до Варшави, щоб одружитися з молоденькою лікаркою Аліною, але дівчина спізнюється на власне весілля і молоді люди сваряться, а їх з'ясування стосунків призводить до «несподіваної» розв'язки.

2. Початківець-інженер Марек знайомиться на молодіжній вечірці з красунею Йоанною, запрошує її на побачення, але та відмовляється. Марек жартома пропонує Йоанні шлюб. Всі, хто був на вечірці, б'ються об заклад буде весілля чи ні ...

3. Випускники школи Кася і Тадек приїжджають з провінційного Суйкова (де «зовсім немає життя») до Варшави, щоб негайно одружитися. У РАЦСі вчорашнім школярам відмовляють через їх неповноліття. Тадек кидає Касю і повертається додому, а вперта і заповзятлива красуня Кася залишається у Варшаві, щоб знайти роботу і ... відповідного чоловіка з квартирою і службовим становищем.





25 жовтня

Перегляд фільму Яна Северака "Коля"

25 жовтня учасники  Клубу європейського кіно переглянули фільм чеського режисера Яна Северака «Коля», який було знято в 1996 році.  Цей фільм, з дещо дитячою назвою, є одним з «найтитулованіших»  фільмів чеського кіно, які були створені у 90-х роках 20 століття. У 1997 році чеський фільм-драма отримав найвищу нагороду Американської кіноакадемії кінематографічних мистецтв «Оскар», премію голлівудської асоціації іноземної преси «Золотий глобус» та головну премію Чеської академії кіно і телебачення «Чеський лев» (18 номінацій).
Основні події фільму розгортаються на тлі історичної епохи, яка завершилася Оксамитовою революцією 1989 року. Ці події майже двадцятилітньої давнини перегукуються з подіями, що відбувалися у лютому 2014 року в Україні. Головні герої фільму, чеський музикант Франтішек Лоука та маленький російський хлопчик Коля, потрапляють в складні життєві обставини. Незважаючи на мовний та етнічний бар’єри, вони поступово знаходять спільну мову, а пан  Лоука вчиться  ще й батьківської любові.


Цікавий сюжет і пронизлива гра акторів, прекрасні панорами чеських міст не залишили байдужими глядачів. За традицією, яка склалася в Клубі європейського кіно, глядачі оцінюють переглянутий фільм за п’ятибальною шкалою. Робота чеських кіномитців отримала найвищу оцінку «5». Координатор Центру (Пункту) європейської інформації підготувала презентацію, яка представила творчий шлях акторів, що знімалися в фільмі.

І як завжди, ніхто не поспішав покинути імпровізований кінозал, глядачі обмінювалися думками про побачений фільм.





Фото



«Коля» (чеськ. Kolja) - чеський фільм, знятий режисером Яном Сверак в 1996 році.
Події відбуваються в кінці 1980-х років у Чехословаччині.
Головний герой фільму, віолончеліст Франтішек Лоука, холостяк і ловелас, який має неприємності з владою, заробляє на життя тим, що грає на похоронах і ремонтує надгробні пам'ятники. Для виходу з фінансової скрути вступає у фіктивний шлюб з молодою російською жінкою, яка прагне виїхати на Захід. Незабаром дружина емігрує на Захід, залишивши у своєї родички, тітки Тамари, п'ятирічного сина Колю, російського хлопчика. Але Тамара вмирає, і Лоука змушений забрати дитину до себе. Хлопчик не говорить по-чеськи, що спочатку призводить до різних проблем між ним і його новим батьком, але під тиском неприємностей вони знаходять спільну мову.
Обставинами одруження Лоуки починають цікавитися органи державної безпеки Чехословаччини, а самого Колю збираються віддати в дитячий будинок в СРСР.
Після «Оксамитової революції» 1989 роки мама Колі прилітає і забирає свого сина, а Лоука - знову виступає в філармонії.




27 вересня

Показ французької романтичної комедії режисера Паскаля Шомеля «Серцеїд»


У Клубі європейського кіно, що діє в Центрі (Пункті) європейської інформації відділу обслуговування користувачів, відбувся показ французької романтичної комедії режисера Паскаля Шомеля «Серцеїд»
Фільм «Серцеїд» вийшов на екрани у 2010 році. Це – романтично-комічна історія про ловеласа-професіонала, який розбиває на замовлення чужі пари. У цій справі Алексу (Ромен Дюріс) допомагають сестра Мелані (Жюлі Фер’є) та її чоловік Марк (Франсуа Даміенс).

Професійному серцеїду до снаги наставити «роги» будь-якому чоловікові, залишити з носом настирливого бойфренда, і, як ні в чому не бувало, з чистим серцем та повним гаманцем братися за нову «інтрижку».
Одного разу Алексу надходить замовлення: зруйнувати відносини Жюльєтт (Ванесса Параді) та її нареченого-англійця Джонатана (Ендрю Лінкольн). Його черговий об’єкт для зваблювання – чарівна й заможна спадкоємиця, батько якої категорично проти її шлюбу. На все про все у ловеласа-професіонала – 10 днів, які залишилися до весілля. Чи зможе Алекс довести справу до кінця? Адже, можливо, вперше у житті він закохався…
Справжній французький шарм, емоційна гра акторів, легкий гумор створювали хороший настрій. Фільм сподобався глядачам, і після його перегляду вони ще довго ділилися враженнями від побаченого.
Фото з перегляду за посиланням

26 липня

Перегляд фільму «Ласкаво просимо на Північ» режисера Луки Міньєро

Учасники Клубу європейського кіно продовжили знайомство з творчістю італійського режисера Луки Міньєро.
Присутні на перегляді фільму «Ласкаво просимо на Північ» знову зустрілися зі старими знайомими: начальником поштового відділення у Мілані Альберто Коломбо та працівником пошти з маленького містечка на півдні Італії Маттео Вольпе.
Цього разу Маттео, потрапивши до Мілану, долав свої упередження щодо жителів півночі Італії.
Після низки веселих пригод з’ясувалося, що між жителями різних регіонів Італії не існує великої різниці й незважаючи на відмінності у мові, гастрономічних вподобаннях, традиціях усі вони є громадянами однієї країни.
Фото з перегляду за посиланням



23 червня

Перегляд фільму «Ласкаво просимо на південь» режисера Луки Міньєро

Літо – це  пора відпочинку, гарного настрою, яскравих вражень.
Саме ці позитивні емоції отримали учасники Клубу європейського кіно після перегляду фільму італійського режисера Луки Міньєро «Ласкаво просимо на південь».


Усі комічні ситуації, які виникають у фільмі, базуються на стереотипах, які мають жителі північної частини Італії щодо жителів півдня цієї ж країни.
В кінці-кінців головному герою стрічки, пану Коломбо, вдалося перебороти власне упереджене ставлення до своїх співвітчизників, що мешкають в іншій частині Італії і знайти серед них справжніх друзів.




Під час обговорення фільму члени клубу відзначили актуальність теми фільму й для України, адже ні для кого не секрет, що у жителів Сходу нашої країни існують певні стереотипи щодо жителів Заходу і навпаки.










24 травня

Перегляд фільму режисера Дерека Сіенфренса   «Світло між двох океанів»

В рамках діяльності Клубу європейського кіно відбувся перегляд художнього фільму режисера Дерека Сіенфренса «Світло між двох океанів»
24 травня у Центрі (Пункті) європейської інформації відбулося четверте засідання Клубу європейського кіно.




На цей раз увазі глядачів було запропоновано кінострічку, над створенням якої працювала інтернаціональна команда кіномитців зі США, Великої Британії, Австралії, Нової Зеландії.

Фільм «Світло між двох океанів»  знятий  американським режисером Дереком Сіенфренсом  за однойменним романом австралійської письменниці М. Л. Стедман. Світова прем'єра стрічки відбулась 1 вересня 2016 року на Венеційському кінофестивалі, а в Україні – 22 вересня 2016 року.

У головних ролях знімалися відомі європейські актори Алісія Вікандер (Швеція), Майкл Фассбендер (Ірландія), Рейчел Ханна Вайс (Велика Британія).
Пронизлива мелодраматична історія в поєднанні з прекрасними новозеландським та австралійськими пейзажами не залишила байдужими глядачів.






Історія, розказана Дереком Сіенфренсом, зворушила глядачок до сліз. Після перегляду вони пожвавлено обговорювали моральність вчинків головних героїв.











Ведуча Клубу європейського кіно Лариса Лисенко зробила інформаційне повідомлення про творчий шлях акторів, задіяних у фільмі та презентувала роман П. М. Стедман «Світло між двох океанів», який зберігається у фонді бібліотеки.











26 квітня

 Перегляд фільму Марти Месарош «Друга дружина»


В рамках діяльності Клубу європейського кіно відбувся перегляд художнього фільму угорського режисера Марти Месарош «Друга дружина».

Цікаво, що на її творчість вплинули й українські кіномитці, адже серед своїх вчителів Марта Месарош називає Олександра Довженка. Його лекції Марта Месарош слухала у 50-х роках 20 століття, навчаючись у Всеросійському державному інституті кінематографії.

Фільм «Друга дружина» ‒ одна з найуспішніших кінострічок режисера. У 1980 році стрічку було номіновано на здобуття «Золотої пальмової гілки» ‒  головної нагороди Канського кінофестивалю.
На успіх фільму, без сумніву, вплинув чудовий акторський склад: Ізабель Юппер (Франція), Лілі Монорі (Угорщина), Ян Новицький (Польща). Незвичною для 80-х років минулого століття є тема фільму – сурогатне материнство. Окрасою фільму стала музика композитора Жолта Демьо.

Драма, яка розгорнулася в Угорщині на тлі історичних подій 1936–1944 років, не залишила байдужим жодного глядача. Після перегляду кінострічки, присутні обговорювали її витонченість та глибокий психологізм.
Координатор Пункту європейської інформації Лариса Лисенко зробила інформаційне повідомлення про історію створення фільму та творчий шлях головних акторів.




22 березня

Перегляд фільму  «Ночі Кабірії»

У Клубі європейського кіно зібралися шанувальники видатного італійського кінорежисера Федеріко Фелліні для того, щоб переглянути фільм «Ночі Кабірії»

«Ночі Кабірії» (італ. Le notti di Cabiria) — фільм-драма 1957 року спільного виробництва кінематографістів Італії та Франції, поставлений режисером Федеріко Фелліні з Дульєттою Мазіною та Франсуа Пер'є в головних ролях. Сценарій фільму створено на основі роману Марії Молінарі. Світова прем'єра фільму відбулася 10 травня 1957 року на 10-му Каннському міжнародному кінофестивалі, де він брав участь в основній конкурсній програмі у змаганні за «Золоту пальмову гілку». Стрічка здобула почесну нагороду як найкращий іноземний фільм на 30-й церемонії вручення нагород кінопремії «Оскар» у 1958 році

Фільм розповідає про життя молодої жінки, яка працює повією в одному з найдешевших районів Риму. Як і всі її подруги, Кабірія вульгарна і гостра на язик, але всупереч своїй найдавнішій професії, вона по-дитячому наївна і добра, з маніакальною завзятістю сподівається знайти чоловіка своєї мрії і стати чесною жінкою.


Федеріко Фелліні – режисер, який любив втілювати складні та психологічно нестійкі образи, мабуть, вони і є тим головним, що створює неповторну кіномагію, яка зачаровує глядачів незалежно від віку, національності, місця проживання. А майстерна гра Джульєтти Мазіни та Франсуа Пер’є робить кінострічку незабутньою.





22 лютого

 Відкриття Клубу європейського кіно

Перегляд фільму «Соняшники»

У Пункті європейської інформації, що діє у відділі обслуговування користувачів Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського відбулося відкриття Клубу європейського кіно.

Клуб європейського кіно, який  розпочав свою діяльність у нашій Бібліотеці, покликаний знайомити прихильників кіномистецтва з кращими зразками художнього кінематографу країн Європи.


На прершому засіданні присутнім було представлено фільм італійського режисера Вітторіо де Сіка «Соняшники».
Для показу його було обрано не випадково, адже кілька кульмінаційних сцен знімалися  на Полтавщині в селі Чернечий Яр Диканського району.




Глядачі старшого покоління, які прийшли на відкриття Клубу, добре пам’ятають приїзд до Полтави зірки італійського кіно Софі Лорен, тому після перегляду фільму кожен намагався поділитися власними спогадами про цю подію







Немає коментарів:

Опублікувати коментар