середа, 4 квітня 2018 р.

8 квітня у світі відзначають Міжнародний день ромів


Традиційно, 8 квітня, починаючи з 1971 року відзначають у світі Міжнародний день ромів. Його мета – звернути увагу на самобутню культуру циганського народу, перша згадка про який з’явилася у 1501 році, коли циганський ватажок Василь отримав охоронну грамоту від московського князя Олександра Казимировича.
Цигани – вихідці з Індії, етнічна спільність, групи якої живуть у багатьох країнах світу. Найбільші циганські громади проживають в Угорщині, Чехії, Словаччині. На територію України цигани переселилися з приазовських степів у XV столітті. Більшість українських циган – вихідці з Бесарабії, Румунії та Балкан. Вони розмовляють циганською мовою, що належить до індоарійської групи, за віросповіданням вони – православні.
На презентацію виставки завітали студенти, що навчаються на першому курсі Полтавського базового медичного коледжу. 

Вони отримали інформацію про історію розселення ромського народу на території Європи, про проблеми інтеграції ромів в сучасне суспільство, та про програми інтеграції ромів, які діють в Європі та Україні. Увазі молоді було представлено документи,  що експонуються на виставці: довідники про національні відносини в Україні, статті про становище ромів у країнах Східної Європи та Україні, художні твори сучасних ромських письменників.


Книжкову виставку «І лінії життя циганського народу – як лінії доріг і лінії річок» ( Л. Костенко «Папуша)» підготувала провідний бібліотекар відділу обслуговування користувачів Алла Кириленко. Презентацію провела координатор центру (пункту) європейської інформації Лариса Лисенко.

Книжкова виставка діє 2 по 15 квітня 2018 року.

А далі даємо невелике інформаціне повідомлення про історію та сучасне становище ромського народу.
Ро́ми  (також — цигани) — група народів індійського походження, що проживає у багатьох країнах світу — в ЄвропіБлизькому та Середньому Сході, Північній Африці та в країнах обох Америк (переважно в Латинській).

В українській мові поширений етнонім цигани; перші згадки про яких датуються ХІІІ століттям.
 Ромська мова належить до індійської групи індоєвропейських мов. Однак слід зазначити, що дуже значна частина ромів, якщо не більшість, не говорять ромською, а послуговуються місцевими мовами або ж їх діалектами.
Час виходу ромів з Індії різні дослідники називають періоди від 5-7 до 10-12 століть. Після виходу з Індії роми спершу осіли в Західній Азії і жили переважно у східній частині Візантійської імперії та закавказьких провінціях Ірану
У Європі появу ромів вперше зафіксовано у хроніці угорського короля Андраша ІІ (1219). У Словаччині їхня поява відображена у хроніці Далиміла 1242 року. Але це були невеличкі групи ромів. Масова їх поява у Чехії відома з 1399 року. В Угорщині роми масово з'явилися близько 1417 року, коли імператор Сигізмунд погодився видати їм охоронні грамоти. Вони прибули до Вестфаліїганзейських міст, Швейцарії1419 року роми перейшли кордони сучасної Франції, а у серпні 1427 року вперше з'явилися біля брам Парижа, який перебував тоді в руках англійців. Їхній табір у Шатель-Сен-Дені протягом трьох тижнів приваблював цілі юрби допитливих.
Перші згадки про ромів у португальських джерелах належать до XVI ст. Майже тоді ж вони з'явилися в Шотландії та Англії. Можливо, там вони привертали менше уваги, ніж на своїх попередніх стоянках, бо на Британських островах споконвіку жили кочівники «тінкери», спосіб життя яких багато в чому нагадував ромський.
Одним з найважливіших явищ ромської історії було розселення румунських ромів «керделарів» (котлярів), зараз їх нащадки становлять приблизно половину всіх ромів світу. З пізнього середньовіччя Румунія була чи не головною «ромською» країною світу і мала значне ромське населення. Всупереч міфологічним уявленням про «вільний» народ, роми в Румунії перебували в рабстві, яке було оформлене навіть юридично. І хоч частина з них тікала (саме від таких утікачів походить найбільша українізована частина наших ром «серви», що отримали назву від лат. servus (раб), але масова міграція румунських ромів розпочалася лише після скасування рабства в 60-ті роки 19 століття. Цей процес розселення отримав назву «велике нашестя керделарів». Саме тоді вони розселилися як у країнах, де вже існували ромські меншини, так і в тих, де ромів до тих часів не було чи майже не було.
8 квітня 1971 року в Лондоні відбувся установчий з'їзд Міжнародного союзу ромів, в якому взяли участь представники 30 країн (відтоді 8 квітня відзначають як Міжнародний день ромів).
Національний прапор ромів: верхня частина — синя (символізує небо), нижня — зелена (символізує траву), посередині — червоне колесо (символ вічної дороги).

У лютому 2016 року Міжнародна конференція ромів за участю міністра закордонних справ Індії звернулася до уряду історичної прабатьківщини з рекомендацією вважати громади ромів у 30-ти країнах частинами індійської діаспори.
Вперше в Україні  роми з'явилися у XV—XVII ст. — спочатку в Бессарабії та в Криму.
Перша письмова згадка про ромів в Україні — 1501 рік (в охоронній грамоті, виданій великим литовським князем Олександром ромському ватажкові Василю).
Традиційними зайняттями ромів були ремесла: ковальство, столярство, лоткарство, конярство і мандрівна торгівля; інші джерела їх заробітку — музика, співи і танці, також ворожіння.
За релігією роми на Наддніпрянщині були православні, в Галичині й на Закарпатті — греко-католики.
Всупереч уявленням, більшість ромів не кочують. Насправді завжди більшість ром живуть осіло, а кочівники становлять лише меншу частину.
Левова частина ромів в Євросоюзі опинилися там разом із його розширенням. Хвиля ж переселення ромів з центральної і східної Європи в західному напрямку почалася з 2004 року та досягла свого апогею після приєднання Румунії до ЄС у 2007 році. Тамтешні роми їдуть до Італії, яка є найближчою до Балкан країною зі старої європейської сім'ї. Восени 2007 року кількість таборів, що виросли довкола італійських міст досягла вже 340. Міністр внутрішніх справ Італії Джуліано Амато виступив у Сенаті з гострою промовою стосовно ситуації, що склалася: «Це справжній біблійний вихід (exodus) ромів із Румунії. Ситуація кризова і ми маємо діяти».
Італійські політики були одностайні в тому, що потрібно обмежити приплив ромів, оскільки є побоювання виникнення етнічних конфліктів. Мийники автомобільного скла, що силоміць нав'язують свої послуги, жебраки та грабіжники сьогодні в Італії творять образ цього народу в ЄС. З метою усунення проблеми, впродовж 2005 до 2015 років у восьми країнах Центральної та Східної Європи тривав проект Декада ромської інтеграції. У 2013 році відомий американський філантроп  Джордж Сорос у своїй вітальній промові на 24-му засіданні Міжнародного координаційного комітету «Декади Ромської Інтеграції» зазначив, що незважаючи на те, що результати діяльності країн у межах «Декади» поки що скромні й роми в Європі досі живуть у складних життєвих обставинах, це не є причиною здаватися та припиняти свої зусилля.
Найбільшими осередками компактного проживання ромів в Україні є Закарпаття, Крим і Південна Бессарабія. Майже половина ромського населення живе в містах. Лише 40 % ромів у містах вважають ромську мову рідною, у селах— 35 %; решта за рідну мову вважає українську, російську та румунську мови.
За радянських часів влада намагалася змусити всіх ромів до осілого життя (постанова 1926 року і указ Президії Верховної Ради СССР 1956 р.).
Нині багато ромів працює в сільському господарстві і промисловості, але й далі чимало їх тримається старих традицій.
В Україні роми мають власні періодичні видання та національно-культурні товариства.
З 1999 року в Ужгороді циганською, українською та російською мовою виходить газета «Романі Яг». 17 циганських національно-культурних товариств нині діють в Україні, 8 з яких — у Закарпатті. Дві ромські школи функціонують в Ужгороді. Ромський центр та недільна школа діють у місті Ізмаїл. На Закарпатському обласному телебаченні створена й працює редакція передач ромською мовою.
Активно функціонує Асоціація Ромів України, заснована у 2001 році. На всеукраїнському рівні функціонують спілка громадських організацій «Конгрес Ромен України», Всеукраїнська громадська організація «Центр об'єднання та захисту прав ромів». Третьою всеукраїнською ромською організацією є Міжнародна громадська організація ромів «КЄТАНЄ».
Незважаючи на роботу національно-культурних об’єднань ромів, вони є найменш інтегрованими в сучасне суспільство серед усіх національних меншин. За словами Олени Макарової, заступника директора Інституту демографії і соціологічних досліджень України важливими проблемами ромського населення в Україні є: низька освіченість, низький рівень життя, втрата рідної мови, правова незахищеність.
Згідно з опитування громадської думки, яке проводив Інститут соціології Національної академії наук  Країни у 2002 році, ступінь толерантності українців до ромів вчені оцінили у 22 бали (зі 100 можливих) — середньостатистичний українець згоден їх терпіти як туристів, гостей України, і не сприймає ромів як повноправних громадян. Підозри до циган з боку корінного населення спричиняють випадки дискримінації на роботі, у медобслуговуванні, навчанні, що породжує зустрічну агресію з боку циган.
Представники ромської національної меншини в Україні продовжують залишатися однією з найбільш вразливих соціальних груп, яка піддається систематичній маргіналізації, стигматизації та дискримінації. Серед найбільших проблем, з якими стикаються роми в Україні, є ускладнений доступ до освіти, медицини, соціальних послуг і працевлаштування, відсутність ідентифікаційних документів. Серед соціально-економічних чинників, які найбільш негативно впливають на становище ромів, є низький рівень доходів, неналежні побутові умови, а також низька обізнаність щодо виховання, харчування, догляду за дітьми. В сукупності ці проблеми призводять до соціальної ізольованості ромської національної спільноти та обмеженості у реалізації прав. Близько 75% українських ромів віком до 30 років є неписьменними. Приблизно половина ромських дітей не відвідує середню школу взагалі, а з тих, хто відвідує, атестат про закінчену середню освіту отримують до 30 відсотків учнів з ромської громади
Керівник ромської програмної ініціативи міжнародного фонду "Відродження" Ольга Жмурко відзначає, що на сьогодні з меншин, рівень ксенофобії до якої перебуває на стабільному найбільш високому рівні. роми є першою.
На території сучасної Полтавщини проживають цигани-расейці та серви. У зв'язку з переселенням населення з районів, що постраждали від аварії на ЧАЕС, їх кількість збільшилась за рахунок прибулих з Чернігівської та Житомирської областей. Більшість поселялись у Миргороді та Лубнах.
Якщо ознайомитися з інформацією, яка висвітлює ромську тематику в нашій області, то вона є здебільш негативною: кримінал, асоціальний спосіб життя тощо. І оцінка причин такої поведінки різна.
Так у 2015 році на сайті інтернет-видання «Новини Полтавщини» було опубліковано інформацію про те, що роми, які проживають на території Полтавської області, фактично незвертаються за соціальною допомогою до центрів зайнятості.
Причиною того, що роми не йдуть до центрів зайнятості начальник відділу профорієнтації Центру Микола Окара повідомив, що роми переважно або торгують на ринку, або ж є власниками магазинів. Тож оформляти державну допомогу не мають потреби. Також він зауважив, що зараз обласний центр зайнятості пропонує фінансову допомогу для започаткування власної справи. У свою чергу керівники ромських общин Полтавщини вбачають тут іншу причину. Зокрема, голова ГО «Миргородські Роми» Микола Чернявський пояснив, що більшість ромів є малограмотними і їм часто дуже складно навіть написати заяву, звертаючись до певної державної установи. Тому усі питання вони намагаються вирішувати самі.
Долучаючись до всього цивілізованого світу, Україна в цілому, і Полтавщина зокрема, намагається розв’язати ромське питання та сприяти інтеграції ромів в сучасне суспільство. В Україні розроблена державна стратегія захисту та інтеграції в українське суспільство циганської національної меншості на період до 2020 року. Реалізується ця стратегія й на Полтавщині. Зараз на Полтавщині проживає близько 1,5 тисячі представників ромського етносу. Найбільше їх в Кременчуці та Кременчуцькому районі, Лубенському, Машівському, Новосанжарському, Миргородському районах. Зареєстровано 5 недержавних громадських об'єднань ромів.
Голова ромської общини Миргорода Микола Чернявський вважає. Що Полтавська область є одним з найлояльніших регіонів для проживання ромів. Миргородська організація ромів організація була заснована у 2009 році і з того часу освоїла всі сфери соціального захисту національних меншин і входить до Всеукраїнської організації.