Інформ-досьє "Європейський простір і Україна"

9 травня 2025 року Україна разом з країнами-членами Європейського Союзу відзначає День Європи – свято, що символізує єдність, мир та спільні цінності. В складні часи, котрі переживає сьогодні наша держава, цей День набуває особливого значення для українців, підкреслюючи їх європейську ідентичність та палке прагнення до майбутнього в колі народів Європи. Центр європейської інформації (відділ обслуговування користувачів) в рамках проведення Євротижня (циклу заходів до Дня Європи з 9 по 16 травня), пропонує ознайомитися з інформ-досьє "Європейський простір і Україна".

Для України День Європи означає глибоке усвідомлення своєї приналежності до європейської цивілізації. Наша країна має багатовікову історію тісних культурних, економічних та соціальних зв’язків з європейськими державами. Від часів Київської Русі до Козацької доби, від боротьби за незалежність у XX столітті до сучасної війни за суверенітет, українці завжди відчували себе частиною європейського простору.

Сьогодні, коли Україна мужньо протистоїть агресору, її європейський вибір стає ще більш очевидним і беззаперечним. Прагнення до європейських стандартів життя, долучення до спільного економічного та політичного простору є потужним рушієм внутрішніх перетворень. 

В рамках проведення Євротижденя, важливою платформою є поглиблення знань про Європейський Союз, основні принципи його діяльності, цінності та пріоритети. Демократія, права людини, верховенство права та свободи – ці фундаментальні засади вважаються не лише наріжним каменем ЄС, але й орієнтиром для України на її шляху до  євроінтеграції.

Офіційний девіз Європейського Союзу – «Єдині в різноманітті» – глибоко резонує з українським суспільством. Україна є багатонаціональною державою, де гармонійно співіснують різні етнічні групи, мови та релігії. Це різноманіття є джерелом сили та багатства української нації. Українці, як і інші європейські народи, усвідомлюють, що спільна робота на благо миру та процвітання можлива лише за умови поваги до унікальності  культури кожної етнічної групи, що проживає на території нашої держави.

Відзначення Дня Європи в Україні є важливим елементом поєднання національної ідентичності з принципами європейської орієнтації. 

Незважаючи на складні випробування воєнного часу, Україна продовжує свій європейський шлях. Отримання статусу кандидата в члени Європейського Союзу стало історичним кроком, який засвідчив незворотність європейського вибору українського народу. День Європи є символом цієї рішучості, віри у спільне майбутнє та впевненості у перемозі європейських цінностей на українській землі.

Історія свята. 

День Європи в країнах Євросоюзу від самого початку має дві дати – 5 травня і 9 травня. 5 травня 1949 року було засновано Раду Європи – ця подія стала підставою для святкування. Спочатку це був день заснування організації, але з часом дату перетворили на День Європи. Так було до моменту появи Європейського Союзу. 9 травня 1950 року французький міністр закордонних справ Роберт Шуман виступив з ініціативою налагодити в Європі спільну координацію та контроль над важкою промисловістю. Він запропонував розробити принципи спільної політики для досягнення солідарності в цій окремій галузі. Шляхом до реалізації плану Шумана мала стати Європейська спільнота вугілля та сталі.

Його пропозицію підтримали – так з’явилася "Декларація Шумана". В результаті цього об’єднання виникла співдружність, яка розширювалася і пізніше отримала назву Європейський Союз. Міжнародний день Європи почали відзначати 9 травня – свято 5 травня носить інформаційний характер.

Значення для України. 

8 травня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ про відзначення Дня Європи саме 9 травня. За словами глави держави, правильним рішенням буде відзначення цього Дня разом з усією вільною Європою: «Сьогодні я підписав відповідний указ, і щороку завтра, 9 травня, ми будемо вшановувати нашу історичну єдність – єдність усіх європейців. Єдність, що наближає мир».

Як відзначається? 

День Європи на європейському континенті святкують урочисто. Традиційно вулиці міст прикрашають прапорами Європейського Союзу – їх вивішують з вікон, виходять з ними на демонстрації на підтримку політики ЄС. 

Крім цього, європейці надягають футболки та прикрашають їх тематичними значками, віддаючи данину поваги ЄС. Також в цей день політики країн Європейського Союзу звертаються до народу з урочистими промовами. Влаштовуються змагання, конкурси та ярмарки, а студенти і співробітники підприємств влаштовують уявні дебати – на котрих дискутують, як поліпшити якість життя в місті або країні. Зазвичай євроінституції в Люксембурзі, Брюсселі та Страсбурзі проводять офіційні заходи з вшанування пам’яті Робера Шумана –видатного політичного діяча, завдяки ініциативі якого вдалося воз'єднати країни Європи після Другої світової війни. 

Варто згадати й Жана Монне, котрий був очильником Європейської спільноти вугілля і сталі у 1952-1955 роках. Нині його ім’я носять різні наукові проєкти, які теж сприяють інтеграції України в Євросоюз. 

Прапор ЄС.

Історія виникнення прапору починається з 1955 року. Тоді Європейський Союз існував лише у вигляді Європейського об’єднання вугілля та сталі, до складу якого входило шість країн. Однак існувала окрема організація з більшим представництвом – Рада Європи, що була заснована на декілька років раніше для захисту прав людини та пропагування європейської культури. У той час Рада Європи підбирала собі емблему. Після активних обговорень було прийнято нинішній варіант прапора – коло з 12 золотих зірок на блакитному тлі. 

Число зірок не має нічого спільного з кількістю країн-членів організації. В різних традиціях „12” є символічним числом, котре означає абсолютну досконалість. Це і кількість місяців у році, і кількість цифр на циферблаті годинника, окрім цього коло також вважаєтьс символом єдності. Так народився європейський прапор, який представляє ідеал об’єднання народів Європи. На ньому сяє дванадцять зірок, як символ довершеності, повноти та єдності. Прапор залишається незмінним  протягом багатьох років, з часу свого існування, не зважаючи на розширення ЄС. 

Гімн ЄС.

Гімн Європейського союзу являє собою тему фіналу Дев'ятої симфонії Людвиґа ван Бетховена, покладеної на вірші "Оди до радості" Фрідріха фон Шиллера. Цей вірш виражав ідеалістичні погляди автора на братерські стосунки між усіма представниками людської раси. У 1985 році гімн було схвалено президентами та главами урядів країн ЄС як офіційний гімн Європейського Союзу. Цей гімн не має на меті замінити існуючі державні гімни країн-членів ЄС. Гімн Європейського Союзу означає утвердження спільних цінностей та їх взаємозв'язок в усьому розмаїтті національних відмінностей. Твір відображає ідеали свободи, миру та солідарності, на яких тримається Європа. ЄС має значний вплив на глобальну політику та світову економіку, виступаючи ключовим гравцем у міжнародних відносинах.  ЄС залишається важливим об'єктом на європейському континенті, що прагне до розширення партнерських зв'язків та співпраці між всіма його членами. Тож девіз «Єдині в різноманітті» – є формулою успіху об’єднаної Європи, однією з найвагоміших частиною якої, неодмінно, стане й Україна.